Харків мій, місто залізної волі,
Ти не скорився ворожим вітрам.
Вогонь опалив твої вулиці горді,
Та дух твій стоїть, мов незламний титан.
Харків мій, місто, що вранці й надвечір
Чує лиш гуркіт ворожих атак.
Стіни твої, хоч і зранені болем,
Вистоять знов, мов гранітний маяк.
Харків мій рідний, крізь бурі і темряву,
Світлом надії ти сяєш у тьмі.
Рани твої — це історія справжня,
Пам'ять про тих, хто тримав рубежі.
Ти не схилився, незламний і вічний,
З вірою в серці йдеш далі вперед.
Станеш ти символом волі навічно,
Харкове, милий, ми любим тебе.