— Ну, починаймо.
Технік усміхався, радіючи, що зможе подарувати Мурке відразу стільки мовчання, трохи не цілу хвилину, — так багато він йому ще ніколи не дарував; а Мурке йому подобався.
— Добре, — сказав він, усе ще всміхаючись, — починаймо.
Помічник режисера встромив руку до кишені піджака, дістав сигарети. Разом з коробкою витягся пожмаканий папірець. Розправивши той клаптик, помічник режисера простяг його технікові.
— Кумедна штука, — сказав він, — у нас на радіо можна спіткати отакий несмак. Це я зірвав у себе з дверей.
Технік узяв папірця, глянув на нього й мовив:
— Справді кумедна штука. — I прочитав із папірця вголос: "Я молилася за тебе в церкві Санкт-Якобі".