Проспер Меріме — Кармен (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 2 з 3

Вона відкинула мантилью, щоб було видно плечі і великий букет акації, засунутий за виріз сорочки. У зубах вона теж тримала квіточку акації. Кармен кожному відповідала на комплімент, стріляла очима, вела себе безсоромно, як кожна циганка.

Спершу вона не сподобалася дону Хосе, але Кармен зупинилася перед ним і заговорила. Своїми словами і поведінкою вона кепкувала з чоловіка, а з нього сміялися товариші. Коли всі розійшлися, дон Хосе підняв квіточку акації, яку вона кинула йому між очі, і сховав у кишеню куртки.

Через дві-три години дон Хосе і караул мусили зайти на фабрику, бо там порізали одну з жінок. Виявилося, що Кармен порізала обличчя одній жінці, бо та насміхалася, що Кармен циганка. Дон Хосе з двома драгунами повели Кармен в місто, бо за такий злочин вона мала потрапити у тюрму. На Зміїній вулиці жінка почала говорити з доном Хосе і просила пожаліти її. Кармен здогадалася, що він з Провінцій. Вона досить добре говорила баскською і сказала, що є його землячкою. Почувши рідну мову, дон Хосе розговорився. Коли він сказав, що родом з Елісондо, Кармен розповіла, що вона з Етчалара, але цигани привели її в Севілью. Вона працювала на фабриці, щоб назбирати грошей і повернутися до матері. Жінка просила дона Хосе допомогти землячці. Він розумів, що вона про все бреше. Вони не могли бути земляками, бо вона була циганка. Кармен продовжувала говорити баскською, вмовляла, що штовхне його, щоб він упав, а вона втече, а драгуни не зможуть наздогнати її. Дон Хосе дозволив це зробити. Таким чином Кармен вдалося втекти.

Згодом драгуни, щоб уникнути покарання, заявили, що Кармен говорила з доном Хосе баскською, а потім вдарила його і звалила на землю, хоч вона доволі тендітна. Дона Хосе посадили на місяць в тюрму за сприяння у втечі. Чоловік розчарувався, бо вже будував у мріях хорошу кар'єру. Він жалів, що заради якоїсь циганки накликав на себе гнів начальства. Але дивлячись крізь решітку у вікні, він шукав очима Кармен.

Якось тюремник передав йому алькалінську хлібину, говорячи, що це від кузини дона Хосе. Чоловік здивувався, бо ніякої кузини не мав. Він почав їсти хліб і знайшов у ньому англійський напильник і монети. Дон Хосе зрозумів, що це справа рук Кармен. За годину дон Хосе міг розрізати напильником найтовстіший прут у вікні, а за гроші міг купити інший одяг і втекти кудись далеко. Втеча здавалася йому тяжким злочином, тож він не тікав. Та чоловіка тішила думка, що десь є людина, якій він не байдужий.

Після виходу з тюрми дона Хосе поставили вартувати, наче простого солдата. Якось він вартував вдома у полковника. Це був багатий молодий чоловік, який любив повеселитися. У нього зібралися всі молоді офіцери. І ось карета полковника привезла Кармен, ще дві циганки і чоловіка з гітарою, які мали розважати гостей. На цей раз Кармен була вдягнена гарно, вся в золоті і стрічках. Побачивши дона Хосе, вона сказала, що він стоїть на караулі, як новобранець. Через хвіртку дон Хосе бачив, як Кармен танцює і жартує з офіцерами. Чоловік був готовий зайти туди і вбити тих вітрогонів, які залицялися до неї. Коли циганка збиралася їхати додому, вона шепнула дону Хосе, щоб той прийшов в Тріану, до Лільяса Пастьє.

Дон Хосе після служби відразу відправився за вказаною адресою. Кармен уже була там, у Лільяса Пастьї, цигана, який продавав смажену рибу. Дон Хосе подякував циганці за допомогу, коли він був у тюрмі. Кармен була здивована, що він не витратив гроші. Вона вирішила, що на ці гроші вони куплять різної смакоти і гулятимуть цілий день. Вони вернулися у Севілью, купили хліба, ковбаси, апельсинів, пляшку мансанільї і всіляких солодощів.

Циганка повела його на вулицю Канділехо, до якогось старого будинку. Їм відчинила стара циганка. Кармен випровадила її на вулицю і залишилася з доном Хосе наодинці. Вони провели разом цілий день, циганка вела себе, наче дитина, видумуючи різні дурниці. Кармен станцювала для нього, використовуючи замість кастаньєт розбиту тарілку старої циганки. Ввечері дон Хосе мусив повертатися у казарму, але циганка присоромила його, мовляв, він же не простий солдат. Дон Хосе залишився.

Зранку вона перша заговорила, що їм треба розлучитися. Кармен вважала, що розплатилася з ним, адже винна за свою втечу. Чоловік хотів побачитися з нею ще раз, але циганка вважала, що не варто. Вона називала себе чортом і просила не думати про неї.

Після того дня на вулиці Канділехо дон Хосе не міг не думати про Кармен. Він розпитував про неї у старої циганки і власника ятки з рибою. Ті відповідали, що жінка поїхала в Португалію. Скоро дон Хосе переконався, що це брехня.

Через кілька тижнів він вартував біля міських воріт, адже недалеко від них, у кам'яному мурі був пролом. Вдень його ремонтували, а вночі його охороняли від контрабандистів. Тієї ночі дон Хосе стеріг пролом і раптом до нього підійшла якась жінка. Він крикнув, що проходу тут нема, і був здивований, що ця жінка – Кармен. Вона попросила чоловіка пропустити контрабандистів. Дон Хосе відповів, що не дозволить. Тоді жінка запропонувала, що проведе з ним ще один день. Дон Хосе відмовився, хоч дуже хотів, щоб це сталося. Кармен сказала, що в такому випадку запропонує себе єфрейтору. Почувши таке, дон Хосе пообіцяв, що пропустить усіх циган на світі, лиш би вона провела день з ним. Кармен поклялася, що виконає його бажання. Після цього п'ять контрабандистів швидко перейшли через пролом.

Наступного дня дон Хосе пішов на вулицю Канділехо. Кармен прийшла пізніше і не в настрої. Чоловік не отримав від неї нічого, бо їй не сподобалося, що вчора він з нею торгувався. Вона дала йому монету за вчорашнє, вони посварилися, і потім дон Хосе пішов геть. Він був дуже злий. Блукаючи містом, чоловік зайшов у церкву і заплакав. Раптом він почув голос Кармен. Вона сказала, що, напевно, любить його, і запропонувала повернутися у будинок старої циганки. Так вони помирилися.

Характер у Кармен був не найкращий. Інколи вона могла не прийти на домовлену зустріч. Дон Хосе подружився зі старою циганкою, яку звали Доротея, і часто заходив до неї. Якось, коли він сидів у старої, у двері зайшла Кармен з чоловіком, поручиком полку дона Хосе. Вона сказала дону Хосе йти геть, але той дуже розлютився. Офіцер теж почав виганяти чоловіка. Вони почали битися шаблями, дон Хосе вбив свого ворога. Тоді Кармен погасила світло і наказала Доротеї тікати. Дон Хосе теж побіг і побачив, що Кармен тікає з ним. Вона наказала чоловікові скинути мундир і вдягти плащ, який десь роздобула. У дона Хосе була рана на голові, тож Кармен відвела його в якийсь будинок, де вона з іншою циганкою перев'язала рану. Чоловік заснув, а коли прокинувся, Кармен порадила йому тікати, бо тут його зловлять і покарають. Вона радила тікати до моря і стати там контрабандистом, бо це краще, ніж розстріл. Дона Хосе швидко вмовили, бо він думав, що від цього дня не розлучатиметься з Кармен.

Кармен дістала для нього звичайний одяг, в якому чоловіку вдалося легко покинути Севілью. Він прибув в Херес, і начальник контрабандистів на прізвисько Данкайре, прийняв його в свою шайку. Вони відправилися в Гаусін, де дон Хосе зустрівся з Кармен. Під час експедиції вона служила розвідником. Взявши товар, вони рушили в Ронду. Ця перша мандрівка, а за нею ще кілька наступних були вдалі. Життя контрабандиста подобалося дону Хосе. Він дарував Кармен подарунки, у нього були гроші і кохана. Вона була ласкава з ним, але перед іншими, за вимогою жінки, вони не показували, що є парою.

Їхня банда складалася з 8-10 чоловік, але майже завжди вони промишляли вдвох-втрьох. Для прикриття Хосе вдавав з себе торговця дрібним товаром. Якось від Данкайре дон Хосе дізнався, що у Кармен є чоловік, якого вона тільки що визволила з Таріфської в'язниці. Звали її чоловіка Гарсія Кривий, цей циган був на каторзі. Два роки вона старалася визволити його і нарешті їй вдалося це зробити, використавши тюремного лікаря. Гарсія Крививй виявився чорним зовні і в душі. Кармен при всіх називала його своїм чоловіком, але при цьому показувала дону Хосе гримаси і стріляла очима.

Якось за бандою кинулася погоня. Данкайре, Гарсія, хлопець на прізвисько Ремендадо і Кармен кинулись у яри, де вершникам було важко за ними гнатися. Їх почали обстрілювати, і Ремендадо поранили в спину. Розбійники втекли, і дон Хосе ніс пораненого, але Гарсія та Кармен кричали дону Хосе вбити пораненого, щоб не затримувати усіх. Дон Хосе не хотів цього робити. Тоді Гарсія сам вистрелив 12 разів пораненому в обличчя, щоб поліція не впізнала його. До вечора вони опинилися в хащах. Гарсія спокійно сів грати у карти з Данкайре, а Кармен співала, ніби нічого не сталося. Все це вразило дона Хосе, він назвав Кармен дияволом. Вона цього не заперечувала.

Відпочивши, вона відправилася в Гаусін, а зранку привела чоловікам мулів і принесла харчі. Спершу вони не впізнали її, бо вона була перевдягнена, тож вони просто хотіли напасти на неї і слуг. Скоро після цього Кармен поїхала в Гібралтар вирішувати свої циганські справи. Невдовзі вона вислала чоловікам гроші і вістку, що в такий-то день два англійських мілорди поїдуть з Гібралтара в Гранаду по такій-то дорозі. Гарсія хотів їх вбити, але дон Хосе з Данкайре переконали його не робити цього. Вони відібрали в англійців гроші і годинники. Після цього з району Гібралтара вони переїхали в сьєрру Ронда. Там дон Хосе познайомився з розбійником Хосе Марією. Той возив з собою свою кохану, з якої дуже знущався, а вона все це терпіла. Хосе Марія був хитрий і якось, коли діяв з бандою Данкайре зробив так, що всі гроші дісталися тільки йому.

Про Кармен нічого не було чути, тому дона Хосе відправили розшукати її, бо Кривого і Данкайре занадто добре знали в Гібралтарі. Там дон Хосе мав розшукати шоколадницю на ім'я Рольона, та прибувши туди, він дізнався, що ця жінка померла. Дон Хосе, вдаючи, що продає на вулицях апельсини, шукав Кармен. Якось його покликав офіцер, і розбійник побачив, що поряд з ним стоїть розкішно вдягнена Кармен.

Дона Хосе запросили у багатий будинок. Англієць-офіцер покликав його, бо сеньйорина, Кармен, хотіла апельсинів. З доном Хосе вона розмовляла баскською. Вони вдавали, що незнайомі.

1 2 3

Дивіться також: