– А далі – подивимось. Може й до змін у суспільстві дійдемо...
– Здається, ми дуже далеко забираємось, – втрутився Анатолій. – Поки що маємо в активі дуже цікаву, але ж таки гіпотезу та декілька загальних фраз. Ми навіть приблизно не уявляємо самого механізму впливу: я маю на увазі те, що нам зараз навіть невідомо яким чином ми будемо досліджувати... точніше, доводити дієздатність гіпотези Всесвітів. Що для цього потрібно?
– А це вже неабияке досягнення, що ми почали сприймати гіпотезу на робочому рівні, – уставив своє слово Вадим. – Наступним кроком якраз і може бути конкретизація параметрів та виявлення можливих шляхів розв'язання.
– Наскоком таку проблему не взяти, – погодився Олександр. – Тут треба добре подумати...
– Що тут думати, – перебив його Віктор. – Штурмувати треба.
– Давайте спробуємо, – сказав Вадим, вставив нову касету у магнітофон та ввімкнув його.
Анатолій. Засіб впливу на біоробота...
Олександр. Використання радіохвиль?
Вадим. Узагалі хвиль. Радіодіапазон, світовий...
Анатолій. Ритм?
Віктор. Ритмічна музика...
Анатолій. Просто музика...
Олександр. Слуховий канал? Згадайте про реакцію обивателя на радіовиставу. Нью-Йорк. Прибульці з Марса...
Вадим. Біополя?
Анатолій. Прутиком працювати?
Вадим. А у цьому щось є. Може через посередництво рослин... Прутик – підсилювач?
Віктор. Найдавніші представники живого. Пам'ять ДНК...
Анатолій. Поєднання всіх сфер впливу?
Олександр. Роботи самостійно підтримують своє енергозабезпечення...
Вадим. Може через їжу?
Анатолій. Хімічні сполуки...
Вадим. Екстрасенси...
Віктор. Полтергейсти...
Вадим. Зомбі...
Віктор. У когось є інформація про зомбування?
Анатолій. Спитай у лідерів релігійних сект...
Віктор. Я серйозно...
Анатолій. Я мав на увазі Інтернет.
Олександр. Релігійний вплив розглянемо пізніше.
Вадим. Самопрограмування?
Анатолій. Що ти маєш на увазі?
Вадим. Коли піддослідному кладуть на спину кусень паперу, а говорять, що поклали гірчичник...
Віктор. Так, реакція на папір як на гірчичник. У цьому може щось бути.
Вадим. Може щось пов'язане з почуттям глибокого задоволення?
Олександр. Механізми хвороб?
Вадим. Деякі хвороби впливають на фізичний стан...
Віктор. І навіть доводять організм до знищення...
Анатолій. Інформаційні технології?
Віктор. Інтернет?
Олександр. Не бачу безпосереднього взаємозв'язку...
Вадим. Хвилі. Поляризація?
Анатолій. Можливо... Складний спектр?
Вадим. Підсилювачі біополя?
Віктор. Варіант рослин уже пропонувався...
Олександр. Крім того, треба точно з'ясувати параметри цього самого біополя...
Анатолій. Об'єктом впливу є не сам робот, а його мозок.
Віктор. Енцефалограма?
Вадим. Повертаємось до електромагнітного впливу?
Олександр. Шлях передачі інформації до мозку.
Анатолій. Еволюція пішла по шляху обміну інформацією між індивідами, головним чином, через слуховий та зоровий канали.
Вадим. Гіпноз. Телепатія.
Віктор. Якісь інші невикористані можливості?
Олександр. Однак достовірних даних про телепатичні передачі ми не маємо.
Анатолій. А материнські відчуття, передчуття?
Віктор. Хлопці! Це ж нам доведеться робити експерименти!
Анатолій. Досі робили і нічого...
Віктор. Так, але ми жодного разу не працювали з живими істотами.
Олександр. Вітьок правий. А як перевіряти дію майбутнього впливу?
Вадим. Дійсно. Питаннячко.
Олександр. Так може почнемо з мух?
Віктор. А в них є мозок? На що будемо впливати?
Анатолій. Гадаю, всі бачать, що питання ще "сире" для розв'язання. Пропоную кожному проробити результати сьогоднішнього штурму самостійно та потім повернутись цього питання. Як ви дивитесь на те щоб атакувати проблему через тиждень?
Вадим кивнув на знак згоди, Олександр розвів руками, а Віктор зітхнув та сказав:
– Пішов оформляти оте кляте замовлення. Не забувайте: приймаються усі пропозиції.
– Не хвилюйся, сьогодні ми разом із тобою завершимо цю роботу.
;
;
/*-------------------------------------5------------------------------------*/
;
Минуло два звичайних, два робочих дні. Хлопці розробили план передвиборчої кампанії "свого" кандидата та передали йому пакет своїх пропозицій, в який входили і нестандартні "базарні" прийоми, які дуже сподобались замовникові.
Однак самі вони були незадоволені цією роботою. Взагалі, детально ознайомившись з існуючою системою виборів, вони почали вважати її недосконалою, погано контрольованою та схильною до фальсифікувань. На їхню думку треба було або вдосконалювати саму систему виборів, або, як вони тепер розуміли це питання, спробувати ризикнути й розробити щось на зразок системи впливу на біороботів із метою загальної зміни їхнього світосприйняття.
Кожен із них розумів, що будь яка, навіть найдосконаліша, система виборів усе одно буде знаходитись під контролем зацікавлених владних структур. З усіма наступними наслідками для простого народу, бо кермо влади завжди використовується задля власних інтересів владарів.
У країні, в якій вони жили, в якій після десятиріч панування "загальної" власності відбувся несправедливий, примусовий перехід до приватної, в якій суспільство різко розшарувалось і "нові багатії" почали відкрито хизуватися предметами розкошу. Колишні "комуністичні" бюрократи швидко перейняли кримінальні прийоми, і до влади, яку мали, додали ще гроші. В цій країні абсолютна більшість нових підприємців збагатіла на звичайнісіньких крадіжках та так званої приватизації, причому далеко не кожного можна було схопити за руку. Та цього, власне, і не робилось: рівень загальної корумпованості перейшов усякі межі. Гроші практично вирішували все.
Зацарювала безвідповідальність та некомпетентність владних структур. Такі риси характеру як доброта та чесність виявились непотрібними. Членам суспільства масовано нав'язувалась психологія споживача. Безправного споживача.
Масштаби дрібних крадіжок перекривались привласненням підприємств. Чиновники богували всюди. Приймались такі закони та постанови, які вже через декілька тижнів змінювались. Одні законодавчі акти відмінювали інші. Правове поле було аморфне і до того тлумачилось будь як. Судді купувались та перекупувались. Якщо дрібних злочинців ще якось ловили, то великі злодії відчували себе хазяями положення.
Люди стали заводити собі собак, але не з любові до тварин, а з причини забезпечення особистого захисту. На перших поверхах багатоповерхівок з'явились грати – символи в'язниці. За кваліфіковану роботу платились копійки.
З екранів телевізорів розповсюджувались похіть, насильство, підлабузництво, серед нестримного потоку реклами поширювалась сіра масова культура біороботизму.
В цій обстановці передвиборча кампанія набрала обертів, теле-радіореклама забруднила ефір, місто розцвітилось папірцями.
Анатолій, який сидів за комп'ютером, відкинувся на спинку стільця.
– Ну, зробили ми йому програму передвиборчих дій. Я сьогодні був на базарі: можу підтвердити, що цей кандидатик працює і, здається, досить вдало. Покупці купують на декілька копійок дешевшу картоплю та нахвалюють його. Мовляв, якщо він зараз дбає про них, то не забуде, коли буде обраний.
– Забуде. Це як пити дати, – сказав Олександр, не відриваючись від припаювання деталі в схемі. – Його батечко спати не буде та думати, як найшвидше повернути вкладені гроші.
– Народний депутат – це лише назва, прикриття, – погодився Вадим, який поруч з Олександром вивчав роботу схеми за ввімкненим осцилографом. – А на ділі це – система придбання пільг та розширення власних можливостей для збагачення.
– Дійсно, – підтримав його Віктор, припинивши перебирання паперів. – Візьміть відомі факти: простому виборцеві не можна навіть зайти з дружиною в одну кабінку для голосування – закон забороняє, а так звані депутати "багатоверстатники" безсоромно голосують за себе та того хлопця. І нічого... Сходить з рук.
– І не просто голосують, – перебив його Вадим. – Якби вони просто тисли на кнопки. Але ж вони таким чином приймають закони, які треба виконувати і за якими належить жити тим, кому це все заборонено їхнім законом...
– Може нам самим податися в депутати? – запитав Олександр.
– Сашко, невже ти хочеш стати таким? – відповів запитанням на запитання Вадим.
– Ну, ми будемо вести себе по-іншому, – відкинувся на стільці Олександр.
– Існуюча система нікому не дозволить вести себе по-іншому, – сказав Вадим. – Або ти ведеш себе правильно і насолоджуєшся парламентським життям, або суб'єкт, в разі грубого порушення цих правил, фізично зникає: немає людини, немає і проблеми. Думаю, що тобі не треба нагадувати про численні вбивства. І навіть не тих, хто невдоволений системою, тобто тих, які безпосередньо загрожують їй, а просто невдоволених розподіленням невеличкої влади та дрібних коштів.
– Висновок – або ведеш себе як "положено", або... – підбив підсумок Анатолій.
– Або міняєш суспільство? – запитав Вадим і пояснив: – Це я в продовження розвитку обговорення гіпотези...
– А дійсно, хлопці, чому б нам не взятися до розв'язання великої задачі, – підтримав Вадима Анатолій. – А то все займаємось якимись дрібницями...
– На велику задачу потрібно велике фінансування... – зітхнув Сашко.
– Гроші дійсно потрібні, – підтвердив Вадим. – А може попрацюємо мозком інтенсивніше? Уявіть тільки перспективи...
– Шкуру ведмедя, тобто розглядання перспектив, будемо ділити пізніше, – перебив його Віктор.