Звичайно, такий відгук свідчить про потужне бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти бути членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом…
Ось зразок цього перспективного жанру, що нещодавно переміг на міжнародному конкурсі рецензій "Від щирого серця!":
Шановна пані Уляно!
Дорога Уляно…
Люба Улю-лю…
Перечитую Ваш вірш. Неймовірний, проникливий, драматичний, багатий на образи, рими, коми, навіть крапки…
Читаю і плачу. Неможливо читати! Ваші почуття — мої почуття. Ваші рядки — мої рядки. Хоча Ваші рими — Ваші.
Я знаю, що Ви знаєте, що всі знають, що моя щирість не має меж. Допоки…
Знову плачу, навіть не читаючи… Подумки цілую кожну літерку, кожну кому: цьом-цьом-цьом!..
Щиро Ваш… "Щиро" — закреслюю, вже було.
Довічно Ваш…