Стоять серед пісків, торкаючись небес,
Найбільше з усіх створених чудес.
Крізь тисячі років, крізь бурі і віки,
Тримають піраміди таємниць замки.
Збудовані з каменю, сили та праці,
Вони пам'ятають величні палаци.
Тут спокій знаходять володарі світу,
Військові походи і слава сповита.
Гаряче сонце їх граніт цілує,
А вітер пустельний легенди шепоче.
Хто бачив їх велич — той не забуде,
Поки стоять вони, й світ цей існувати буде.