За манерою письма творчість Верлена – своєрідний літературний аналог імпресіонізму: у ній та сама неясність обрисів, розмиті переходи від одного тону до іншого, та сама скороминущість вражень, яка у вірші обертається словесними, ритмічними і звуковими повторами. Відбувається ніби перетікання одного образу в інший: картин природи – у видіння ліричного героя, видінь – у пейзажні замальовки. Усі ці особливості лірики поета яскраво втілено в "Осінній пісні". У пейзажі вірша немає узагальнених реалістичних обрисів і відтінків кольорів, автор лише фіксує миттєвість у реальності. Світ почуттів людини і природа постають невичерпно мінливими, багатогранними. Людина і природа тісно взаємопов'язані. Автор керується гаслом імпресіоністів: "Бачити, відчувати, виражати".