Книші виїхали на Харківщину. Бурмило пити кинув, і браконьєрський реманент свій поламав і повикидав. Ява склав переекзаменовку і теж перейшов до шостого класу. На переекзаменовку Павлуша ходив з Явою. Ява зробив тільки дві помилки, а Павлуша три. Ява зберігає досі адресу Вальки…
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ЧАСТИНА ДРУГА, РОЗКАЗАНА ЗНОВУ-ТАКИ ПАВЛУШЕЮ ЗАВГОРОДНІМ
НЕЗНАЙОМЕЦЬ З ТРИНАДЦЯТОЇ КВАРТИРИ, АБО ЗЛОДІЇ ШУКАЮТЬ ПОТЕРПІЛОГО
Розділ 1
"Е", – сказали ми з Явою
У Васюківському сільському клубі була прем'єра, на яку зібралося все село. Павлуша з Явою хвилювалися найбільше, адже саме Ява восени придумав організувати театр, а Галина Сидорівна підтримала ідею.
І от учні ставлять "Ревізора" Гоголя. Павлуші з Явою дісталися ролі Добчинського і Бобчинського, хоч і не головні, але хлопці пишалися, що саме їхні герої вигадали, що Хлестаков – ревізор. Палуша і Ява раділи, що Гоголь не дав Бобчинському і Добчинському багато слів. На репетиціях хлопці не напружувались і ролей не вчили.
Почалася вистава. Швидко і Павлуша разом з Явою вискочили на сцену. Вони сказали вже перші фрази, та раптом у Павлуші з голови вилетіло все. Він тільки сказав: "Е…". Ява теж усе забув і сказав: "Е…". У залі вибухнув регіт. Всі думали, що так і треба, а потім навіть стали підказувати. Павлуша рвонувся з місця і кинувся геть зі сцени. Опинився за селом над річкою, впав на траву і качався, стогнав, землю гриз від сорому. Поряд був Ява. Тільки тепер друзі зрозуміли, що наробили. А все почалося з Києва...
Розділ 2
Випадок у метро. "Космонавт". Конфлікт з київською міліцією
Хлопці приїхали до Києва на цілий місяць у гості до Павлушиних дядька і тітки. Відразу ж побігли на Хрещатик, у метро, де вони побачили старшину Паляничка. Хлопці на ескалаторі так доганяли міліціонера, що збили з ніг кілька людей, і тоді виявилося, що то не Паляничко, а якийсь інший міліціонер. Ява хотів розшукати їхніх знайомих київських юннатів, але Павлуша здогадувався, що друг хоче побачити Вальку. Павлуша вважав, що дівчина худа, цибата, і Ганя Гребенючка з їхнього класу в тисячу разів краща.
Розділ 3
Ява поспішає на побачення. Вухо
Друзі прийшли за адресою Вальки, і Ява уже подзвонив у дзвінок. Та тут виринула з темряви чиясь величезна постать і здоровеннецькою рукою схопила Яву за вухо. Дядько кричав на весь під'їзд, що хлопці хуліганять і дзвонять у двері, а потім тікають. Друзі почули, що двері Вальки відчиняються, але не хотіли осоромитися перед дівчиною. Тож вони дременули. Явине вухо дуже постраждало: напухло і збільшилося вдвоє.
Хлопці пішли в кінотеатр, а потім Явине вухо захотіло чогось холодного. Хлопці мали свої гроші, які збирали пів року. І тепер майже всі гроші витратили на морозиво і газовану воду з сиропом. Павлуша мало не плакав, коли розраховувався. Потім друзі пішли на чортове колесо, з якого побачили Труханів острів, пляж і парашутну вишку, з якої Павлуша хотів стрибнути, бо мріяв стати льотчиком.
Розділ 4
Пляж. Каруселя. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири
Павлуша навіть зрадів, що парашутна вишка не працювала. Вона була дуже високою, і хлопець побоювався. Потім друзі пішли скупатися в Дніпрі. На пляжі було дуже багато людей, хлопці мріяли врятувати якогось потопельника і стати героями, про яких напишуть в газетах. Друзі стали свідками розмови двох дядьків. Один з них був уже одягнений і говорив, що спішить, а днями заскочить до друга, що мешкає у квартирі №13 і працює актором, який грає царя. Артист пішов плавати, а Яві і Павлуші залишив свого годинника. Якийсь п'яний чоловік, що мало не втопився, відвернув увагу хлопців, і вони загубила актора, якому мали повернути годинник. Хлопці довго шукали актора, та все було марно. Совість мучила хлопців: артиста обікрали, міліцію з ніг збили, троячку протринькали, тітці і дядькові брехали… Вони вирішили поклястися, що більше не брехатимуть, а якщо і котрийсь збереше, то друг дасть йому три шалабани прямо в лоб.
Розділ 5
Шукаємо царя – незнайомця з тринадцятої квартири. Зустріч у театрі. Велич і падіння Яви Реня
Наступного дня друзі одягнули нові сорочки і штани і поїхали по всіх театрах у пошуку актора. Павлуша і Ява відвідали Театр муз комедії, Оперний театр, Театрі драми імені Лесі Українки, Театрі імені Франка, та все було марно. Лишався Київський театр юного глядача, і саме там вони зустріли Вальку. Ява засоромився, а потім хлопці з дівчиною пішли на виставу "Червона Шапочка".
Розділ 6
Будка. Вухо за вухо!
Після вистави Ява розповів Вальці про годинник. Дівчина сказала, що допоможе, бо має знайомого старого артиста Максима Валер'яновича, який знає всіх артистів.
Максим Валер'янович жив недалеко від Лаври, на вулиці, де у зелені садків стояло кілька старих халуп-мазанок. Біля його хатки росло багато квітів. Та його не було вдома, бо поїхав до племінника. Друзі верталися назад і біля якихось сараїв їх зупинив місцевий хуліган н прізвисько Будка (його звали насправді Толиком). Зав'язалася суперечка, і Ява з Павлушею нам'яли Будку. Валька і її менший братик Миколка, вітали хлопців, як героїв.
Розділ 7
Максим Валер'янович
Друзі зустріли Максима Валер'яновича – 76-річного актора, з яким було дуже цікаво спілкуватися. Валька розповіла про годинник. Який треба повернути. Старий слухав дуже уважно і серйозно. Він сказав, що вирішить цю проблему завтра на кіностудії, куди запросив Яву і Павлушу. Хлопці були дуже щасливі.
Розділ 8
"Товаришу цар, ви заарештовані!". "У-у, понесу!.."
Увечері хлопці не могли заснути. А потім Павлуші наснився химерний сон: він сидів посеред сцени на царському троні у шубі, з залу на нього дивилися коров'ячі й баранячі морди, хлопець виголошував якийсь довгий монолог, але глядачі не могли аплодувати; Павлуша почав бити весь зал батогом, аж тут з-за куліс на сцену виходить Ява у формі міліціонера і каже, що Павлуша злодій, бо вкрав годинник у справжнього царя, Павлушу зв'язали, і він прокинувся зі словами: "Не нарушай! У-у! Зрадник!".
Друзі відправилися до Максима Валер'яновича, але дорогою на них напав Будка зі своєю компанією. Павлушу з Явою завели у яр, і почалася бійка. На щастя, прибігла Валька, вона кричала на хлопців, погрожувала все розказати у школі, батькам. Павлуша відчував сором, що їх врятувала дівчина. Виявилося, що це Вальчин братик покликав сестру, бо бачив, як Яву і Павлушу вели в яр. У не дуже святковому вигляді після бійки хлопці поїхали зі старим актором на кіностудію.
Розділ 9
На студії. Несподіванка перша. Несподіванка друга
Кіностудія Довженка просто вразила друзів. Максим Валер'янович знімався у фільмі "Поцілуйте мене, друзі!" і запросив хлопців з Валькою на справжні зйомки. Та ще більшою несподіванкою було те, що хлопців запросили завтра стати справжніми акторами, бо для якогось фільму потрібні були діти. Ява радів. Валька шалено заздрила хлопцям. Раптом Павлуша згадав про годинник, але в кишені його… не було.
Розділ 10
Де годинник? Ми йдемо у вороже лігво
Діти поїхали до яру і стали шукати годинник, бо Павлуша вважав, що він випав під час бійки. Та потім вони зрозуміли, що чужі хлопці витягли його з кишені. Валька вирішила йти до Будки. Вони так і зробили, але Будка сказав, що годинника не брав, а його взяв один хлопець. Тепер Яві і Павлуші треба було йти на зустріч з якимись хлопцями на стадіон, де сьогодні мав бути матч з "Торпедо".
Павлуша і Ява вирішили йти на побачення з ворогами, а Валька мала пояснити все Максиму Валер'яновичу. Хлопці ще забігли додому до дядька, який запросив їх на той самий матч. Хлопці взяли в дядька квитки, але пішли раніше. Дядько подцмав, що вони побігли до дівчат.
Розділ 11
"Динамо" (Київ) – "Торпедо" (Москва)
Вирішувати питання з годинником хлопці мали після матчу. Оскільки кияни виграли у торпедівців 3:2, дядько був у чудовому настрої й відпустив Яву і Павлушу у своїх справах. Будка з хлопцями сказав, що поговорив з тим хлопцем, він віддасть годинник, тільки цієї ночі. Годинник десь в схованці у печері біля Лаври. Зустрітись треба опівночі біля церкви Різдва Богородиці.
Розділ 12
Козацькому роду нема переводу. Кошовий Карафолька. Лист запорожців. Ніч на кладовищі (спогад)
Вдома друзі почекали, поки поснуть дядько з тіткою, щоб можна було нишком вийти. У голову їм лізли різні темні думки і спогади. Вони згадали події, що відбулися торік, восени, після "робінзонської" історії. У село приїхали археологи, бо Васюківка була на самісінькому перехресті походів славних запорожців.
Експедиція почала розкопувати козацьку могилу. Дуже цікавилася експедиція також найстарішими у селі хатами. Оглядаючи хату, де жив Павлушин і Явин однокласник Карафолька, вчені виявили, що у Карафольки і багатьох васюківців козацькі корені. Було сумно, бо в Яви не виявилося козацького коріння. Він не міг примиритися і страждав. А Карафолька організував на вигоні "Запорізьку Січ". Павлуша з Явою ніколи не відчували себе такими самотніми, ображеними і нещасними, тому вирішили написати Стьопці щось схоже на "Лист запорожців турецькому султанові". У листі вони жартували зі Стьопки, але отримали відповідь, що їх готові прийняти у своє військо писарями. Це було гірше, ніж якби Карафолька Павлушу і Яву привселюдно потоптав ногами.
І тоді Ява придумав викопати шаблюку або козацький пістоль. Надумались копати на кладовищі, на старих могилах. Вночі вони пішли на кладовище, хоч було дуже страшно. Ява знайшов підходящу могилу. Та раптом вони побачили щось дивне, і до них долинув нелюдський, несамовитий, нестямний крик (пізніше виявилося, що то був кіт). Хлопці втекли і тієї ночі спали у собачій будці, притиснувшись з обох боків до здоровенного кунделя Рябка.
Розділ 13
Нічні пригоди. Постріл у печері
Вночі хлопці прив'язали мотузку до балкона і таким чином втекли з дядькового помешкання. З собою прихопили дядьків стартовий пістолет. Вони добралися до церкви Різдва Богородиці, біля якої зустріли Будку, невеликого хлопчика і високого хлопчину у чорній масці, того, що взяв годинник. Яву і Павлушу довго водили попід мурами Лаври.