В струнких рядах роки ідуть,
Та так не завжди вже буває.
Якісь — між днями пропливуть,
І їх ніхто вже не згадає.
Якісь — застрягли у віках,
Чи вже про них давно забули.
Якісь туманом у ярах
Лягли і ждуть, щоб їх почули.
Роки — як дні, віки — як ночі,
Та вже побачили їх очі.
І серцем виміряний стук,
І словом прозвучав їх звук..
14.06.2026