Відкритий шторму, бурям і вітрам,
Стоїть маяк над пінною водою,
Він не пливе назустріч кораблям,
А просто шлях освітлює собою.
Він не шукає: де б кого спасти.
А має власні, істинні канони,
Наводить він невидимі мости,
І надає безпечні коридори.
Він просто є. Стоїть на самоті.
Хоча об нього б'ються грізні хвилі,
Він крізь тумани й сутінки густі,
Покаже гавань, де шторми безсилі.
А на човні побачать той сигнал,
І вже самі обійдуть злісні рифи,
Свій знайдуть порт, і затишний причал,
Забудуть там страхи і хибні міфи.
Маяк стоїть. Горять його вогні.
Йому байдуже до чужої слави.
Завжди він світить тим, хто на човні,
Аби вказати межі переправи.