Це буде величний пам'ятник тій, що надією перемагала безнадію; тій, що завжди вірила в майбутнє і ніколи не мала сумніву, що воно чудове; тій, що в революції тисяча дев'ятсот п'ятого року — що був роком її смерті — вбачила скоре визволення російського народу.
'Але на більшу славу її править не лише те, що до неї були звернуті сподівання й серця мас і небагатьох самотніх ясновидців,— їй випала на долю ще й інша честь. Я маю на увазі оскаженілу, брутальну, люту ненависть людей порядку. "Мегера", "палійка", "почвара в людській подобі" — ось які прізвиська прикладали кілька поколінь буржуазії до її світлого імені: Луїза Мішель.