Мо ховав від нього книжку, бо ще надіявся повернути дружину. Саме Каприкорн, Баста і Вогнерукий дали Мо ім'я Чарівновустий.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ЗРАДЖЕНИЙ ЗРАДНИК
На світанку двоє Каприкорнових людей — Пласконіс (мав розплющене обличчя) і Кокерель (був кульгавим), повели бранців Каприкорновим селом. Дівчинка бачила багатьох Каприкорнових поплічників і назвала їх для себе чорними куртками.
Мо, Меґі та Елінор привели до великої церкви, яка була перероблена на лігвище диявола. Зі статуї, яка колись була янголом, тепер був зроблений Каприкорн. Стіни тут були червоного кольру, а замість вівтаря стояло крісло, у якому сидів сам Каприкорн. У церкві був і Вогнерукий.
Каприкорн і пів десятка його людей влаштували спалення усіх примірників "Чорнильного серця". Крім книжки Мо, Каприкорн дістав звідусюди усі примірники книжки, а тепер спалював, щоб ніхто його ніколи не повернув назад, адже жити тут йому подобалося більше.
Вогнерукий зрозумів, що Каприкорн брехав йому про те, що існує єдиний примірник, який знаходився у Мо. Каприкорн обіцяв вогнедуву повернення у книжку, а за це Вогнерукий сказав, де переховується Мо і привіз сюди Меґі. Зраджений вогнедув намагається врятувати хоч одну книжку, але обпікає пальці і йде геть з церкви.
Після того, як усі книжки були спалені, Каприкорн розповів Мо, що 5 років тому знайшов читця на ім'я Даріус, який теж вміє вичитувати з книжок, правда, це деколи виходить не зовсім добре. Наприклад, Даріус вичитав Пласконоса, але в того страшне обличчя. Тепер Мо замість Даріуса повинен був вичитати золото і гроші для Каприкорна з різних книжок, які підібрав Даріус. Першою книгою, з якої мав читати Мо, був "Острів скарбів".
ЧАРІВНОВУСТИЙ
Уперше за 9 років Меґі чує, як батько читає вголос. Він вичитав з "Острова скарбів" золоті, срібні і мідні монети. За наказом Каприкорна Мо читає казку з "Тисячі і однієї ночі". Та замість скарбів з'являється переляканий хлопчина, десь років на 3-4 старший за Меґі, з тюрбаном на голові. Мо говорить, що більше не читатиме, бо стомився. Каприкорн не заперечує і каже, що це був лише іспит, бо завтра потрібно буде вичитати дещо інше. Раптом він показує ще один, не спалений, примірник "Чорнильного серця" і каже, що з цієї книжки Чарівновустий вичитає одного його товариша з минулого.
ПЕРСПЕКТИВИ НЕВТІШНІ
Мо, Меґі та Елінор знову замкнені у комірчині. Дівчинка хвилюється за долю хлопця, якого вичитав Мо, Елінор плаче, а Мо звинувачує себе у всьому, що сталося. Для нього приносять гарячий чай з медом, щоб його горло було завтра як новеньке.
Вночі їм на порятунок приходить Вогнерукий. Каприкорн не дотримав своєї обіцянки, тому фокусник переходить на бік Мо. Вогнерукомувдалося викрасти у Басти в'язку ключів і навіть ключ від машини Елінор. Втікачі забирають з собою також хлопця і дізнаються, що звати його Фарид. Вогнерукий, Мо з Меґі, Елінор та Фарид тікають на машині тітки, але за ними кидається погоня.
ЗМІЇ І КОЛЮЧКИ
Бензин у машині Елінор закінчувався, до того ж луснуло переднє колесо, тому втікачі покидають машину і йдуть пішки схилом угору. Їх переслідують Баста і Пласконіс, які вирішують повернутися назад по собак, щоб натрапити на слід.
Вогнерукий веде усіх на південь, до узбережжя. Шлях туди довгий і небезпечний, бо у цій місцевості водяться отруйні змії.
БАСТА
На котромусь з пагорбів Мо вирішує, що всім потрібно відпочити. Їм трапляється розвалена халупка, і вони проводять там ніч. Та на світанку до них наближаються Баста і Пласконіс з собаками. Мо та Вогнерукий нападають на Каприкорнових людей. Собаки впізнають Вогнерукого, бо колись він підгодовував їх. Мо схоплює Басту, а Фарид влучно запускає камінцем у лоб Пласконоса. Коли Баста вихоплюється з-під рук Мо, Елінор приставляє Пласконосову рушницю до його потилиці. Басту і Пласконоса зв'язують і залишають у халупі, а самі рушають далі. Мо розповідає Вогнерукому, що Каприкорн залишив собі один примірник "Чорнильного серця".
У БЕЗПЕЦІ
Втікачі добирають до людей. Вогнерукий і Фарид кудись зникають, а тітка, яка мала з собою кредитну картку, знімає два номери у найкращому готелі і купує для себе, Мо і Меґі новий одяг. Тепер вони у безпеці, але Елінор і Меґі бояться, що Мо захоче повернутися по книжку.
На третій день тітка вирішує повертатися додому. Перед від'їздом Елінор дає Мо адресу Феноліо, автора "Чорнильного серця". Феноліо живе неподалік і може ще мати кілька примірників книжки.
НІЧ, СПОВНЕНА СЛІВ
На прощання Елінор подарує Меґі книжку з віршами, де немає жодного лиходія, тож Мо може читати дочці вголос.
Мо і Меґі зустрічають у місті Вогнерукого і Фарида, які показують перехожим фокуси з вогнем. Мо розповідає їм, що збирається їхати до одного чоловіка, який є автором "Чорнильного серця". Вогнерукий вирішує теж їхати до Феноліо, бо досі має надію повернутися додому. та він просить Мо не розповідати про нього Феноліо.
Вночі перед поїздкою Мо з Меґі не можуть заснути, тому читають книгу з віршами. Зранку у кімнаті з'являється жовтогаряча пташка з одного з віршів. Меґі вважає, що це дивовижно, і хоче й сама мати таке вміння.
ФЕНОЛІО
Мо, Меґі, Вогнерукий і Фарид приїжджають у село, де живе Феноліо. Письменник виявився старшим чоловіком, у нього вдома саме були маленькі онуки, яких звали Піппо, Ріко та Паула.
Феноліо дізнається від Мо усю неймовірну історію, але у нього немає жодного примірника "Чорнильного серця", бо усі хтось викрав. Меґі дізнається від старого, що Вогнерукого у книжці вбиває один з людей Каприкорна саме тоді, коли фокусник намагається врятувати свого пухнастого друга.
ХИБНА КІНЦІВКА
Феноліо мріє побачити героїв своєї книжки. Він цікавиться, чи має Вогнерукий рубці на обличчі, які йому залишив Баста, бо обом колись подобалася одна й та ж дівчина. Мо вирішує, що непогано було б звести Феноліо з Вогнеруким, щоб вогнедув дізнався про свою трагічну кінцівку і, можливо, змінив думку про повернення у книжку. Мо мав ще одну божевільну ідею, яку хотів обговорити з письменником пізніше.
ПЕРЕДЧУТТЯ І ОСТРАХ
Вогнерукий лютий, бо Мо приводить до нього Феноліо. Чарвіновустий говорить вогнедуву, що в книжці його чекає смерть від рук одного з Каприкорнових людей. Меґі просить Вогнерукого не пробувати повернутися у книжку, а лишитися у цьому світі. Та він тікає, а Фарид кидається бігти за ним. Вогнерукий з хлопцем домовляються, що викрадуть у Каприкорна "Чорнильне серце".
УСЬОГО НА ВСЬОГО ІДЕЯ
Мо дає дочці слово, що більше не повернеться до Каприкорнового села, хоч йому і хочеться повернути дружину. У нього є одна ідея, як усе ж таки змінити те, що сталося 9 років тому, і в цьому має допомогти Феноліо. Батько з дочкою залишаються у селі письменника, а той пропонує їм пожити в помешканні, яке час від часу здає туристам.
УДОМА
Тим часом Елінор приїжджає додому і виявляє, що усі книги з її бібліотеки спалили Каприкорнові люди. Для жінки це жахливий удар, адже вона збирала ті книги усе життя.
МІСЦИНА НЕПОГАНА, МОЖНА ЛИШИТИСЬ
На горищі Феноліо має багато книжок у поганому стані, тож Мо отримує роботу. Поки батько працює, Меґі читає і грається з онуками письменника. Одного вечора дівчинка розпитує батька про маму і дізнається, що мама сміється так само, як Меґі, і так само пожовує пасмо кіс, коли читає. Вона короткозора, але надто горда, щоб носити окуляри. Мама любить камінчики – пласкі, круглі, відшліфовані, які приємно потримати в долоні.
ЯЗИКАТИЙ ПІППО
Елінор телефонує Мо і повідомляє про спалені книжки. Вона просить зустріти її з літака, бо їде сюди, щоб звернутися до тутешньої поліції.
Коли Мо поїхав в аеропорт, щоб зустріти Елінор, до Меґі приходять Баста і Пласконіс. Вони вийшли на її слід завдяки язикатому Піппо, онуку Феноліо. Піппо розповів їм про дідуся і про книжку, якою Мо страшенно цікавився.
Каприкорнові люди забирають з собою дівчинку і Феноліо, який просто вражений появою тих, кого сам таки й створив. Баста вирізає ножиком на шафі своє ім'я, щоб дати Мо знак, де шукати дочку.
СЕРЕД ЗЕЛЕНИХ ПАГОРБІВ
Вогнерукий і Фарид влаштовують таємну схованку недалеко від Каприкорнового села і спостерігають за всім, що там відбувається. Хлопець допомагає Вогнерукому, бо хоче, щоб той навчив його фокусів з вогнем. Однієї ночі Вогнерукий вирішує навідати у Каприкорновому селі одну жінку, служницю, яка колись йому вже раз допомогла. Фарид знав, що її фото Вогнерукий носить у своєму наплічнику, бо закоханий у неї.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ПОВЕРНЕННЯ
Меґі і Феноліо приводять до Каприкорна у церкву. Там порядкувала стара, схожа на сороку, жінка, яку звали Мортола. Вона сварила Басту, бо не привіз Чарівновустого, а раніше у нього вкрали ключі і він загубив собак. Виявляється, Мортола — матір Каприкорна, яка у книжці має прізвисько Сорока. Феноліо натякає дівчинці, що той, кого Мо має вичитати для Каприкорна з книжки, — жахлива і страшна істота.
КАПРИКОРНОВА СЛУЖНИЦЯ
Вночі Вогнерукий і Фарид пробираються у Каприкорнове село і зустрічаються зі служницею, яку звати Реза. Вона німа, тому пише те, що хоче сказати, на аркушах паперу. Вогнерукий просить її дізнатися, де Капикорн ховає "Чорнильне серце". Реза повідомляє, що всі ключі тепер у Сороки, а не в Басти.
Фарид дізнається від Вогнерукого, що Резу вичитав 5 років тому з "Чорнильного серця" Даріус. Жінка двічі поривалася втекти, але це закінчувалося невдачею. Саме знімок Рези носив з собою Вогнерукий, а Фарид помітив, що донька Чарівновустого дуже схожа на цю жінку.
ТАЄМНИЦІ
Каприкорн допитує Меґі й Феноліо в церкві.письменник знає і розповідає при всіх усі таємниці Каприкорна, адже сам його створив. Це дратує Каприкорна, і він наказує вбити старого, та в останню хвилю, Феноліо бреше, що коли вбити його, то всі, кого він придумав, зникнуть.
З розповідей Феноліо Меґі дізнається, що Каприкорн називає себе так за науковою назвою сузір'я Козерога, під знаком якого він народився. Каприкорн приховує, що його батько простий коваль, а матір — служниця. Його серце чорне, як чорнило, і це навіть не серце, а чорний камінь.
МЕТА В КОЖНОГО СВОЯ
Фарид і Вогнерукий зупиняють машину Чарівновустого, коли він під'їжджає до Каприкорнового села.