Філоклеон
Ну що ж, я згоден: так порозуміємось.
Признаюсь, що набив я й повалив тебе.
Та підійди-но! Чи на мене звіришся,
Щоб я тобі відшкодування визначив,
Та й будем друзі, чи назначиш сам ціну?
Позовник
Ні, ти зроби це: не люблю судитися.
Філоклеон
Колись із колісниці сибарит упав
Та й, падавши, пошкодив сильно голову;
Не був, як видко, у їзді досвідчений.
1430 При тому нагодився друг і так сказав:
"Хай кожен робить тільки те, в чім знається!"
Іди ж і ти до Піттала лічитися!
Бделіклеон
І тут себе не зрадив. Все однаковий!
Позовник
(до свідка)
Запам'ятай же добре, що сказав він нам.
Філоклеон
Та не біжи, послухай! Сибаритянка
Розбила глечик...
Позовник
(до свідка)
І на це за свідка будь!
Філоклеон
Отак і глечик свідків запросив собі.
Тоді вона: "Клянуся, — каже, — Корою,
Коли б ти хутче, замість свідків кликати,
1440 Купив пов'язку, — більше було б користі".
Позовник
Глузуй, знущайся, поки в суд не кликали!
(Виходить). [233]
Бделіклеон
(до Філоклеона)
Деметрою клянуся, тут не лишишся!
Візьму, на плечі скину...
Філоклеон
Ну, та й що?
Бделіклеон
Та й що?
Та й віднесу додому, бо, як бачу я,
Не вистачить і свідків для позовників.
Філоклеон
Езопа раз дельфійці...
Бделіклеон
Я начхав на це!
Філоклеон
Тоді він і повів їм, як-то жук, було...
Бделіклеон
З жуками тими пропади ти пропадом!
(Бере батька на плечі й виносить).
СТРОФА VII
Перша половина хору
1450 на твіи талан заздрять усі.
Зустрів ти щастя, діду!
Минувся злиднів час, турбот,
І ти пізнав світле життя.
Тепер тебе потягне
На легкий хліб, ситий шматок.
А може, ні! Може, й не так?
Нелегко нам збутися вад,
Що в нас ввійшли з кров'ю батьків.
Проте і так часто бува,
1460 що добрий вплив інших людей
Переміняє вдачу в нас. [234]
АНТИСТРОФА VII
Друга половина хору
Тобі хвала, шана тобі
Від нас і всіх, хто мудрий.
За те, що ти — батькові друг,
За розум твій славим тебе,
Філоклеона сину!
Такі, як ти, де вони є?
Ласкава річ, чемність твоя
До тебе всіх ваблять серця.
1470 Хи добре знав, що ти робив,
Коли ставав з батьком на прю.
Одна мета в тебе була:
Щоб твій старий спокійно жив!
ЕКСОД
Ксантій
(вбігає)
О Діонісе, от діла нечувані!
В господу нашу демон прикотив якийсь!
Старий господар довго пив та й пив вино,
А опісля, зачувши флейту, так зрадів,
Що цілу ніч танцює безперестанку
Давно забуті танці, ще Феспідові,
1480 I, Трагіків сучасних називаючи
Сміттям і дрантям, кличе на змагання їх.
З'являється Філоклеон, украй п'яний.
Філоклеон
"Хто це тут біля брами надвірної сів?"
Ксантій
От іде вже, іде наше лихо сюди!
Філоклеон
Відчиняйтесь, запори, спадайте, замки,
Розпочався танець!
(Танцює). [235]
Ксантій
Розпочалися дурощі, краще скажи!
Філоклеон
(танцюючи)
У швидких поворотах звивається стан,
Роздимаючись, ніздрі шумлять, аж ревуть,
Затріщали хребці!
Ксантій
Чемериці напийсь!
Філоклеон
(танцюючи)
1490 І біснується Фрініх, мов півень який...
Ксантій
Ти зачепиш мене!
Філоклеон
(танцюючи)
До небес підкидаючи стегна!
Ксантій
Роззявляється зад...
Філоклеон
(танцюючи)
За собою дивись!
І так легко, так вільно всі члени у нас
Обертаються в чашках суглобів.
Входить Бделіклеон.
Філоклеон
Що, гарно?
Бделіклеон
Препогано! Ти збезумився.
Філоклеон
Стривай, от зараз викличу суперників!
Гей, вийди, хто з трагедів за танцівника
Себе вважає, — будемо змагатися!
1500 Ну; є охочі чи нема? [236]
Входить 1-й танцюрист.
Бделіклеон
Один лише.
Філоклеон
Хто ж він, нещасний?
Бделіклеон
Хто він? Середущий син
Каркіна-рака.
Філоклеон
Ну, цього я вмить ковтну!
На місці "танцем кулака" вколошкаю, —
Цього не тямить зовсім він.
Виходить 2-й танцюрист.
Бделіклеон
Нещасний ти!
Дивися, другий рачок наближається,
Брат першого.
Філоклеон
Чудово! Буде закуска!
Виходить 3-й танцюрист.
Бделіклеон
О Зевсе! Що це? Ось і знову рак повзе!
І це вже третій із синів Каркінових!
Філоклеон
Та що це, справді? Краб чи павучок якийсь?
Бделіклеон
1510 А це таке дрібненьке раченя, воно
За всіх найменше. Пише все трагедії.
Філоклеон
Щасливий ти, Каркіне, дітьми! Глянь лише:
Пташата сунуть цілою навалою!
Ну що ж, іду я з ними позмагатися.
А ти до них підливу приготуй мені.
Танець. [237]
Корифей
Відійдімо ж і осторонь станьмо усі!
Поступімо танцюючим місця,
Щоб вони без завади стрибати могли
і в переверти йти перед нами.
СТРОФА VIII
Перша половина хору
Виходьте, уславлені діти
Водяного бога!
1520 Веселі скачіть по піску,
Там, де хлюпає моря прибій,
Рачаче поріддя!
АНТИСТРОФА VIII
Друга половина хору
Стрибайте, вертіться чимдуж!
Як бувало Фрініх,
Брикайте; нехай глядачі,
Побачивши ноги вгорі,
Охкають і стогнуть!
Хор
Крутись, виступаючи влад,
в живіт руками бийся,
До неба стопу підкидай,
вертись, немов та дзиґа!
1530 Великий правитель морів,
сам рачий батько лізе,
Потрійним нащадком своїм
пишається, щасливий.
(До танцюристів).
Як любите нас, то тепер
веселим хороводом
За двері хутчій проведіть!
Ще досі не бувало,
Щоб хор комедійних співців
з орхестри вийшов з танцем.
Хор і актори, танцюючи, покидають сцену.
ПРИМІТКИ
"Оси" були поставлені разом з іншою комедією Арістофана — "Попереднє змагання" на Ленеях 422 р. до н. є. під ім'ям Філоніда. З них першу премію здобула комедія "Оси", другу "Попереднє змагання", третє місце було присуджено поетові Левкону за комедію "Посли". Комедія "Оси" являє собою гостру сатиру на афінське судочинство.
35. Кит усежерущий — Клеон, проти якого Арістофан спрямував своє сатиричне вістря ще в 426 р. в комедії "Вавилоняни".
38. "...шкурою гнилою засмердів..." — Клеон був власником шкіряної майстерні.
93. Водяні годинники або клепсидри — відмірювали час виступу в суді.
94. В афінському суді голосували за допомогою білих або чорних металевих плиток, черепків чи камінців з відповідними написами.
98. В Афінах молоді люди залюбки писали на стінах будинків імена своїх коханих.
106. Довга риска на воскових табличках означала високий штраф.
119. Корибанти — жерці богині Кібели — учасники оргіастич-них обрядів, їхні екстатичні танці мали нібито властивість виліковувати від хвороб.
124. Решітка — вірніше, перила відділяли суддів від публіки.
145. Дим з фіги названий найгіркішим тому, що слово "си-кон", яке у грецькій мові означає "фіга", увійшло в склад іменника "сикофант" — "донощик" (досл. "викажчик фіг"). Так спочатку називали того, хто виявив контрабандиста фігами, потім взагалі донощика.
181 — 185. Пародія на епізод з "Одіссеї" Гомера (пісня IX, р. 413-446), де Одіссей і його супутники після осліплення циклопа Поліфема рятувалися від його помсти втечею під животами баранів. "Ніхто" — так назвав себе Одіссей, коли Поліфем запитав його ім'я.
[472]
220. Фрініхо-сідонські співанки — йдеться про ліричні частини трагедії раннього аттичного трагіка Фрініха "Фінікіянки", де хор жінок з фінікійського міста Сідона оплакував чоловіків, загиблих у битві при острові Саламіні.
236. Мова йде про облогу міста Візантія в 478 р. до н. є. 280. "Варити камінь" — прислів'я, означає займатися нереальною справою.
283. Йдеться про намагання о. Самоса вийти з Морського союзу, керованого Афінами.
288. "Перекинчиками фракійськими" названі міста на фракійському побережжі (нині Болгарія), які під час Пелопоннеської війни перейшли на бік Спарти.
351. В "Одіссеї" Гомера Одіссей, цар Ітаки, повертається додому у вигляді жебрака, щоб його не впізнали.
355. Старі афіняни згадують облогу о. Наксоса, який заявив про свій вихід з Морського союзу в 473 р. до н. є.
477. Носити вовняні сорочки і довгі бороди — тобто симпатизувати спартанцям.
480. "Ще до рути та селери не дійшло" — давньогрецька приказка, зміст якої такий: "хоч рута і селера — не найкращі квіти, але все ж квіти".
490. З тиранією було покінчено в Афінах у 510 р. до н. є. 578. Йдеться про огляд юнаків — військовозобов'язаних, який належав до компетенції Ради п'ятисот, а не геліастів — присяжних суддів.
584-585. Воскові печаті прикривалися мушлями. 609. Афінські бідняки часто тримали дрібну монету в роті. 616. "Ведмідь" (в оригіналі "Осел") — форма посуду для вина. 654. Втратити право участі в громадських жертвоприношеннях означає взагалі втратити громадянську правоздатність.
707. "Тисяча міст" — тут перебільшення, бо до Морського союзу входило близько 200 міст-держав.
716. В голодні роки Пелопоннеської війни в Афінах практикувалася безплатна роздача хліба бідноті. Медімн дорівнює 52, 53 літра.
750-757. Цей монолог являє собою пародію на сентиментальні речитативи деяких трагедій Евріпіда, наприклад, розпач Федри в п'єсі "Іполіт".
836 і далі. Зображений у цих рядках "собачий процес" — ек-сонського пса Лабета й кідафінського пса є пародією на судову справу афінського полководця Лахета, якого позвав до суду за казнокрадство Клеон. Лахетові відповідає Лабет (досл. "хапун"), а Клеонові — кідафінський пес, бо вождь радикальної партії походив з дему Кідафінеї, а Лахет з ексонського дему.
844. Замість перил, які відгороджували суддів від публіки, Філоклеон поставив огорожу від вівтаря Гестії, богині домашнього вогнища. Цю огорожу він і називає "поросятником".
[473]
846. "Починати з Гестії" — приказка, яка дорівнює нашій "танцювати від печі".
896. Каламбур з сицилійським сиром — натяк на невдалий похід на Сицилію.
926. Хлібною м'якушкою заліплювали щілини в глиняному посуді.
959. "На кіфарі він не учений" — тобто не здобув повної освіти.
990. Йдеться про дві урни: в одну з них судді кидали черепки на виправдання підсудного, в другу — на засудження.
1219. Учти в Стародавній Греції супроводжувались обов'язково музикою.
1223. Жителі Діакрії — гористої частини Аттики — славились музикальністю і добрим голосом.
1225. Пародіювання давньогрецького звичаю розважатися під час бенкету застольними піснями ("сколіями").
1232. Пародія на поезію лірика VI ст. до н. є. Алкея.
1259. Сибарітські байки — побутові анекдоти, які одержали назву від давньогрецької колонії у Південній Італії — міста Си-баріса (від нього пішло слово "сибаріт" — бездіяльна, розпещена людина).
1284. Натяк на скаргу, яку подав на Арістофана до суду Кле-он з приводу постановки "Вавилонян" у 426 р.
1291. "Одурив лозу кілок" — грецьке прислів'я.
1297-1298.