Френсіс Скотт Фіцджеральд — Великий Гетсбі (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 2 з 3

Гетсбі нагадав Ніку, що вони сьогодні снідають у місті. Коли вони їхали до Вест-Егга на сніданок, Нік помітив, що з Гетсбі хвилюється. Гетсбі сказав, що не хоче, щоб Нік вірив пліткам, і зараз хоче розповісти про себе усю правду.

Отож, Гетсбі розповів, що народився на Середньому Заході, в заможній родині. Його батьків уже немає між живих. Виріс він в Америці, але вчився в Оксфорді, за сімейною традицією. Родом він був із Сан-Франциско. Він успадкував чималий капітал. Подорожував по столицях Європи, колекціонував коштовності, переважно рубіни, полював на великого звіра, займався трохи живописом, намагався забути одну сумну історію, що сталася з ним багато років тому. А потім почалася війна. Він ліз під кулі, шукав смерті, та смерть його не брала. На фронт Гетсбі пішов лейтенантом, згодом став майором, і всі союзницькі держави нагородили його орденами. Він мав з собою і фото з Оксфорду, щоб Нік переконався, що ці розповіді – правда. Гетсбі сказав, що хоче розповісти про себе одну історію, але це буде після сніданку. А ще Гетсбі знав, що Нік має зустрітися з Джордан, а вона теж мала дещо розповісти Ніку про Гетсбі. Ніка все це не так зацікавило, як роздратувало.

У підвальчику на Сорок другій вулиці Гетсбі познайомив Ніка зі своїм приятелем – містером Вольфсгаймом. Вони сіли снідати. Мейєр Вольфсгайм був малий на зріст єврей з плескатим носом і великою головою. Нік раптом помітив у другому кінці залу Тома і попросив Гетсбі піти з ним, щоб привітатися зі знайомим. Побачивши їх, Том підхопився і пішов назустріч. Нік познайомив чоловіків і помітив, що обличчя Гетсбі зробилось напруженим і збентеженим.

Кілька годин по тому Джордан Бейкер розповідала Ніку, як 1917 року у Дейзі було багато залицяльників. Молоді офіцери з Кемп-Тейлора палко домагалися честі провести з нею вечір. Але Дейзі була закохана в одного офіцера. Він дивився на неї так, як кожна дівчина мріє, щоб на неї дивились. Звали офіцера Джей Гетсбі. Коли Гетсбі мав вирушати за океан, Дейзі збиралася їхати до Нью-Йорка прощатися... Проте наступної осені вона вже знову була такою, як колись, веселою і компанійською. Батьки влаштували їй перший бал, а в червні вона одружилася з Томом Б'юкененом із Чікаго, і такого бучного весілля в Луїсвіллі, кажуть, не було. Напередодні весілля Том подарував Дейзі перлове намисто, що коштувало 350 тисяч доларів. Джордан була дружкою на весіллі. За пів години до початку дівич-вечора Джордан зайшла до Дейзі в кімнату й побачила її п'яною і з листом у руці. Дейзі говорила, що не хоче виходити заміж, а намисто викинула у сміття. Джодан з покоївкою витверезили Дейзі, а наступного дня Дейзі вийшла за Тома. Але незабаром Том почав зраджувати Дейзі. В квітні наступного року в Дейзі народилася дочка, й сім'я виїхала на рік до Франції. Потім повернулися додому й оселилися в Чікаго. Дейзі там прийняли дуже добре. Компанія в них була безпутна – золота молодь, гультяї, баламути. Ну, а місяця півтора тому Дейзі раптом знову почула прізвище Гетсбі. Було це, коли Джордан питала Ніка, чи він не знайомий в своєму Вест-Еггу з Гетсбі.

Нік зрозумів, що Гетсбі купив будинок у Вест-Еггу, бо знав, що Дейзі мешкає поблизу, по той бік затоки. "Він просив спитати у вас, – вела далі Джордан, – чи не погодилися б ви коли-небудь запросити Дейзі до себе в гості й чи не міг би він тоді завітати до вас на часинку". Скромність цього прохання приголомшила Ніка. Гетсбі чекав 5 років, купив справжній палац, і все заради того, щоб мати можливість колись "завітати на часинку" до чужого дому. "Певно, він весь час сподівався, що вона з'явиться на якомусь його бенкеті. Але вона не з'являлась", – сказала Джордан.

Стислий скорочений переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ

Коли Нік повернувся ввечері додому, до нього прийшов Гетсбі. Нік сказав, що завтра зателефонує Дейзі й запросить її на чашку чаю.

Наступного ранку Нік подзвонив Дейзі й запросив її до себе на чашку чаю.

В умовлений день Гетсбі прийшов блідий, під очима – темні кола. Коли надійшла Дейзі, Гетсбі вдав, ніби випадково прийшов до Ніка. За чаєм Нік, скориставшись із першої ж нагоди, підвівся і попросив дозволу вийти. Гетсбі побіг за ним, але Нік сказав йому взяти себе в руки і повернутися до Дейзі. Коли Нік пів години провів надворі, а потім повернувся, бличчя Дейзі було мокре від сліз, а Гетсбі буквально сяяв.

Гетсбі запросив Дейзі і Ніка до себе, щоб показати дім. Коли вони оглянули усе, Гетсбі показав Дейзі газеті вирізки – усі про неї. До вечора закохані уже навіть не звертали уваги на Ніка.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

Джеймс Гетс – таке було його справжнє, законне ім'я. Він змінив його в 17 років, коли побачив, що яхта Дена Коді стала на якір над найзрадливішою обмілиною Верхнього озера. Гетсбі позичив у когось ялик, довеслував до "Туоломі" й попередив Коді, що за пів години може знятися вітер, який розтрощить яхту на друзки. Коді поставив Гетсбі кілька запитань (відповіддю на одне з них стало оте новісіньке ім'я) і виявив, що хлопцю притаманні кмітливість й надмірне честолюбство. За кілька днів по тому він забрав його до Дулута. I коли "Туоломі" вирушила в плавання до Вест-Індії, Гетсбі був на її борту. Він виконував функції стюарда, старшого помічника, капітана, секретаря, навіть тюремника. Так тривало 5 років, поки одного вечора в Бостоні на борт яхти не зійшла Елла Кей; за тиждень по тому Ден Коді помер. Коді відписав Гетсбі кругленьку суму – 25 тисяч доларів, але все прибрала до рук Елла Кей.

Це все Гетсбі розповідав Ніку. Потім протягом кількох тижнів Нік не бачився і навіть не передзвонювався з ним. Але якось у неділю по обіді Нік вибрався-таки до Гетсбі. Там був Том, якийсь добродій на прізвище Слоун і вродлива дама. Гетсбі був явно схвильований появою Тома у його домі, але сказав, що знайомий з його дружиною.

Наступної суботи Том з'явився до Гетсбі разом з Дейзі. Можливо, саме через присутність Тома той вечір видався Ніку якимсь гнітючим. Том, Дейзі, Нік і Гетсбі прогулювалися в іскристому сонмищі гостей, і з горла Дейзі раз у раз вихоплювалося знадливе переливчасте воркотання. Гетсбі водив їх від групи до групи й церемонно відрекомендовував, а Тома навіть називав перед усіма чемпіоном з поло, хоч так і не було. Згодом Дейзі з Гетсбі пішли танцювати фокстрот. Нік вперше побачив, як танцює Гетсбі. Потім закохані з пів години просиділи на сходах, а Нік тим часом, на прохання Дейзі, пильнував у саду. Том виринув з тіні, коли вони сідали вечеряти. Але Том пішов за стіл, де помітив гарну дівчину.

Коли Том і Дейзі збиралися додому, чоловік сказав, що йому цікаво, хто, власне такий цей Гетсбі. Можливо, розбагатілий бутлегер. Але Дейзі сказала, що Гетсбі тримає аптеки.

Тієї ночі Нік затримався до від'їзду усіх гостей. Гетсбі виглядав втомлено. Він говорив Ніку, що як тільки Дейзі здобуде свободу, вони поїдуть до Луїсвілла й відсвяткують весілля в її домі – так, як зробили б п'ять років тому. "Ви забагато хочете від неї. Минуле повернути неможливо", – наважився сказати Нік. "Я зроблю все, щоб знову стало так, як було, – сказав він рішуче. – I вона зрозуміє".

Стислий скорочений переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

Саме в той час, коли загальна зацікавленість особою Гетсбі досягла апогею, в його будинку одного суботнього вечора не засвітилися вогні. Машини, які так весело завертали до його будинку, рівно за хвилину понуро від'їздили геть. Наступного дня Гетсбі подзвонив Нікові і пояснив, що найняв нових слуг, які тримають язика за зубами, бо Дейзі тепер часто буває в нього. Ці слуги – знайомі Вольфсгайма.

А наступного дня у Б'юкененів зібралися всі: Гетсбі, Нік, Джордан, Том і Дейзі. Коли Дейзі відправила Тома по холодні напої, то сама поцілувала Гетсбі в уста. "Я кохаю тебе, ти ж знаєш", – прошепотіла вона. Гетсбі познайомився з Пеммі – дочкою Тома і Дейзі.

Згодом Дейзі запропонувала їхати у місто. Вона поглядом і словами освідчувалася Гетсбі в коханні, і Том Б'юкенен раптом усе зрозумів. Він завмер, приголомшений.

Коли всі зібралися їхати, Том запропонував, щоб Гетсбі їхав його машиною, а він поїде машиною Гетсбі. Гетсбі ця пропозиція не сподобалась. Том думав їхати з Дейзі машиною Гетсбі, але дружина сіла до Гетсбі. Том, Нік і Джордан поїхали жовтою машиною Гетсбі.

У машині Том збагнув, що Нік з Джордан давно вже про все знають. Том змушений був заїхати на заправку, і це була саме заправка Вільсона. За хвилину сам хазяїн вийшов і сказав, що хворий, а потім – що йому потрібні гроші. Він питав Тома, коли продасть йому машину, яку обіцяв. "А ця нова вам подобається? – спитав Том. – Я купив її тиждень тому". "Гарна, що й казати. I така жовтенька", – відповів Вільсон. Він пояснив, що гроші йому потрібні, бо хоче з жінкою виїхати на Захід, бо два дні тому почув про неї якусь химерію, тому треба їхати. Нік збагнув, що підозра Вільсона ще не впала на Тома. Вільсон довідався тільки, що Міртл живе іншим життям. Тому і Вільсон занедужав. Міртл Вільсон саме в цей час визирнула з вікна і прийняла Джордан за Томову дружину.

Ще годину тому Том думав, що дружина і коханка належать йому, а тепер обидві невтримно вислизали з його рук. I він інстинктивно натискав на газ, щоб наздогнати Дейзі й утекти від Вільсона. Том мчав, поки не наздогнав своє синє авто. По дорозі Том раз у раз оглядався, шукаючи очима машину з Гетсбі і Дейзі, і якщо вони затримувалися десь на перехресті, стишував швидкість, аж доки вони не наздоганяли його. Певно, він боявся, що вони зникнуть з його очей та його життя назавжди. Але вони не втекли. I всі разом зробили щось зовсім недоладне – найняли в "Плазі" вітальню номера-люкс.

Том насміхався з Гетсбі, бо вважав, що той брехав, ніби вчився у Оксфорді. Гетсбі пояснив, що після перемир'я деяким офіцерам було надано право на вступ до будь-якого університету Англії чи Франції. Раптом Том спитав Гетсбі: "Чому ви, власне, дозволяєте собі втручатись у моє родинне життя?" Розмова пішла начистоту. "Нічого він собі не дозволяє. Це ти собі дозволяєш. Будь ласка, тримай себе в руках", — сказала Дейзі.

1 2 3

Дивіться також: