Багато акторів відмовились. Їх заарештували.
Почався спектакль. Коли вийшов на сцену силач Лапітуп і сказав, що Три Товстуни розіб'ють лоби зброяреві Просперо й гімнастові Тібулу, нeгp вийшов на сцену. Він сказав, що силач − син молотобійця, його батько працює на заводі, сестра − праля, а силач − зрадник! Силач відступив, але народ подумав, що нeгp такий же актор, як і силач Лапітуп, і теж одержав гроші від Трьох Товстунів. І тут нeгp сказав, що він гімнаст Тібул, а чорним його зробив Гаспар Арнері. Народ кричав, щоб Тібул тікав, та тут на площі з'явилися три вершники й карета. Це був капітан палацової гвардії граф Бонавентура в супроводі двох гвардійців. Вони везли доктору ляльку. Арнері сів до них в карету і поїхав з ними додому.
Та тут силач Лапітуп почав бігти за каретою, щоб розповісти, що Тібул тут. Тібул побачив, що треба тікати. Він перескочив за паркан і опинився на грядці, де росла капуста. Його переслідувачі − силач, жебрак і іспанець, наблизилися до паркана. Тібул схопив капусту і кинув у ворогів. Капустяна голова влучила в живіт директору. Потім полетіла друга, третя… Вони вибухали не гірше за бомби. Вороги розгубилися. Тібул нахилився за четвертою. Та тут виявилося, що це голова продавця кульок. Він саме вилазив з потаємного ходу. Продавець розповів про хід Тібулу. Потім Тібул утік з городу, перестрибнувши через протилежний паркан.
Розділ VI
НЕПЕРЕДБАЧЕНІ ОБСТАВИНИ
Тієї ночі, коли Тібул з'явився в домі доктора, він і став нeгpом, намастившись рідиною, яку дав доктор. Арнері мав і есенцію, яка знищувала це темне забарвлення…
У кареті Арнері подумав, що дівчинка − це небога одного з Трьох Товстунів чи маленька гостя наслідника Тутті, яку треба вилікувати. Та доктор знав також, що живих дітей не допускають до наслідника Тутті. Яким же чином ця дівчинка потрапила до палацу? Нарешті чиновник сказав, що це лялька.
Вдома у доктора капітан Бонавентура сказав, що ляльку треба полагодити треба до завтрашнього ранку. Арнері сказав, що мусить вивчити механізм ляльки, тому не встигне, але капітан не слухав. Він сказав, що все має бути готове до завтрашнього ранку. Коли капітан пішов, доктор попросив тітоньку Ганімед поводитися дуже тихо і не заважати. Тітонька Ганімед замкнулася у своїй кімнаті і вирішила написати листа своїй небозі. Довелося писати дуже обережно, щоб не рипіло перо.
Питання про те, де дівся нeгp, він же гімнаст Тібул, непокоїло доктора Гаспара. Доктор розглядав бідну ляльку і дивувався, звідки рани. Він не мислив собі, що це зробили гвардійці, навіть не припускав, що вже й палацова гвардія відмовляється служити Трьом Товстунам і переходить на бік народу.
Обличчя ляльки нагадувало доктору когось, але він не міг пригадати кого. Згодом він зрозумів, що не встигне полагодити ляльку, хоч і знав як. Йому було потрібно два дні. Тож доктор взяв ляльку, викликав карету і поїхав у Палац Трьох Товстунів. Він розумів, що може і не повернутися звідти.
Розділ VII
НІЧ ДИВНОЇ ЛЯЛЬКИ
Була ніч, коли доктор їхав до Палацу. Він підганяв візника. Надворі було дуже тривожно, темно і безлюдно. Доктор вирішив поспати, а коли прокинувся, уже був біля палацу. Його розбудила сторожа, яка кричала, що ніхто не має права підходити до палацу ближче ніж на кілометр. Доктор обурився, представився, але охорона не вірила. Начальник караулу говорив, що доктор зараз вдома і лагодить ляльку Тутті. Тоді Арнері вирішив показати ляльку, щоб переконати сторожу, що він не самозванець. Та тут виявилося, що ляльки нема: поки він спав, вона випала з екіпажа.
Візник повернув, і вони з доктором поїхали, обдивляючись дорогу. Та вони нічого не знайшли. Доктор зголоднів і наказав шукати шинок. Довго вони їздили темними вулицями, бо всі шинкарі позачиняли свої двері. Всі, хто був товстіший і багатший, чекали цієї ночі нападу.
І раптом доктор відчув пахощі смаженого. Вони побачили будинок на колесах. То був балаганчик дядечка Брізака. У його мандрівній трупі виступав канатоходець Тібул. Доктор Гаспар нічого не сказав про те, що сталося з Тібулом. Змовчав він також про ляльку наслідника Тутті.
Людина, яка відчинила двері доктору, була старим клоуном цього балаганчика. Звали його Августом. Він розказав, що гвардійці хотіли схопити їх сьогодні. Коли Август покликав свою дочку Суок, доктор побачив, що вона − копія ляльки наслідника Тутті!
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Частина третя
СУОК
Розділ VIII
ВАЖКА РОЛЬ МАЛЕНЬКОЇ АКТРИСИ
Доктор Арнері нічого не розумів. Тут, у балаганчику, лялька мала зовсім інший вигляд. Де ж ділась її колишня розкішна сукенка. Дівчинка була в блузі з синім матроським коміром, стареньких черевичках на босу ногу. Але в такому вигляді вона все одно була красивою.
Раптом у балаганчик увійшов нeгp. Він схопив ляльку, підняв її в повітря і почав цілувати. То був Тібул, хоч Суок і її батько ще не розуміли цього.
Доктор Гаспар нашвидку пояснив Тібулові, що повинен вертатися в Палац з лялькою, яка зникла, а Суок дуже схожа на неї. Нeгp вийняв з кишені пляшечку, одкоркував її і почав лити на себе якусь рідину. За секунду сталося чудо: нeгp став білим. Тепер уже Суок розцілувала Тібула, бо впізнала його.
Потім Тібул сказав Суок, що вона мусить виконати роль ляльки Тутті. Дівчинка мала проникнути до Просперо і визволити його. Тібул розповів про підземний хід, який починається у каструлі в палацовій кухні. Дівчинка вдягла свою найкращу сукню і поїхала з доктором. А Тібул загорнувся в плащ, надів широкий капелюх, темні окуляри і великий приставний ніс. Він пішов у місто.
А доктор Гаспар побачив собаку, яка боролася з людиною за щось рожеве, гарне й незрозуміле. Людина перемогла, вихопила здобич і побігла саме в той бік, звідки їхав доктор. Чудна людина тримала дівчинку з чорними ранами на грудях. "Це я!" − закричала Суок. А доктор Гаспар впізнав у ньому вчителя танців Раздватричі.
Розділ IX
ЛЯЛЬКА З ДОБРИМ АПЕТИТОМ
Наслідник Тутті очікував прибуття ляльки. А коли побачив екіпаж з доктором, то дуже зрадів. За хвилину лялька була вже в палаці. І вона йшла без будь-чиєї допомоги. Суок прекрасно грала свою роль! Вона відчувала, що роль їй удається. Вона не боялася. Їй навіть подобалася ця гра. Набагато дужче хвилювався доктор Гаспар.
Суок побачила худенького, схожого на злу дівчинку Тутті. Дівчинка добре знала, хто такий Тутті і хто такі Три Товстуни.
Коли вона йшла в палац, то думала, що наслідник Тутті буде їй осоружним. Але ніякої огиди вона не відчула. Скоріше їй було приємно, що вона його побачила.
Доктор Гаспар сказав насліднику, що полагодив ляльку, і вона тепер вміє ще й розмовляти, складати пісеньки і танцювати. І тут маленька актриса Суок почала співати пісню перед величезною публікою, яка спостерігала за всім, що відбувалося. Лялька проспівала пісеньку й зробила реверанс. Зал захоплено зітхнув. Всі заворушилися, закивали головами, зацмокали язиками.
До залу ввійшли Три Товстуни. Скупчення публіки могло видатись їм неприємним − всі кинулися до виходів. І от Суок і доктор Гаспар стояли перед Трьома Товстунами.
Товстуни мовчки оглянули ляльку. Сяючий вигляд наслідника Тутті навіяв їм добрий настрій. Один з Товстунів сказав, що доктор має право вимагати нагороду. Доктор попроси дарувати всім полоненим життя і волю, тобто відмінити страту зовсім і спалити плахи. Другий Товстун сказав, що це прохання злочинне, доктор не сміє вимагати таких речей. Тоді Гаспар тихо сказав Суок, щоб вона умерла. Дівчинка при творилася, що їй погано, а доктор сказав, що лялька дуже чутлива і може втратити своє життя. Тутті розплакався і Три Товстуни мусили погодитися на прохання доктора. Помилування було оголошено. Щасливий доктор Гаспар поїхав додому.
Суок залишилася в Палаці Трьох Товстунів. Тутті вийшов з нею в сад. Від щастя він нічого не помічав. А коли хлопчик почав їсти тістечка,Суок теж захотілося. Хлопчик не здивувався, що лялька їсть, а от слуга, який здалека слідкував за наслідником, дуже здивувався. Та потім він подумав, що це йому привиділося через спеку. Коли у тиші дівчинка почула звук годинника і спитала Тутті, що це таке, хлопчик відповів, що це б'ється його залізне серце.
Розділ X
ЗВІРИНЕЦЬ
О другій годині наслідника Тутті покликали у класну кімнату. Це був час уроків. Суок залишилася сама. Ніхто, звичайно, не підозрював, що Суок − жива дівчинка. Вона планувала, як звільнити Просперо, і вирішила зробити це вночі. Дівчинка знала, що залізна клітка зі зброярем Просперо стоїть у звіринці наслідника Тутті.
Наслідникові не показували живих дітей. Тим людям, які його оточували, заборонялося посміхатися. Посміхалася тільки лялька. Але посмішка ляльки не здавалася Товстунам небезпечною. І, крім того, лялька мовчала. Тутті нічого не знав про народ, про злидні, про голодних дітей, про фабрики, шахти, тюрми, про селян, про те, що багаті примушують бідняків працювати і забирають собі все зароблене їхніми худющими руками. Три Товстуни хотіли виховати злого жорстокого наслідника. Його позбавили товариства дітей і звели для нього звіринець. Але справа склалася не так, як того хотіли Товстуни. Наслідник Тутті старанно вчився, але не ставав жорстоким.
Товариство ляльки Тутті полюбив більше за товариство звірів. Після уроків вони знову зустрілися. Суок почала розказувати йому, що їй снився дивний сон про те, що вона жива дівчинка і була цирковою актрисою. Суок розповідала про бідність, про суворе злиденне життя, про велике місто, про гімнаста Тібула і зброяра Просперо, про те, що робітники, шахтарі, матроси хочуть повалити владу багатіїв і товстунів. Потім вона сказала, що вміє виконувати мелодії на абрикосових кісточках і навіть на ключі. Тутті сказав, що має ключ. Він висів у нього на шиї. Ключик, який відмикав одну з кліток звіринця, дав йому канцлер. Суок просвистіла чудову пісеньку, тримаючи ключ догори дірочкою біля губів, складених в трубочку. Наслідника це так захопило, що він навіть забув про ключик, який йому доручили зберігати. Ключ лишився в Суок.
Вночі Суок пробиралася до звірниця, а охоронець подумав, що йому просто наснилася лялька Тутті.