Там був лиш менеджер з хворобливим оскалом. Проте навіть вишкір зник, коли він порахував фішки.
— Не могли б ви повернутися вранці, — сказав він, — боюся, що ми не маємо таких грошей на руках.
— Що трапилося, — закричав Керк, — намагаємось не заплатити йому? Ви досить легко взяли мої гроші, коли я програв... це має працює в обидва боки.
Глядачі, завжди раді бачити програш закладу, загарчали незгоду й собі. Джейсон голосно доказав свою точку зору.
— Я буду розсудливим, давайте мені всю готівку, що у вас є, а решту я візьму чеком.
Не було иншого виходу. Під пильним оком радісного натовпу менеджер напхав конверт банкнотами і виписав чек. Джейсон швидко глянув на нього, потім засунув його до внутрішньої кишені. З конвертом під пахвою він пішов за Керком до дверей.
Через глядачів не було ніяких проблем в головному залі, однак щойно вони досягли бічного входу, увійшли двоє чоловіків перепиняючи шлях.
— Хвилинку... — сказав один. Він не встиг закінчити фразу. Керк, не сповільнюючись, врізався в них і вони розлетілись мов кеглі. Тоді Керк і Джейсон вишли з будівлі і швидко пішли геть.
— На стоянку, — сказав Керк. — Там в мене авто.
Коли вони завернули за ріг на них насувався автомобіль. До того як Джейсон зістав зброю з кобури, Керк вже був перед ним. Його рука здійнялась і великий потворний пістолет прорвався крізь тканину його рукава і стрибнув йому до руки. Один постріл вбив водія, машина вильнула й розбилась. Двоє инших чоловіків з возу померли виходячи з дверей, зброя повипадала їм з рук.
Далі у них не було жодних проблем. На великій швидкості Керк рушив від казино, розірваний рукав піжами теліпався на вітрі, даючи великому пістолету майнути назад в кобуру.
— Коли буде час, — сказав Джейсон, — маєш мені показати, що то за трюк з кобурою.
— Коли буде час, — відповів Керк, пірнаючи автом в тунель в напрямку міста.
III.
Будівля, біля якої вони зупинились була однією з найбільш вишуканих резиденцій Касилії. Під час їзди, Джейсон перелічив гроші й відрахував свою частку. Майже шістнадцять мільйонів кредитів. Ще й досі це видавалось не зовсім реальним. Коли вони вийшли біля будівлі, він віддав Керку решту.
— Ось твої три мільярди, не думаю що це було легко, — сказав він.
— Могло бути і гірше, — тільки й почулось у відповідь.
Записаний голос зашарудів у динаміку над дверима.
— Цієї ночі пан Елус відлучився, чи не могли б ви передзвонити вранці. Всі зустрічі здійснюються за попере...
Голос обірвався коли Керк штовхнув двері. Він зробив це долонею без особливих зусиль. Коли вони заходили Джейсон глянув на залишки розірваного і понівеченого металу, що звисали з замка і знову задумався про свого компаньйона.
Сила... більше, ніж фізична сила... він, як стихійна сила. В мене відчуття, що його ніщо не може зупинити.
Його це розізлило... і водночас причарувало. Він не хотів виходити з угоди поки не дізнається більше про Керка і його планету. І про тих хто помер за гроші, на які він грав.
Пан Eлус був старий, лисуватий і гнівний, він не звик, що його турбують під час відпочинку. Його скарги миттю припинились, коли Керк кинув на стіл гроші.
— Елусе, судно вже завантажується? Ось решта. — Елус ще секунду мацав купюри перш ніж відповісти на питання Керка.
— Корабель... звичайно ж, ми розпочали завантаження, одразу щойно ти дав нам завдаток. Вибачте мою розгубленість, це трохи незвично. Ми ніколи не здійснюємо транзакції такого розміру готівкою...
— Я волію робити бізнес так, — відповів йому Керк. — Я скасував завдаток, ось уся сума. Тепер, як щодо квитанції.
Елус видав квитанцію, перш ніж прийшов до тями. Він міцно стиснув її рукою, ніяково роздивляючись розкладені перед ним три мільярди.
— Зачекайте... я не можу взяти їх зараз, вам треба повернутись вранці в банк, як то прийнято в ділових колах, — наполіг Елус.
Керк простягнув руку і обережно витяг папір з Елусової руки.
— Спасибі за квитанцію, — сказав він. — Вранці мене тут не буде, тому так буде краще. Якщо переймаєшся через гроші, то я пропоную сконтактуватися з кимось з охорони твого заводу, чи з приватної поліції. Так почуватимешся набагато безпечніше.
Коли вони вийшли крізь розтрощені двері Елус навіжено набирав числа на екрані. Керк відповів на питання Джейсона ще до того як той запитав.
— Думаю, ти ще хочеш пожити щоб скористатись виграними грішми, того я забронював два місця на міжпланетний корабель, — він глянув на годинник автомобіля. — Він відлітає приблизно за дві години, маємо ще купу часу. Я голодний, давай знайдемо ресторан. Сподіваюся в готелі не залишилось нічого вартісного, бо повертатись туди трохи трудно.
— Нічого ціннішого за життя, — сказав Джейсон. — Тепер, коли ми можемо піти поїсти, маю до тебе кілька питань, на які хотів би почути відповіді.
* * * * *
Вони обережно доїхали до транспортного рівня, кружляючи поки не впевнились, що за ними немає хвоста. Керк всунув машину в затемнений вантажний док, де вони її й покинули.
— Ми завжди зможемо знайти инше авто, — сказав він, — і потім, ймовірно, це вони вже вистежили. Давай повернемось до товарного шляху, бачив там ресторан поки ми там кружляли.
Темні і навислої форми наземні вантажні ладуни заповнювали автостоянку. Вони обійшли навколо людського зросту коліс в душний і галасливий ресторан. Шофери і перші ранкові робітники не звертали на них жодної уваги коли вони знайшли кабінку позаду і замовили їжу.
Керк вкраяв великий шматок м'яса від скиби перед ним і весело жбурнув його до рота.
— Питай що хотів, — сказав він. — почуваюсь вже набагато краще.
— Що в кораблі підготовленому до відправи сьогодні, що то за вантаж заради якого я важив своєю головою?
— Я думав, ти ризикував головою за гроші, — сухо сказав Керк. — Але будь певен, що це на благо. Це вантаж виживання для світу. Зброя, боєприпаси, міни, вибухівка і тому подібне.
Джейсон вдавився їжею.
— Незаконне ввезення зброї! Що ти робиш, фінансуєш приватну війну? І як можна говорити про виживання з таким смертоносним вантажем на зразок цього? Не намагайся стверджувати, що у цього вантажу є мирне застосування. Кого ти збираєшся вбити?
Почуття гумору великого чоловіка зникло, його похмурий погляд Джейсон теж вже знав.
— Так, мирне слушне слово, це в основному все чого ми хочемо. Просто жити в мирі. І мова не про кого ми вбиваємо, а що ми вбиваємо.
Сердитим жестом Джейсон відсунув тарілку.
— Ти говориш загадками, — сказав він.— Твої слова скидаються на якесь безглуздя.
— В них достатньо глузду, — сказав йому Керк, — проте тільки на одній планеті Всесвіту. Що ти знаєш про Пир?
— Абсолютно нічого.
Якусь мить Керк сидів замкнутий в спогадах, сердито відсторонений. Відтак він продовжив.
— Людство не пирський вид, однак люди живуть там протягом майже трьохсот років. Середня тривалість життя моїх людей шістнадцять років. Звичайно, більшість дорослих живуть довше, проте висока дитяча смертність зменшує середнє значення.
— Ця планета приклад того, яким не може бути світ гуманоїдів. Тяжіння вдвічі сильніше ніж земне. Протягом дня температура може змінюватися від арктичної до тропічної. Підсоння... щоб повірити треба це пережити. Такого ти не зможеш побачити ніде в галактиці.
— Я тремчу, — сухо сказав Джейсон. — То, що у вас, метанові чи хлорні реакції. Я бував на планетах з такими умовами...
* * * * *
Керк важко вдарив рукою по столі. Страви підскочили а ніжки столу рипнули.
— Лабораторні реакції! — загарчав він. — Вони чудово виглядають в пробірках, та що коли світ навколо тебе, наповнений тими сполуками? В змиг ока галактичного часу все насильство замкнене в добротних, стабільних сполуках. Атмосфера може бути отруйною для того хто дихає киснем, але сама по собі буде такою ж нешкідливою як слабке пиво.
— Існує тільки одна умова, що перетворює атмосферу планети на чисту отруту. Багато Н2О, найбільш універсальний розчинник, що можна знайти, а також вільний кисень для...
— Вода і кисень! — втрутився Джейсон, — Ти маєш на увазі Землю чи планету взірця Касилії? Це безглуздя.
— Аж ніяк. Оскільки ти народився в такому середовищі, то сприймаєш його як правильне і природне. Ти як належне сприймаєш що метали схильні до корозії, берегові лінії змінюються, а шторми заважають зв'язку. Це звичні явища для кисенево-водних планет. На Пирі такі умови проявляються багатократ сильніше.
— Планета має нахил осі майже сорок два градуси, відтак на планеті величезні сезонні перепади температур. Це один з головних чинників постійної зміни льодового покрову. В результаті м'яко кажучи маємо феєричне підсоння.
— Якщо це все, — сказав Джейсон. — Я не бачу для чого...
— Це не все, це заледве початок. Відкриті моря виконують подвійну руйнівну функцію постачаючи водяну пару для продовження вибриків погоди і створення гігантських припливних хвиль. Обидва пирійські супутники, Самас і Бесос, часами вишиковуються в лінію натягуючи тридцятиметрові океанські хвилі. І поки ти не бачив як одна з таких хвиль гасить активний вулкан ти не бачив нічого.
— Важкі елементи привели нас на Пир, ці ж елементи підтримують планету у стані вулканічного кипіння. В найближчих околицях нашої системи було принаймні тринадцять наднових зірок. Важкі елементи звичайно можна знайти на більшості їхніх планет, а заразом повністю непридатну для дихання атмосферу. Довгостроковий видобуток та експлуатацію не можна здійснювати без колонії з повним самозабезпеченням. Тобто тільки на Пирі. Де радіоактивні елементи сховані в глибинах планетарного ядра, оточеного оболонкою легших металів. Разом з необхідною для людини атмосферою, це забезпечує безперервну вулканічну активність, позаяк розплавлена плазма пробивається на поверхню.
Вперше Джейсон змовчав. Намагаючись уявити, таке життя мабуть схоже на життя на планеті, що постійно в стані війни з собою.
— Я приберіг найкраще насамкінець, — з нотками зловісного гумору сказав Керк. — Тепер, коли ти вже уявляєш довкілля, подумай про форми життя, що існують в такім середовищі. Сумніваюся, що існує який вид ззовні, який зміг би втриматись там більше хвилини. Рослини й тварини Пиру суворі. Вони борються як зі світом так і один з одним. Сотні тисяч років генетичного відбору створили речі здатні викликати нічні жахіття навіть в електронного мозку.