Андрій Малишко — Пісня про рушник (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Рідна мати моя, ти ночей недоспала.

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Пісня про рушник" на слова А. Малишка та музику П. Майбороди звучить і донині на всіх континентах Землі, тому що почуття, висловлені в ній, близькі, дорогі кожній людині. Це любов до матері, вдячність їй за недоспані ночі, за постійну турботу, за незрадливу усмішку, за те, що зростила й вивела у широкий світ.

Матері намагаються вкласти в душу дитини все найкраще, вберегти від лихого своєю молитвою. Тому такі щирі, теплі, задушевні слова й вилилися із серця поета, знайшли відгук у серцях мільйонів.

Інші твори Андрія Малишка скорочено: