Даніель Пеннак — Око вовка (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 3 з 3

У нашому місті мешкав їхній родич. Родич купив газету, аби допомогти Татку Біа знайти роботу. Татко Біа ладен був робити будь-що. Але в газеті писалося, що майже ніякої роботи і не було. Та згодом Татка Біа взяли на роботу до муніципального зоосаду "доглядати тропічну оранжерею". "Що таке "тропічна оранжерея?"" — спитав хлопець. "Щось на зразок скляної клітки, куди вони зачиняють наші дерева", — пояснили йому.

1

Всеньке життя Африка пригадуватиме той день, коли він уперше прийшов до зоосаду. Він і уявити собі не міг, що то таке.

Африка не дуже розумів, як можна насаджати звірів у саду. До того ж він сумував за галявиною і Зеленою Африкою. Він почувався ув'язненим в мурах нашого міста. І таким самотнім!

Та варто йому було зайти за залізні ворота зоосаду, як його зупинив знайомий голос. Хлопець побачив Казанка. Дромадер стояв посеред обнесеного сіткою майданчика. "Казанок! Що ти тут робиш?" — "Як бачиш, чекаю на тебе. Я і з місця не зрушив, відколи Toa мене продав… Усі намагалися примусити мене йти, а я не ступив і кроку, відтоді як нас розлучили". Казанок розповів, як від покупця до покупця потрапив він до постачальника зоосадів. Він саме шукав нерухомого дромадера. Сюди його везли на кораблі, на поїзді, на вантажівці і навіть підіймали підйомним краном!

Казанок скрикнув, що тепер уже може ходити. І давай підстрибувати на місці, гасати щодуху вздовж огорожі, а потім почав качатися в пилюці і, балансуючи на своєму горбі, крутитися, як дзиґа, дриґаючи ногами в повітрі і регочучи з утіхи. Той регіт поширився від клітки до клітки, а тоді Африка і собі зареготав. Звір, який сміявся голосніше за інших, сказав: "Гей, дромадере, ти що уявив себе Абіссинською Голубонькою?" То говорила Гієна з Сірої Африки. Тут вона гукнула звіра з сусідньої клітки. А там сидів… Гепард.

Гієна розповіла, що мисливці на тварин виставили їй м'яса, і вона не могла стриматися. А Гепард розповів, що сам кинувся до рук, щоб не залишити саму козу Голубоньку, бо її теж забрали. І дійсно, в загороді метрів за десять стояла Абіссинська Голубонька. "Я ні на секунду не зводив з неї очей, — сказав Гепард. — Удень і вночі! А раз ти прийшов, я нарешті зможу перепочити..." І він негайно заснув.

Вони були усі там. Африка відшукав їх усіх у зоологічному саду Іншого Світу. Сіру Горилу Саван і її родича з Джунглів, Старого Лева з Сірої Африки, Крокодила з боліт, Синього Папугу з червоним хвостом, а за лискучим склом в акваріумі лютий Чорний Скорпіончик, який колись тікав від посухи в джунглях, розмахував своїм ятаганом. Тут був навіть купець Toa! Тепер він продавав морозиво.

Настала вже й весна. А вовк і хлопчик так само дивляться один на одного. "Так, Блакитний Вовче. І ти мені здавався таким самотнім, таким сумним..." — "Дивний хлопець, — подумав вовк, — дивна людина! Цікаво, що б на це сказала Чорна Заграва?"

Але тепер вовк бачить у хлопця в оці ще неймовірнішу річ...

Вечір. Татко Біа і Мама Біа стоять в кухні. Перед ними на ослоні сидить Африка. Зі стелі звисає жовта лампа. Мама Біа, взявши голову хлопця обіруч, роздивляється його лице. У хлопця тільки одне око. Друге не розплющується багато місяців. Навіть уранці, коли він прокидається.

Хлопця повели до лікаря. Він виписав каплі. Від них вії у Африки позлипалися. Складалося враження, що він плаче зранку до вечора. А око однак не розплющувалось. Знову пішли до лікаря. Лікар сказав чесно, що не розуміє нічого.

Блакитному Вовку стало шкода батьків хлопця. "І все ж таки я присягнувся не розплющувати око!" — думав вовк. Адже насправді заплющене око у вовка давно одужало. Але зоосад, його сумні звірі, відвідувачі... "Зрештою, — вирішив вовк, — і одного ока досить, щоб на все це дивитися". Але тепер є хлопець. Блакитний Вовк зиркнув за плече хлопця і побачив, як Блискітка і Гепард гасають разом посеред зоопарку, здіймаючи золоту куряву Сахари. Невдовзі до них приєдналися Куріпочка і Руденьчики, і всі почали танцювати довкола дромадера-дзиґи. Татко Біа повідкривав двері оранжереї, і чудові дерева Зеленої Африки заполонили алеї.

А відвідувачі усього цього не бачать...

І директор зоосаду продовжує обхід...

І Toa-Купець тікає з усіх ніг від розлюченого Скорпіона...

І діти дивуються, чого так голосно регоче Гієна.

І Чорна Заграва прийшла і сіла поруч з хлопцем навпроти Блакитного Вовка.

І на все те падає сніг (у розпал весни) Аляски, який замітає все, і береже таємниці...

"Звичайно, — міркує Блакитний Вовк, — звичайно усе це заслуговує на те, щоб його роздивитися обома очима".

"Кліп!" — розплющилася повіка вовчого ока.

"Кліп!" — розплющилася повіка ока хлопчика.

"Нічого не розумію", — скаже ветеринар.

"І я..." — розведе руками лікар.

Стислий переказ по розділах та главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

1 2 3

Дивіться також: