Іван Котляревський — Енеїда (переказ)

Стислий переказ, виклад змісту

Сторінка 3 з 4

Його жінка так його зачарувала, що він погодився і одразу ж став працювати.

На ранок військо Енея прокинулося і стали збирати в дорогу провіант, зброю та гроші, що дав їм Евандр, а сам цар давав настанови сину своєму Палланту, якого назначив начальником війська аркадців. Говорив він служити Енею та набиратися досвіду та розуму, а самого кошового троянців попросив наглядати за ним і порадив завітати до лідійців, бо вони також підуть за нагоди в бій проти Турна.

В першу ніч, коли стали вояки табором, приснилася Енею його матір Венера, яка показала йому дивовижну зброю, з якою в бою нічого не страшно. На щиту були зображені богатирі (Котигорох, Дем’ян, Іван-царевич, Кухарчич) та видатні лицарські подвиги.

Юнона з Олімпа бачила, що перемога може бути на стороні троянців і послала Ірисю до Турна, щоб та на нього навіяла щось і він пролив кров ворожу. Ірися спустилася з неба і наговорила йому образ, що нічого він не вартий, що сидить без діла і що не хист йому встояти у боротьбі з Енеєм. Сказала, що в цей час Еней у плаванні – збирає по сусідніх царствах собі військо в допомогу, а він сидить без діла. Турн розлютився і, зібравши народ, пішов у наступ проти троянців. Вони чекали повернення Енея у фортеці, а побачивши Турна з військом, зачинилися там і стали чекати штурму, готуючи різний захист від навали. Турн почав кричати та викликати троянців на бій, проте з фортеці ніхто ні слова не сказав, на що він дуже розсердився і велів розпалити багаття і спалити всі троянські човни. Дим від вогню дійшов аж до Олімпа і Венера, злякавшись за долю сина, миттю побігла до Цібелли [матір всіх богів] і стала її благати, щоб вона вплинула на Зевса і змусила його вплинути на ситуацію. Цібелла приїхала до Зевса і стала просити, щоб він змилувався над Енеєм та не дав згоріти флоту, тим самим провчити Турна та його військо. Він свою силою обернув човни троянців на сирени, а рутульці, побачивши таке, від страху розбіглися в різні сторони, а Турн залишився один. Він намагався переконати, що боги навпаки хотіли допомогти їм, потопивши ті кораблі, що їм не вдалося спалити, але його ніхто не слухав.

Троянці міцно обороняли фортецю, а у таборі Турна всю ніч було тихо. На головній башті фортеці стояли двоє молодих військових – Евріал та Низ. І хоча були не троянського походження, свою справу виконували вірно. Низ запропонував піти у стан рутульців і "насадити сотню на ніж", бо сплять вони міцно після перепою і ніхто його навіть не почує. Евріал сказав, що свого товариша та земляка одного не залишить і піде з ним разом, але Низ відповів, що у того є мати, про яку треба піклуватися, і так ризикувати йому ні до чого. Інша справа він – сирота, Еней же йому як батько. Але Евріал все ж таки вмовив піти разом, нагадавши, що коли вони прийшли на службу, то заприсяглися Енею віддати життя, якщо знадобиться. Так і вирішили; пішли вони до ратуші і розказали троянцям свій план, попросивши у них дозволу. Коли всі погодилися, направилися Евріал та Низ у рутульський табір і почали різати всіх ворогів без розбору. Повертаючись у фортецю, хлопців спіткала невдача, бо були вони оточені латинцями. Низу вдалося втікти і забратися на дерево, а Евріал був схоплений. І хоча Низ намагався врятувати свого друга, вони обидва загинули.

Коли на світанку Турн побачив ту трагедію, що сталася вночі, він став думати про новий бій як помсту за нічний візит троянців. Після першої невдалої спроби здобути фортецю, рутульці перед самим валом настромили голови Евріала та Низа на щогли. У фортеці одразу ж пройшла чутка про смерть таких хоробрих воїнів. Рутульці почали наступати все більше і все ж таки зруйнували браму, але троянцям вдалося закласти пролом. Бій продовжувався далі, а далекий родич Турна Ремул почав викрикувати грубі слова в сторону троянців і Іул Енейович – начальник троянців в обороні, взяв камінець і кинув Ремулу просто в лоба; це трохи підняло дух троян.

Серед троянців служили два брати – Битіас та Пандар, які стояли біля воріт і, відчиняючи їх, заманювали рутульці у пастку. Коли Турн побачив це, то вбив Битіаса і покликав допомогу. Побачивши смерть брата, хлопець зачинив ворота, але Турн уже пробрався у фортецю. Почалася бійка, в якій Пандар майже переміг, але тут з’явилася Юнона і допомогла Турну, прикривши його від каменю собою. Тоді Турн вбиває і Пандара. Відчуваючи підтримку богині, він і рутульці починають бити троян, які намагаються втікти і покинути фортецю, але начальник артилерії підбадьорив їх словами, що вони мужній народ і не мають ніколи ховатися від бою; тоді троянці накинулися на Турна, але той відступив до річки Тібр і втік, стрибнувши у воду.

Частина 6

Розлючений Зевс починає сваритися на богинь за те, що вони у свої міжусобиці втягують простих смертних і змушують їх воювати один проти одного. Сердитий володар неба кричав, що вижене їх з неба, відправить в божевільню або ще гірше:

"Пошлю вас в Запорізьку Січ;

Там ваших каверз не вважають

Жінок там на тютюн міняють,

Вдень п'яні сплять, а крадуть вніч".

Зевс пообіцяв, що тих богів, які втрутяться у хід війни, позбавить їх чинів. Венера стала благати свого батька врятувати троянський народ, нагадуючи, що вирушили вони у цю далеку подорож через Зевса, що пророкував Енею побудувати своє царство у Римі. Юнона почала кричати на неї та на чоловіка свого, казала, що ніякий з нього повелитель, якщо не може встояти проти слів благання Венери і стала лаяти її грізними словами. Богині ледь не влаштували бійку, але втрутився Зевс і наказав заспокоїтися і не втручатися в бій між Енеєм і Турном.

У цю ніч Еней з троянцями та аркадянами вже наближався до берега, де стояв табір Турна і намагався придумати спосіб, що перемогти рутульців. Замислившись над цим, він глянув у воду і побачив дівчину, яка розповіла, що вона – це обернений на мавку човен, який намагався спалити Турн походу Енея за допомогою. Розказала все, що сталося за його відсутності і те, що врятував їх Зевс. Мавки допомогли човнам швидше дістатися берега і на вже на ранок Еней побачив своє військо в облозі. Він пішов у наступ, молячись всім богам Олімпа та обіцяючи Турну скору смерть, а троянці, побачивши, що їх князь спішить на допомогу, і самі стали вбивати рутульців. Розпочалася справжня битва. Паллант теж проявляв себе як хоробрий воїн і всіх, хто намагався боротися з новачком, відправляв на той світ, але у двобої з Турном поклав своє життя. Той, отримавши перемогу, посадив тіло на коня і відправив його у табір троянців. Аркадійці дуже плакали за своїм повелителем і проклинали вбивцю. Еней дуже розлютився і став одержимий ідеєю власноруч відплатити Турну за смерть молодого хлопця. Направо і наліво розкидав він тіла рутульців, думаючи лише про помсту.

На олімпі Зевс поглядав на війну і намагався всіма силами налагодити відносини із своєю дружиною. Юнона хитрощами змусила його зберегти життя Турну, щоб "він міг з батьком повидаться і перед смертю попрощаться". Вона спустилася з неба на поле битви і, обернувшись Енеєм, прийшла до Турна і стала глузувати з нього. Турн побіг за марою, але наздогнати його не вдавалося. Побачив, що Еней забіг у байдак, і сам туди вскочив, але Юнона обернулася на зозулю і полетіла, а він залишився серед моря і був змушений пливти до батька.

Еней тим часом продовжував битву і полягло від його рук чимало рутульський ватажків, а з приходом ночі ледь стояв на ногах від алкоголю, бо троянці святкували майбутню перемогу. Зібравши громаду, Еней звелів всім разом поховати всіх загиблих, а тіло Палланта відправити до батька. Троянець з почестями провів тіло у дорогу, а повернувшись у фортецю, зустрів латинських послів, що просили віддати тіла їх воїнів, щоб можна було придати їх землі. Еней сказав, що він віддасть, бо не хоче навіть з ними воювати, в нього лише один ворог – Турн. Він вважає, що рутульці даремно вмирають на цій війні і її хід має вирішити поєдинок один на один. Латинці вподобали цю ідею і пообіцяли переказати її Латину.

Було проголошено перемир’я і в цей час ворожі народи ніби братами стали один одному – разом ремонтували місто та ховали загиблих. В цей час повернулися посли від хана Діомида, що переконував, що Еней дуже гарний хлопець, сміливий та відважний і проти нього краще не воювати:

"Не ворог я царю Латину,

Но чту Анхизову дитину

І не піду против його".

Латин вирішив віддати Енею частину своєї землі і таким кроком укласти мир серед народів. А лицар Дрансес, що був Турну лютим ворогом, запропонував провести останній двобій між Турном та Енеєм та віддати останньому Лавинію за жінку. Дрансес став глузувати з Турна з натяком на те, щоб останній пішов на бій з князем троянців і той змушений був погодитись. А поки йшли ці перемовини, троянці готувалися до штурму латинського міста. Знову розпочалася битва між народами.

Амата переконує свого чоловіка не віддавати свою дочку заміж за Турна, бо така воля богів, але насправді вона сама закохана у нього. Через це вона благає його не вступати у поєдинок з Енеєм, бо він може загинути там, але Турн все одно викликає ворога на двобій. Той погоджується і на наступний день всі готують арену, моляться богам Олімпу та займають місця, щоб бачити кінець війни.

Юнона, відчуваючи, що цей бій принесе Турну смерть, звертається до його сестри Ютурни, яка була мавкою, щоб вона втрутилася і не дала брату накласти головою. Вона робить так, що до початку вирішального бою воїн-латин пускає стрілу, що вбиває одного з аркадійців, і через це знову розпочинається бійка. Еней намагався вгамувати свій народ, але отримує стрілу в ногу і змушений заховатися в намет. Венера побачила як боляче її синочку і нарвала трав цілющих, щоб вилікувати поранену ногу. Біль одразу вщухла і Еней зміг продовжити боротьбу — став шукати Турна, щоб покінчити з війною, але хитра Ютурна все робила так, керуючи кіньми Турна, щоб троянець не міг знайти її брата.

Роздратований Еней веде своє військо на облогу латинського міста. Троянці обстрілюють його стрілами і воно починає палати у вогні. Амата подивилася у вікно і побачили пожежу; подумала жінка, що її коханий Турн загинув у бою і з горя наклала на себе руки. Коли ж Турн дізнається про смерть цариці, то нарешті погоджується вийти з Енеєм на двобій.

1 2 3 4

Інші твори Івана Котляревського скорочено: