Покинувши бурку, він з непокритою головою вернувся додому.
Як скоїлася трагедія — чи то Бішеша в нападі безпричинної розпуки сама все сказала, а чи їх вистежили й тортурами змусили її признатись, і чи Дурзі Ча ранові відоме його ім'я, і що сталося з Бішешею потім, — Тріджего не знає й досі. Скоїлося щось страхітливе, і думки про те, що там таке могло статись, часом будять Тріджего вночі й не дають заснути до ранку. Цікаво, що він не може дізнатися, куди виходить чолом дім Дурги Чарана. Можливо, на подвір'я, спільне для кількох будинків, а можливо, він ховається за котрими-небудь із численних воріт басті Джітха Мегджі, — Тріджего не знає. Він не може вернути собі свою Бішешу — сердешну маленьку Бішешу. Він загубив її в місті, де дім кожного чоловіка так само неприступний і незглибний, як могила; а ґратчасте віконце, що дивилося в Амір-Натхів завулок, замуровано.
Одначе Тріджего справно ходить з візитами і вважається цілком порядною людиною.
І нічого незвичайного в ньому не видно — хіба те, що він ледь-ледь кульгає на ліву ногу, бо ушкодив її, коли їздив верхи.
Примітки:
[1] Б а с т і — селище, передмістя, міська дільниця.
[2] Бурка — довга чадра, що вкриває всю постать магометанки.
[3] Пантани (п а т а н и) — нащадки афганців з війська мусульманських завойовників; жили переважно на північному заході Індії.
[4] М е м с а х і б — тобто біла пані (мем — скорочене звертання "мадам", сахіб — титул, що звичайно прикладається до англійців).