Зала заповнена. Безперечним фаворитом вважався дворазовий чемпіон Магдебура, який представляв силові органи. Навіть у кабінеті капітана Миколайчика був календар з фото Магдебури. Щоправда, той домалював чемпіонові вуса і ріжки. Але це свідчило не про неповагу, а про любов пана капітана до мистецтва.
Магдебура мав найбільшу групу підтримки, але поліцейські були переодягнені в цивільних. Магдебура робив останню спробу встановити новий рекорд. Окрім нього, попередню вагу зумів узяти тільки нікому не відомий Іван Сила. Цьому селюку Магдебура не міг програти. Але піднята над головою чемпіона штанга гепнула на землю, ледь не розтрощивши йому ногу. Ще одна спроба залишалася в Івана Сили, на якого ніхто не покладав надій. Але Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: "Боже, поможи!". А тоді взявся за штангу і підніс її, посміхаючись фоторепортерам. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила, зала вибухнула.
Поки переможець обіймався з тренером, журналісти почали видиратися просто на сцену. Магдебура у супроводі кількох старших офіцерів розлючено покидав залу, запевняючи, що це провокація, і він це так не залишить. Міха Голий сидів непорушно. Цей привокзальний волоцюга, пройдисвіт і злодій плакав. Можливо, вже заради цього варто було встановлювати республіканський рекорд?
Розділ 13, у якому агент Фікса читає газету
Агент Фікса прокинувся у лікарні й скочив на ліжку. У нього запаморочилося в голові і всередині щось боляче тенькнуло. Поруч з агентом лежав дивний тип у смугастій піжамі із забинтованою головою, рукою і ногою. Це був учитель фізики, який через невдалий винахід випав з балкону. Фікса назвав його дурнем, але той сказав, що проблеми з головою саме у Фікси (струс мозку), а не в нього, і взявся читати газету.
Фікса вирвав у нього газету, щось прочитав, швидко одягнувся і, не зачинивши двері палати, вибіг. Ошелешений учитель мовчки за цим спостерігав, роблячи висновок, що струс мозку – хвороба не така вже й безпечна. Потім узяв газету і почав дочитувати статтю про чемпіонат Республіки з важкої атлетики.
Розділ 14, у якому з'являється історична табличка
На честь великої перемоги доктор Брякус дав Іванові Силі два вихідні. Доктор хотів поміркувати, що робити далі.
Іван з Міхою остерігалися з'являтися на людях через Фіксу. Довелося сидіти вдома. А для верховинця нема гіршої каторги, ніж нічого не робити.Та наступного дня Іван не витримав і пішов на вокзал, де його побачили знайомі вантажники. Іван опинився у них на руках, його підкидали догори, дякували і хвалили. Від несподіванки Іван розчулився. Від згадав гори, батьків, Маруську, галушки і заплакав.
Пан Кривальський, який був заступником директора вокзалу, побачив, що вантажники перестали працювати. Він вибіг і насварився, але, дізнавшись, що прийшов чемпіон Республіки, став люб'язним. А коли дізнався, що Сила працює у нього на вокзалі, то наступного дня повісив у коридорі табличку: "Тут працював чемпіон Республіки Іван Сила – гордість нашої залізниці". Іван не знав про табличку і повів хлопців на пиво.
Розділ 15, у якому агент Фікса викриває антиурядову змову
Фікса увірвався до кабінету капітана Миколайчики без попередження. Капітан якраз підрівнював пилочкою нігті, йому стало незручно. Та Фікса сів і розповів, що на нього вчинив замах чемпіон Республіки зі штанги, той, що переміг Магдебуру. Капітан і Фікса ласували трюфелями, аж раптом капітан помітив, що у Фікси вибито два зуби. Фікса заламав руки, бо тепер мама приб'є його. Капітан витягнув коньяку і почав заспокоювати агента 008. Пообіцяв нагороду. Фікса розповів, що на вокзалі діє злочинне угруповання, яке займається контрабандою в особливо великих розмірах. Ниточки контрабанди ведуть так угору, то невідомо, куди вони заведуть. А неприємностей не хотів ніхто, в тому числі й пан капітан, який вирізнявся вишуканістю і тактом. Вирішили зупинитися на нижчому рівні. Фікса сказав, що банду очолює чемпіон Сила, а Брякус – шеф. Вдома у Брякуса – штаб-квартира і навчальний центр штурмовиків. Вирішили взятися за "злочинців" в понеділок, бо завтра субота: капітан мав грати у гольф.
Розділ 16, у якому трапляються несподівані повороти
Доктор Брякус вирішив, що робитиме на найближчий рік: після перемоги Івана справи впевнено підуть угору, доктор купить будинок у центрі столиці, відкриє "Спортивний клуб доктора Брякуса". Тільки треба домовитись з Іваном, щоб не перехопили конкуренти. У неділю поїхали машиною в ресторан, щоб усе обговорити. Іван уперше їхав в автомобілі. Брякус обіцяв вдвічі більше грошей. Іван вагався, чи розповісти про агента поліції. Раптом щось сталося з авто і воно помчало на скелю. Останнє, що Іван пам'ятав, це – лобове скло, яке він розбиває головою.
Розділ 17, у якому додаються нові неприємності
Іван опритомнів у лікарні. Медсестра сказала, що Брякус загинув. Іван заплющив очі і заплакав. Медсестра, зрозумівши ситуацію, залишила покаліченого на самоті. Іван думав, що все сталося дуже несправедливо.
До Івана прийшов Фікса, і хлопець його білозубу усмішку з двома чорними дірками. Фікса хотів одразу забрати Івана до в'язниці, але лікарі категорично запротестували. Вони запевнили, що в такому стані хворому доводиться думати про виживання, а не про втечу. Про всяк випадок двоє переодягнених поліцейських стали постійно чергувати в лікарні.
Іван Сила швидко оклигував. Рани виявилися не страшними, молодий організм брав своє. Але на нього чекав арешт. Через загибель доктора, Іван до всього збайдужів, навіть втратив апетит. Івана посадили у тюрму і звинуватили у смерті свого наставника. Справу вів слідчий Бенцик.
Розділ 18, у якому з'являється щоденник доктора Брякуса
Старший слідчий Бенцик проводив допит. У темряві направив лампу в обличчя Іванові. Слідчий питав, як Іван пояснить те, що машину навмисно було пошкоджено. Іван подумав, що в Бенцика дивна логіка: як Іван міг хотіти смерті людини,яка зробила його чемпіоном і подвоїла платню. Хлопець сказав: "Який дурень влаштовує аварію, якщо сидить поруч з водієм?". Бенцик не знайшовся, чим крити. Його покликали, бо прийшов брат доктора Брякуса і приніс приватний щоденник небіжчика.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 19, у якому Міха Голяк підкидає сенсацію
Міха Голий чимало знав про в'язницю (двічі її відвідав з короткою екскурсією), але не мав найменшого поняття, як витягнути звідти людину законним чином. Він перебрав у голові багато варіантів, але жоден з них не годився. До нього прийшов Бідосько, колишній журналіст, який спився. У Міхи виникла ідея. Через Бідоська він вийшов на журналіста Томича і подав сенсацію: чемпіон Республіки сидить у в'язниці.
Розділ 20, у якому агенту Фіксі пропонують подати у відставку
Генерал Хрунь сварився з капітаном Миколайчиком за те, що поліція арештувала чемпіона тільки тому, що переміг Магдебура. Капітан лиш сказав, що в щоденнику Брякуса йшлося про погрози від конкурентів. А про Силу там найкращі слова. Сила був ні при чім, а біля машини вранці бачили Магдебура з двома типами. Хрунь кричав, щоб звільнили Фікса, а Силу випустили. Капітан врятував Фіксу, сказавши, що він кращий агент. Обійшлися доганою для агента. А коли Хрунь довідався, що Іван Сила – звичайний верховинець (а переміг Магдебуру!), наказав затягнути справу і випустити тільки під солідну заставу.
Розділ 21, у якому Іван Сила потрапляє в нову неволю
Застава становила 50 тисяч. Гроші було не під силу зібрати не тільки оточенню Міхи Голого, але й усій зміні вантажників. За посередництва Бідоськи і Томича надрукували нову статтю, в якій повідомлялося, що за чемпіона Республіки просять 50 тисяч.
Одного ранку до камери Івана зайшов Бенцик і просичав, що обвинувачений може збирати речі. За нього внесли викуп. Оскільки Іван речей не мав, то поплював у долоні й пригладив волосся. У кімнаті відвідування його чекала екстравагантна вродлива пані – мадам Аделія Бухенбах. Мадам взяла Івана Силу попід руку і вийшла на вулицю. Там уже чекало заведене авто, яке відвезло їх до затишного будинку неподалік центру. Жінка сказала Іванові, що викупила його не з великої любові до штанги чи гірських ведмедів, а через бізнес. Вона пропонувала працювати у її цирку рік і повернути 50 тисяч, або піти назад у в'язницю. "Давайте контракт" – зітхнув Іван. Одним розчерком пера Сила в черговий раз круто змінив своє життя.
Частина ІІ
Розділ 22, у якому Іван Сила починає нове життя
Іван Сила вперше потрапив до цирку. Ось вийшов імпресаріо Пандорський, який оголошував номери і сипав жартами, не видаючи себе жодним жестом чи мімікою. А ще Пандорський робив фокуси, витягуючи з капелюха різнокольорові хустки, стрічки, квіти і навіть живого кролика. Акробат Фандіго виробляв трюки на конях. Це був атлетичний смаглявий юнак зі східними рисами обличчя. Його сестра – повітряна акробатка Рената, літала з братом під куполом цирку, перестрибуючи з каната на канат. Робили це без линви безпеки.
Потім вибігла русява дівчина з пишним кучерями і сріблястою короною і почала граціозно танцювати на великій блискучій кулі. Іван згадав знайомство з нею: вона перша підійшла з-поміж усіх і галантно вклонилася, злегка присівши й розправивши прозору бальну сукню, і мовила дзвінким голосочком: "Вітаємо вас у нашому цирку! Мене звати Мілка. Тобто Мілена. Я колись так само соромилася".
А ось вибігає карлик Піня з мавпочкою на плечі. Він несе цілу торбу яскравих дрібничок. Карлик шпортається – і весь цей мотлох розлітається по арені. Мавпочка скубе його за волосся. Зала регоче. Піня збирає своє багатство, але робить це дуже незграбно. За кожну втрату мавпочка дає йому ляпаса.
Пані Аделія вирішила, що Іван буде боротися з глядачами за грошову винагороду. Силі згадався бій із Велетом, який заробляв собі на хліб таким жорстоким способом. Він не хотів битися.
Розділ 23, у якому Іван Сила вигадує перший номер
Вночі Іван думав про рідну домівку, згадував, як діти його обліплювали, і він їх носив на собі. Так виникла ідея виносити артистів цирку на манеж на собі.