коли Дюпра і Людо вийшли, пролунав постріл. Люди Грюбера вискочили з машин і кинулись в ресторан. У цей час Людо подався до пані Жюлі. Він розповів, що фон Тіле покінчив з собою, і показав їй адресу, де переховується Ліла. Стара сказала, що місце зовсім не надійне, там холостяцька квартира фон Тиле, тож її обшукають. людо вирішив врятувати Лілу. Він мав номертелефону квартири і вмовив пані Жюлі допомогти. Вони знали, що всі телефони прослуховуються, але в квартирі Арнольда, заступника Грюбера, телефон не прослуховувався. Арнольд жив з дружком, євреєм, якому Жюлі підробила документи. Колись він звався Ісідор Лефковіц, а тепер – Франсіс Дюпре. Жюлі відправила Людо на квартиру до єврея і передала йому морфій. Таким чином Людо додзвонився до Ліли і попередив, щоб вона не залишалася на квартирі фон Тіле. Він порадив їй знати номер в готелі "Європейський". Дівчина говорила, що не може піти, бо тут всі її книги з мистецтва.
Ввечері друзі Людо у Парижі перевірили, чи є Ліла у тому готелі, але її там не було. Вона зникла. Тим часом весь район був поставлений на ноги. Тисічі солдатів прочісували місцевість, шукаючи того, хто підклав бомбу у літак Гітлера. Субабер був у поганому настрої, бо німці лізли всюди. Він сказав, що розшукуваний все їм зіпсував: німці можуть знайти склади зі зброєю, радіоприймачі. Тож Субабер сам наказав, щоб Ханса знайшли. Людо серед дня пішов у схованку. Ханс сидів там і читав. Він розумів, що не врятується, тому вирішив покінчити з життям. Людо на прощання збрехав, що Ліла врятувалася і зараз вже в Іспанії. Наступного дня тіло Ханса знайшли люди Субабера. Людо віддали медальйон і том Гейне.
Скоро після цього Субабер розвідав, що Амбруаз Флері у концтаборі Бухенвальд через історію з єврейськими дітьми. Людо дізнався, що вміння робити повітряних зміїв використовують у концтаборі. Есесівці торгують зміями, а в дядька з'явилися помічники у роботі. так над табором сорому стали літати різнокольорові повітряні змії – символ незламної віри і надії Амбруаза Флері. та коли він відмовився зробити для Ільзи Кох абажур з людської шкіри, його перевеели в інший табір – в Освенцім, більш відомим під назвою Аушвіц. Людо сам почав виготовляти повітряних зміїв, а допомагали йому місцеві діти.
До Людо прийшов Франсіс Дюпра і попередив, що на хлопця лягла підозра. Про це Франсіс дізнався завдяки зв'язкам з майором Арнольдом. Потім єврей сповістив, що пані Жюлі хоче побачити хлопця. згодом стара розповіла Людо, що ледь не попалася Грюберу, тому організовує в себе велику вечірку для всіх високопосадовців, щоб вони не підозрювали її. Жінка передала Людо канадця, якого вже три тижні передавали з рук в руки. Людо мусив допомогти йому втекти. Також Жюлі повідомила, що з Ліла нарешті знайшлася, і прийшлось їй нелегко. Під час допитів вона, можливо, зійшла з розуму, бо німці хотіли випитати, чи вона була коханкою фон Тіле. Потім Ліла знайшлася у однієї приятельки пані Жюлі, в борделі. Жюлі сказала, що Ліла там явно не на своєму місці, тому хай Людо їде і забере її. Вона дала йому гроші на дорогу.
Людо залишив канадця на Субабера, а сам почав діяти, щоб добути папери для виїзду в Париж. Та йому не довелося їхати. якось він був у майстерні, коли раптом відчинилися двері і зайшла Ліла. Вона була налякана, з погаслим поглядом, не могла навіть заговорити і боялася, чи Людо не викине її за двері. Хлопець сказав, що ні за що не дорікає їй, для нього вона завжди знаходилася тут, а у всім винна війна. Коли до них зайшов сусідський хлопець Жанно Кайє, Ліла сказала, що треба забрати її книги з вокзалу, бо вони були надто тяжкі. Вона залишила їх там просто так, бо тем нема камери схову. Для неї це було дуже важливо, тому Людо залишив з нею Жанно, а сам привіз книги. Дівчина зраділа, бо у вересні хотіла вступати у Сорбонну. Згодом вона розповіла, що батькові стало краще, він знайшов роботу в одній бібліотеці. Людо показав медальйон Ханса, і Ліла все зрозуміла.
Вони почали жити разом. Страждаючи від безсоння, Ліла вчилася зі своїх книг, вдень вела господарство і робила з дітьми, які приходили по четвергах, повітряних зміїв. Якось Людо помітив, що вона навмисно робить собі на руках опіки. це було своєрідне покарання за попереднє життя. Людо вдалося припинити це. Після цього Ліла стала спокійніша.
Коли німці відступали, а літаки союзників з'являлися на Нормандією більше десяти тисч разів, Людо і Ліла мусили тікати. Хлопець хотів залишити її у надійному місці і приєднатися до товаришів. Та німці вивели зладу всю систаму зв'язку, і товариші не могли зібратися разом.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Людо і Ліла пройшли під обстрілами близько 20 кілометрів. Нарешті вони опинилися біля "Прекрасного куточка". Там все було спокійно, наче війни не було. Марселен Дюпра готував, хоч руки у нього тремтіли. Він сказав, що всі його кинули, а він не встигає приготувати все для американців. Дюпра посадив Людо і Лілу за стіл і почав пригощати. Один раз недалеко пролунав вибух, довелося ховатися під столом. Людо переконував Дюпра тікати, але той говорив, що німці не розбомбили ресторан, і американці теж цього не зроблять.
Дюпра сховав Лілу у своєму погребі, а Людо пішов до своєї групи. Три тижні Людо підривав залізні дороги і мости, пошкоджував телеграфні стовпи. Тим часом Ліла допомагала Дюпра зустрічати американців. 10 липня Людо і Ліла зустрілися і відправилися в Клері.
Мадам Жюлі поверталася у Париж. Вона була засмучена, бо Франсіса… тобто Ісідора Лефковіца розстріляли, бо він не встиг витягнути з кишені і показати посвідчення "видатного учасника Опору" (те третє посвідчення, яке Жюлі отримала без вписаного імені).
Попрощавшись з Жюлі, Людо поїхав на міську площу, де мав зустрітися з Лілою. Біля фонтана він побачив натовп. Коли всі розступилися, він побачив Лілу з виголеною головою Перукар тішився своєю роботою, а дівчина смирно сиділа, поклавши руки на коліна. Так місцеве населення помстилося їй за те, що була коханкою фон Тіле і водилася з німцями. Людо кинувся на перукаря і вдарив його, а потім схопив Лілу і потягнув її крізь натовп. Він бачив людей, яких знав ще з дитинства, і вважав їх справжніми монстрами.
Булочник, пан Буайє, привів Людо і Лілу до себе в будинок і провів у кімнату. Перед тим, як зачинити двері, він сказав, що тепер фашисти дісно виграли війну.
Тиждень вони провели у Буайє. Кожного дня Людо виходив з дівчиною на вулицю. Вони йшли вулицями, тримаючись за руки. Їх фотографували. Одного дня їх зупинили троє молодих чоловіків, які стали "учасниками Опору" через тиждень після висадки союзників. Вони спитали Людо, коли той покине цю провокацію. Він відповів, що Лілу було обстрижено, щоб всі могли бачити, то в чому проблема. Людо прозвали ненормальним, але він продовжив свою демонстрацію.
Згодом вони повернулись у Ла-Мотт, а в кінці жовтня одружилися. Перед весіллям вони дізналися, що Бруно не повернувся з повітряного бою в листопаді 1943 року. Про Тада вони нічого не знали. Ліла відклала вступ у Сорбонну на рік, щоб добре підготуватися.
На весіллі не було батьків Ліли. Свідками був Марселен Дюпра і графиня Естергазі, яка тепер стала Жюлі Еспінозою. Зранку перед церемонією Ліла сказала, що їй треба у перукарню. На той час її волосся трішки відросло. У Клері був єдиний перукар, той, що обстриг Лілу раніше. Людо з дівчиною пішли до нього і наказали виконати прохання дівчини. Дівчина говорила, що хоче стрижку за останньою модою. Перукар налякався і виконав прохання. Людо спитав, скільки це коштує. Коли здивований чоловік сказав, що 3,5 франки, Людо дав йому 100 су. Перукар кинув бритву і втік.
На церемонії всі були здивовані виглядом Ліли, тільки Жюлі сказала дівчині, що вона чудова. Потім усі святкували у "Прекрасному куточку". Дюпра виголосив промову, яка більше стосувалася мрій про нову післявоєнну Францію. Також він згадав, що на святі не вистачає Амбруаза Флері.
Людо отимував багато замовлень на повітряних зміїв. Фінансувала це все пані Жюлі, яка у Парижі продовжувала свою діяльність. Якось Людо і Ліла поїхали у Париж навідати стару. Там Жюлі довірила Гені Броніцькій управління одним зі своїх закладів. Стас знову міг грати в казино. Він помер від серцевого нападу під час того, коли виграв 3 мільйони. Про Тада вони так і нічого не дізналися.
Повертаючись у Клері, закохані побачили у небі повітряного змія, який зображав генерала де Голля. Його запустив Амбруаз Флері, який нарешті повернувся додому, провівши 20 місяців у Бухенвальді і Освенцімі.
Повернення Амбруаза святкували як національне свято. Потайки від нього Людо з дітьми зробили повітряного змія з зображенням Амбруаза. У неділю змія запустили над площею, яка носить тепер його ім'я.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу