Ми не поети, ми звичайні люди, яким хочеться любить. Весна та літо нас розбудять, осінь та зима наповнять спокоєм, почуттям доброти. У прозі до мене приходить муза, вона не така, як у поетів нашої країни. Я просто є, і це моє бажання — написати хороший вірш свого життя та для себе, своєї дружини, дітей та товаришів.
Вдячний Творцю, Богам та Роду за проявлення талантів у моєму житті. Останній вірш – це вір до Абсолюта, останній подих та віра в щастя, радість, любов та мир.