До певних подій твір побудовано як реалістичний роман. Автор докладно описує звичне для Доріана середовище, спосіб життя аристократів, що полягає у "великому мистецтві нічогонероблення". Один з розділів (третій) присвячено походженню головного героя. Роман не можна назвати фантастичним, хоч фантастичний елемент у ньому є: портрет сам змінюється у міру того, як Доріан стає жорстокішим. Наприклад, біля губ зображеного на портреті красеня з'являється складка жорстокості, ніби він вчинив щось жахливе. Доріан усвідомив, що портрет – утілення його сумління, тому вирішив приховати від усіх.