Нарешті він ударив прикладом рушниці об землю і, почепивши її на плече, рушив у бік макі, гукнувши Фортунато, щоб той ішов слідом за ним.
Фортунато скорився.
Джузеппа наздогнала Матео й схопила його за руку.
— Це ж твій син! — вигукнула вона тремтячим голосом, уп'явшись своїми чорними очима в чоловікові очі й ніби намагаючись прочитати в них те, що діялося в його душі.
— Облиш мене,— мовив Матео,— я його батько!
Джузеппа поцілувала сина і, плачучи, повернулася в дім. У світлиці вона кинулась на коліна перед образом Богородиці й почала палко молитися.
А тим часом Фальконе, пройшовши кроків із двісті по стежці, спустився в неглибоку улоговину. Спробувавши землю прикладом, він переконався, що земля досить пухка і що копати її буде легко. Це місце здалося йому підходящим для виконання того, що він замислив.
— Фортунато, стань біля того великого каменя.
Хлопець виконав наказ — підійшов до каменя і впав навколішки.
— Читай молитву!
— Батьку! Батьку! Не вбивай мене!
— Молись! — страшним голосом повторив Матео.
Затинаючись і схлипуючи, Фортунато прочитав "Отче наш" і "Вірую".
Матео в кінці кожної молитви твердо вимовляв: "Амінь!"
— Більше ти не знаєш молитов?
— Батьку, я знаю ще "Богородице, діво, радуйся" і літанію, якої навчила мене тітонька.
— Літанія дуже довга... Ну, все одно, читай.
Останні слова літанії Фортунато прошепотів уже ледве
чутно.
— Ти закінчив?
— Батьку, змилуйся! Прости мене! Я більше не буду ніколи! Я попрошу дядечка капрала, щоб Джанетто не карали на смерть!
— Нехай простить тобі бог!
Фортунато зробив відчайдушне зусилля, щоб підвестися й припасти батькові до ніг, але не встиг. Матео вистрелив, і Фортунато впав мертвий.
Навіть не глянувши на тіло сина, Матео знову рушив стежкою до свого дому, щоб узяти лопату.
Не встиг він пройти й кількох кроків, як побачив Джузеппу: вона бігла йому назустріч, сполохана пострілом.
— Що ти зробив? — вигукнула вона.
— Учинив правосуддя.
— Де він?
— У яру. Я зараз поховаю його. Він помер християнином. Я замовлю месу за упокій його душі... Треба сказати зятеві, Теодоро Б'янкі, щоб він перебрався жити до нас.
[1] Pilone. (Прим. автора.)