Михайло Стельмах — Чотири броди (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Сторінка 2 з 4

Ступач трохи боявся секретаря. Ступач розповів, що раніше був у Магазаника вдома, і в скитку. Прокурор запевнював всіх, що зерно у скитку залишилося ще від ченців, а Данила треба покарати.

Сутеніло, коли Данило йшов додому і зустрів Терентія Івановича Шульгу. Данило розповів, що трапилося. Молодий вчитель каже, що Ступач – одноденка, а Мусульбаса і Сагайдака знає.

В учительській Діденко, секретар, комісар пропонують Данилові стати агрономом (вони хорошої про нього думки, бо і батька Данилового Мусульбас і Сагайдак знали, і люди кажуть, що Данило хороший). Данило говорить: "Від суду до посади!".

Перше, що зробив Данило – обійшов усіх селян. Його вразила вдова Галина Пастушенко і її 5 дітей, які голодують. Віддає їм свій вчительський пайок. Наступного дня, спровадивши в поле орачів, Данило йде на сепараторний пункт до Василя Гарматюка (вони друзі). Просить дати молока для дитсадку, який відкриє Данило.

VIII

На торговиці Магазаник хоче прицінитися і домовитися з цирульниками та садівниками. Але з цього нічого не виходить, йому всі відмовляють. На базарі був лірник – горболобий старець, Магазаник кинув йому гривеник. Всередині Семенові колотилося. Прийшов Стьопочка і розповів, що бізнес тепер робитимуть на цвинтарі, адже там є багато яблунь-ранет, то можна і орендувати цвинтар. З священиком він вже домовився. Батькові ця ідея сподобалася, і він похвалив сина.

На базарі великоока, тонкостанна дівчина спитала Магазаника про село Тарноруди, адже вона їде туди на роботу, агрономом. Лісник відразу почав погано говорити про Данила (гаспид, пекельник). Дівчину звати Мирослава Григорівна Сердюк. Вона сподобалась Стьопочці. Батько порадив йому більше моргати очами і менше патякати. Всі троє поїхали в село. По дорозі зустріли Ступача. Магазаник припрошував його на підвечірок. В дорозі Семен собі згадав, як колись готував отруйні гриби, від яких помирають через 10-12 днів. Ці гриби мали бути для Власа Кундрика, в останню хвилину Магазаник передумав його труїти.

IX

Вечір. Оксана снує городом. Її щось непокоїть. У ячмені, який посіяв Стах, були червоні маки. Вони здались їй кров'ю. Цей ячмінь був образом Стаха, а соняшники були образом Ярослава.

Коли Стах повернувся, Оксана вперше побачила його сльози (від кохання). Стах радів, що Оксана чекала його. Наступного дня Стах, Микола і Володимир пішли до черешні в лісі і рвали ягоди. Одного разу Стах пішов на став, в іншому човні сидів Магазаник, який хотів купити у Стаха линів. Стах шарпнув Магазаника, і запхав з головою у воду. Магазаник кричав: "Утопиш!", на що Стах відповів: "Не втоплю, то ти мене топив, а я тебе купаю".

X

Ще один рік пройшов. Данило давно не бачив свого учителя Максима Діденка, ні Терентія Івановича. Після жнив поїде до них. Ступач в'їдається у Данила, каже що в газетах про Данила забагато пишуть.

По дорозі у присілку Данило заговорив з Оленою Гримич, яка чекала на дочку Яринку, братів-близнюків Василя і Романа та чоловіка Лавріна. Яринка хоче працювати в кіно (колись в село приїжджали знімати фільм, то Яринка грала шинкарку, тепер її кличуть у місто). Лаврін та Олена жаліли Данила, бо Ступач тільки і чекає його помилки. Запросили Гримичі Данила на вечерю, але він йде. У полі бачить дівчину (це Мирослава). Він представився вчителем, вона розповіла скільки лісник їй поганого розповів про голову. Данило відвів Мирославу до Гримичів (там вона буде жити). Олена розповіла Мирославі, що Данило і є голова. Наступного ранку, коли Данило і Мирослава зустрілися, дівчина подумки називала його "безсовісним", а він її – "польовою царівною".

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

XI

Магазаника збудило передгроззя. В ньому ходила тривога. Згадав, як служив у Скоропадського, але гетьман лишив їх напризволяще і втік. А хорошого у цьому всьому був лиш одяг: кожушки, смушеві шапки. Магазаник ніколи не вішав людей, це робив Оникій Безбородько. Магазаник пішов у другий бік хати, де спав син. Стьопочку нервувало, що батько не спить і йому не дає спати. Батько наказав йти їсти зайчатину, а потім повиганяти бджіл у рійниці. Після сніданку взялися за роботу, яку перервав гавкіт собаки. До них наближався лірник, якого Магазаник бачив на ярмарку. Магазаник десь чув такий голос і бачив таку гру з цигаркою. В хаті лірник сказав, що він Оникій Безбородько. Оникій говорить про нову владу, у нього є надії на Гітлера, а в Україні, надіється, знову буде панувати Скоропадський. Магазаник в свою чергу жаліється на Данила і каже, що його треба прибрати. Співрозмовники зробили висновок, що від більшовиків їм біда. Оникій просить в Магазаника 1000 карбованців. Оникій ще розказує про свою колишню дружину, яка покинула його, бо дуже ідейна і вірить у вічну любов, стала комуністкою. А Магазаник говорить про землю, згадує, що грав роль Герасима Калитки зі "Ста тисяч". Він так само любить землю. До хати під'їжджає Василь Гарматюк. Він лейтенант з органів, кращий друг Данила. Оникій тікає. Василь розпитує про лірника. Магазаник каже, що лірник був, але кудись пішов. Стьопочка за всім стежить і все розуміє. Приїздить Мирослава Григорівна по свої речі і Стьопочка "видлубає розумне слово", як каже його батько.

XII

У село приїздить Ступач. Він шукає у Данила різних провин і роздумує, чому Мусульбас на боці Данила. По дорозі у село Ступач зустрів у соняшниках Олену Гримич, але розмова не вийшла (вона нагадала йому матір, але Олена, навіть побачивши його посмішку, подумала: "таке гарне, а стільки неприязні тримає". Біля контори Ступач зустрів Ярослава Гримича (сивочоголого) з серпом. Ярослав сказав, що Данило на полі з людьми, бо жнива. Ярослав і Ступач поїхали в поле, по дорозі йшов старий дід Корній, але дід не захотів їхати разом зі Ступачем: "З цим суддею мені не по дорозі". (В селі Ступача називали Рознос).

На полі Данило грабкував жито, це не подобається Ступачу. Комбайна дали в інше село, тому люди жали руками. А найбільше розлютило Ступача, що Данило уже роздає зерно з колгоспу людям, і млин уже працює. Данило і Ступач говорили, і голова відстояв свою думку. Від'їжджаючи, Ступач побачив ще Зіновія Сагайдака (їхав до Данила) і Михайла Чигирина (їздив у район по запчастини, Ступача нервує, що в такий гарячий час). Та Чигирин сказав Ступачу, що йому при владі ніяк не можна бути. Ступача це рознервувало ще дужче.

XIIІ

Лугова криничка, ніч. Данило зустрів діда Ярослава. Дід розказує, що колись люди були здоровіші, водилося більше дичини. Данило йде ночувати до вітряка. Мельник – Микола Костянтинович. Уже пізно, але Мирослава і Ярина Гримич привезли зерно. Данило і Мирослава виходять дивитися на вітряк.

На конях приїхали Роман і Василь – брати Ярини. Роман хотів стати актором.

XIV

Настала осінь, потім зима. Навколо дуже гарно. Данило згадує Шульгу, якого час провідати. Вночі на ковзанці Данило бачить Мирославу (вона ковзається вночі, щоб ніхто не бачив). Мирослава змерзла, Данило запрошує до себе, дівчина розглядає фотографію матері. Данило розповідає, що коли у 1920 році партизан Михайло Чигирин (зараз він голова колгоспу) приїхав за полотном, щоб бійцям рани перев'язувати, мати немала полотна і познімала рушники. Ждала мати і батька з війни. Данило говорить про свою любов до народу, про віру в нього. Мирослава бачить фото Оленки (це дочка Марії, яку звів Магазаник, але Данило врятував Марію, яка хотіла втопитись. Він відвів Марію до двоюрідної сестри Оксани і та її виходила). У двері постукав дід Корній, розповів, що чує щось лихе. Дід їхав з Ярославом Гримичем ввечері і до них підсів лірник, старець і питав чи ще їхнього голову колгоспу не посадили. Діди скинули старця з саней. Данило відчув щось недобре. Коли Мирослава пішла додому, хлопець пішов услід і зустрів старого діда. Дід спитав, де живе голова, Данило відповів, що це він, дід зник (це був Безбородько). Данило пішов під хату Гримичів, у вікні світилося, там ходила Мирослава. Вночі приїхали близнюки Роман і Василь, вони на конях билися шаблями, Данило не втримався і сказав: "Навіжені! Пошаткуєте один одного!" Брати були здивовані, що вночі Данило тут, але вони знали чому. Вийшла Мирослава, а хлопець все думав чи любить вона його.

XV

Тим часом Безбородько пішов лісом до Магазаника. В цей час у Магазаника була Василина, тож Магазаник був невдоволений появою Безбородька. А Безбородьку Василина сподобалася. Безбородько хоче, щоб Магазаник дізнався, де його дружина, бо знає, що вона працює у їхньому районі.

Вранці Безбородько отримав від Василини стусана за залицяння. Коли Магазаник повернувся, то розказав, що колишня дружина Безбородька Ольга Сергіївна (дуже красива) працює у райнаросвіті. (Ольга мусила вийти за Безбородька, бо він судив її брата. Щоб брата відпустили, вона пішла на такий крок).

XVI

Магазаник і Ступач постійно робили розноси і писали анонімки. Із простого "чорта-зі-свічечкою" Семен став "підмогачем самого дзябла". Дід Гримич думав про Семена і Стьопочку так: "Який біс печений, такий і варений". Але Гримича Магазаник не чіпав.

Вдосвіта Ступач забиває цвяхами дошки вітряка. Стьопочка іде до Данила за характеристикою, бо хоче на службу, але Данило відмовляє.

Ввечері Данило з мельником Миколою зривають цвяхи. Прибігає Ступач і свариться з Данилом. Для Ступача головне – виконувати план і здавати звіти, а про людей думати не треба. Коли Данило пішов, до Ступача підбіг Стьопочка і почав доносити на Данила.

Біля лугових верб Данило зустрів Катрю Лебеденко. Вона журилася, бо від неї відвернувся Стьопочка, бо в її дядька проблеми з владою. Данило радить гнати Стьопочку куди дальше…

XVII

Вночі Данило бачить, як Стьопочка виходить від якоїсь дівчини. Данило нагадує хлопцеві, що той ходив раніше до Катерини Лебеденко.

Данило приходить до Мирослави. Вони лягли на ліжко, але приїздить Василь Гарматюк і арештовує Данила, бо є санкція Ступача. Мирослава обіцяє чекати. В полі Василь відпускає Данила, бо добре його розуміє.

XVIII

Вночі Данило йшов нивами і зустрів Лавріна Гримича, який косив. Данило просить дати косу і косить. А потім доручає Лаврінові піди до хати Данила, взяти гроші з прискринка і дати їх вдові Пастушенко.

1 2 3 4

Інші твори Михайла Стельмаха скорочено:


Дивіться також: