Дівча на гойдалці гойдалось,
Неспішно так, туди-сюди.
І нею сонце милувалось,
Й ласкаво пестили вітри..
То стихне злегка поривання,
І стрима гойдалка політ.
Її неспішне колихання
Під бока штурха цілий світ..
А сонце золотом своїм
Дитину ніжно зігріває.
Політ волоссячко її
Угору радо підкидає..
Та знову набирає лет,
І догори дівча злітає.
Так, ніби чується сонет,
Якого вітер роздуває..
Гойдає дівчинку, гойда
Життя, що в казці оживає.
Така широка в нім хода,
Що з небом дівчинку єднає..
05.09.2026