Автор, описуючи ангела, не уникає опису зовнішності, бо в уявленні читача ангел постає у зовсім іншому вигляді, ніж в оповіданні. Маркес показує ангела в зовсім незвичному образі: це старенький дідуган, який упав обличчям у багнюку, зовсім немічний, його рот беззубий, череп лисий, крила обскубані, брудні, він нагадує скоріше старезну курку, ніж ангела. Можливо, автор дає такий портрет, бо саме на такого ангела заслужили люди з селища. Вони не здатні сприймати високі шляхетні істини, їм потрібне лише видовище, забезпечене життя, нові враження. Герої твору дивляться на ангела, але не розуміють його суті, для них важливий лише його зовнішній вигляд, який аж ніяк не приваблює їх. Люди навіть не вірять в нього. Вони вірять лише в те, у що самі хочуть, обмежуючи свою віру вигаданими рамками.