Селяни зібрали свої пожитки і покинули рибу кита на воді. Коли вже нікого не було, коник прокричав киту, щоб випустив 30 кораблів, бо лиш тоді стане вільним. Іван з коником вибралися на берег, а риба-кит почала викидати з пащі корабель за кораблем. Усі, хто був на кораблях, залишилися живими.
За допомогу риба-кит хотіла якось віддячити. Іван попросив її дістати з дна моря перстеника цар-дівиці. Кит упав на морське дно і скликав усіх осетрів, щоб наказати їм починати пошуки. Три години осетри шукали перстень, але пошуки нічого не дали. Вирішили спитати йорша, чи він не знає, де шукати. По всіх морях, річках і протоках шукали йорша. Він виявився у маленькому ставку, де бився з карасем. Дельфіни схопили йорша і понесли до риби-кита. Йорш сказав, що знає, де шукати персня. У підводній глибині він викопав величезну скриню, яку мусили піднімати оселедці і осетри.
Тим часом Іван чекав і вже не дуже вірив, що риба-кит допоможе. Та ввечері з'явилася риба-кит і викинула на берег скриньку, взяту із глибин. Горбоконик уже хотів збиратися в дорогу, та Іван зажурився, бо скриня була надто важка. Не сказавши ані слова, коник взяв скриню і поклав собі на шию.
От Іван з Горбаником у столиці. Цар скликав своїх стрільців і велів їм внести скриню у світлицю. Потім він покликав дівицю і сказав, що тепер без перепон вони візьмуть шлюб. Царівна сказала, що їм не годиться вінчатись, бо він старий, некрасивий і бридкий. Для царя це не було перешкодою. Тоді царівна запропонувала йому завтра стати молодим. Для цього потрібно завтра зранку розкласти у дворі багаття і в двох котлах закип'ятити води і молока, а в третій налити води з річки. Цар повинен стрибнути спочатку у котел з молоком, потім у окріп, а потім у студену воду. Тоді він і стане молодий.
Цар покликав Івана, розповів йому все про котли і наказав завтра першим для спроби скупатися. Хлопець почав відмовлятися, але цар пригрозив йому. Іван заплакав з жалю та й пішов до стайні, де пожалівся Горбанику. Коник ще раз нагадав, що не треба було брати пера жар-птиці, бо від нього всі проблеми. Але і в цій біді Горбаник міг допомогти. Він порадив Івану завтра перед купанням попросити у царя дозволу попрощатися з ним, з Горбаником. А коли коник прийде, то махне хвостом, обмокне голову у воду, двічі присне на Івана і голосно присвисне. Тоді хлопцеві можна стрибати у воду і молоко, і він не звариться.
Зранку цар з царівною вийшли, щоб подивитися на бравця. Іван зробив усе так, як радив Горбаник. Коник зробив усе потрібне, і хлопець пірнув по черзі у всі три казани. Коли виліз, то став дуже гарним. Усі дуже здивувалися, що Іван вижив. Тоді цар теж вирішив стати молодим і красивим. Він перехрестився, пірнув у котел — і там вварився!
Цар-дівиця промовила челядинцям, що хоче бути їхньої царівною, а Іван буде царем. Усі погодилися. Цар Іван взяв царицю за руку і повів до церкви.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу