Звідки тобі знати,— кажу,— може, у того чоловіка з фальшивими доларами на руках велика сім'я, що тільки й живе надією на його вдачу? Ви нібито поважні, шановані люди, а самі так і дивитесь, де на дурничку підживитися,— кажу.— Це на вас у цій країні тримаються всякі фальшиві лотереї, підставні фірми, фондові біржі, перехоплювачі телеграм. Якби ви їх не підгодовували, вони б зникли самі по собі. А той чоловік з фальшивими доларами, якого ти збирався обчистити,— кажу,— може, він роками вчився свого ремесла? Щоразу він ризикує розпрощатися з усіма своїми грішми, свободою, а то й життям. А ти приїздиш сюди як преподобник, озброєний своєю респектабельністю й таємною адресою, і намагаєшся його ошукати. Якщо твої гроші дістануться йому, ти зразу в крик — поліція! А якщо його гроші дістануться тобі, він мовчки проковтне свою невдачу і понесе заставляти свій сірий костюмчик, аби заплатити собі за вечерю. Ми з містером Таккером тебе розкусили,— кажу я далі,— і приїхали сюди побачити, як ти дістанеш по заслузі. Ану забери від грошей руки! — кажу.— Ти, преподобний пес!
І я кладу дві його тисячі до внутрішньої кишені свого піджака. Ціла пачка по двадцять доларів.
— А тепер,— кажу далі Меркісонові,— діставай годинник. Ні, він мені не потрібен,— заспокоюю його.— Поклади годинник на стіл і сиди, поки він процокає годину. Тоді можеш устати. А як спробуєш наробити галасу чи встанеш раніше, ми роздзвонимо про тебе на весь Грассдейл. Мені здається, твоя репутація тобі дорожча, ніж дві тисячі доларів.
І ми з Енді пішли.
В поїзді Енді довго мовчав. Нарешті каже:
— Джеффе, можна поставити тобі одне запитання?
— Навіть двоє,— кажу я.— Чи хоч сорок.
— Коли ти все це придумав — іще до того, як ми вирушили з Меркісоном у дорогу?
— Ну звісно,— кажу я.— А то ж як? Хіба ти мав на думці не те саме?
Добрих півгодини Енді знов мовчить. Певне, бувають у нього хвилини, коли він зовсім не розумів моїх правил добропорядності й систему моральної гігієни.
— Джеффе,— нарешті озивається він,— колись, як матимеш вільну часинку, будь ласка, накресль мені діаграму твоєї совісті. Тільки щоб з примітками, з поясненнями. Я б хотів час від часу нею користуватися.
[1] Мандрівних вогників (лат.).