Здається, хтось у куті шарудить.
Психолог скаже: "Травми на етапі",
Але душа від жаху аж тремтить.
Не всі ті друзі світло нам дарують.
Ти відчуваєш погляд? Він не твій.
Є ті, що твою душу конфіскують,
Обмінюючи спокій твій на гній.
Як Чонсі — той ведмідь, що наче м'який,
Але всередині — безодня і пітьма.
Він знає твій секрет, твій страх усякий,
І виходу з цієї гри нема.
Він живиться тобою, він — павук,
Що тягне жили з твоїх власних рук.
Він не піде, він в голові засяде,
І розум твій повільно, тихо вкраде...
***
...Стоп. Видихни. То все лише кіно.
То фільм жахів, що грає на емоціях.
В реальності такого не дано,
Не варто жити в цих страшних пропорціях.
Я краще згадую про фільм, де є надія,
Де "Уявні друзі" — то не зло, а світло.
Де є мета, де є дитяча мрія,
Яка в душі дорослій знов розквітла.
Вони чекають нас, коли ми виростаєм,
Сумують, що ми стали "ділові".
Що ми про диво геть не пам'ятаєм,
Втопившися в буденній голові.
Як Беа, дівчинка, що бачить їх серцями,
Я хочу вірити, що це не маячня.
Що хтось невидимий стоїть за нами,
І береже від болю нас щодня.
Це міст у світ, де ми були собою,
Де ми не знали зради і брехні.
Де друг уявний був тобі стіною
У найстрашнішій, темній боротьбі.
Тож, може, це не вигадка, а диво?
Проекція чи Ангел — все одно.
Головне, щоб ти прожив щасливо,
Відкривши в серце заперте вікно.
Дякую тобі, мій друже, де б ти не був,
Я знаю, що і сам такого маю.
Що в самоті колись мене почув,
І досі від негод ти захищаєш.
Дякую за увагу!
——— ✦ ———
Більше поезії на сайті: authorche.top