Хлопцеві сподобався вигляд нічного міста, а от Марго вважала, що він звідси не бачить ні іржі, ні потрісканої фарби, ні чогось там ще, зате бачить усе місто – бачить, яке воно фальшиве. "Таке з пластику можна зробити. Або з паперу вирізати. Ну подивися, К.: всі ці глухі кути, вулиці, які замикаються самі на себе, всі ці тимчасові споруди. У цих паперових будиночках живуть паперові людці, що опалюють їх власним майбутнім", — говорила Марго. Згодом дівчина сказала, що у неї обірвалася остання нитка, а кожному паперовому дівчиську потрібна бодай одна ниточка.
На годиннику в машині була 3:51. Дівчина сказала, що пункт десятий – жертву вибирає К., а покарання вона вже придумала. Хлопець вирішив, що помститися треба Чаку Парсону, який колись його ображав. Марго точної адреси Чака не знала, тому першого разу вони пробралися у зовсім не той будинок. Там жив якийсь дідуган. Квентин здогадався, що адреса Чака може бути інтернеті: у Радара є пароль від шкільної мережі. Радар не відповідав на дзвінки, тому Квентин подзвонив до Бена, який знав усі Радарові паролі. Бен таки зняв слухавку і знайшов адресу Чака.
Марго з Квентином залізли у вікно Чака. Той міцно спав, і дівчина намастила його праву брову кремом для депіляції. Потім усі дверні ручки у будинку вони намастили вазеліном, а залишки розмазали по вікну, щоб було складніше відкрити після того, як вони виберуться. Квентин витер брову Чака, і всі волосини з неї теж витерлися. Чак раптом розплющив очі. Марго блискавично накинула на Чака ковдру. Квентин і Марго швидко втекли, а Чак верещав: "Мамо! Тату! Грабують!". У машині Марго і Квентин випили "Mountain Dew" і рушили у "Морський світ", це був 11 пункт. То був єдиний парк розваг, куди Марго ще не проникала.
Квентин не хотів проникати у "Морський світ", але дівчина сказала, що могла обійтися і без Квентина, і ключі від машини могла вкрасти, але вона обрала хлопця, і він теж її обрав, а це наче обітниця. Хлопець поїхав до "Морського світу", але все-таки сказав: "Коли керівництво "Морського світу" пошле лист в Університет Дюка з повідомленням, що негідник Квентин Джейкобсен вломився на їхню територію о пів на п'яту ранку в супроводі дівулі з шаленими очима, в Університеті Дюка дуже розлютяться. І мої батьки дуже розлютяться". Дівчина сказала, що він опиниться у своєму університеті, стане успішним адвокатом чи кимсь там ще, одружиться, заведе діточок, проживе довго і помре, але перед смертю скаже: "Чорт забирай, ціле життя я прожив даремно, зате на останньому курсі в старшій школі ми з Марго Рот Шпігельман о п'ятій ранку пробралися в "Морський світ"".
Хлопець з дівчиною пробралися у "Морський світ". Довелося навіть лізти через канаву, у якій Марго вкусив вуж. Друзі перебралися через паркан-сітку, потім подолали невелику алею і за деякий час випірнули на асфальтовану доріжку, звідки видно було великий амфітеатр. Над алеєю висіли невеликі динаміки, з яких лилася тиха музика, як у супермаркеті. Раптом до них підійшов охоронець. Марго довелося дати йому сто доларів, щоб він відчепився.
Вони сіли на лаві та роздивлялися акваріум з тюленями, яких там не було. Квентин вдихав запах Марго. Йому хотілося укластися в траві десь тут, у "Морському світі", він би лежав на спині, а вона – на боці, пригорнувши його рукою, поклавши голову йому на плече. Музика в динаміках зробилася голоснішою, тільки це вже була не звичайна попса, а справжня музика – стара джазова композиція. Вони трохи потанцювали (колись малими вони ходили на танці).
Дорогою додому Марго подарувала Квентину камеру з фотографією Джейса. Біля свого дому Квентин не знав, щó сказати, і Марго теж мовчала. Коли вони вийшли з машини, Марго пригорнула хлопця і сказала йому на вухо: "Мені. Бракуватиме. Твого. Товариства". Квентин дивився, як Марго залізла в своє вікно.
Стислий переказ по частинах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Частина друга
Трава
Зранку Квентин був змореним, не хотілося в школу, але в нього була стовідсоткова відвідуваність. До того ж було цікаво подивитися, як тепер поводитиметься з ним Марго. Коли мама підвезла його до школи, він помітив, що машини Марго на звичному місці немає.
Квентин розповів Бену і Радару про свою нічну пригоду. Друзі побачили Чака, який поголив свою другу брову. На уроках Квентин почувався геть знесиленим і хотів спати, у туалеті він трохи подрімав, а на перерві на обід пішов з Беном в "Зікум" – його старий "б'юїк". Квентин детально розповів про те, що відбувалося вночі. Бена сміявся з фото голого Джейса Вортингтона. Квентин заснув у машині, а Бен пішов на уроки.
Ввечері пішли чутки, що Марго зникла. Вона зникала досить часто. І тоді у школі починалася зміни. Наприклад, коли вона була в Міссісіпі, Бекка пустила ту плітку про Бена. А цього разу Чак Парсон, Тедді Мак і Клінт Бауер розчавили дванадцять байків, що належали першокурсникам і другокурсникам, а ще написали у чоловічому туалеті телефони інших хлопців з усілякими брудними коментарями. До того ж, хлопець на ім'я Джаспер Гансон поливав усіх з водяного пістолета сечею. Залишалося тільки чекати, коли хтось на взірець Марго зупинить це все. Квентин вирішив припинити ці всі знущання і написав Джейсу відшкодувати усім, в кого були розчавлені велосипеди, по 200 доларів, та припинити інші знущання, інакше його фото буде роздруковане і поширене по всій школі.
Увечері до Квентина прийшов Бен, друзі грали комп'ютерну гру. Раптом до них прийшли Чак Парсон і Джейс. Вони вибачилися, а Бен навіть дозволив собі вдарити Чака в живіт. Квентин дуже пишався, що зупинив у школі хвилю зла.
Зранку до батьків Квентина прийшли батьки Марго і детектив. Вони питали хлопця, чи не знає, де Марго. Цього разу була її п'ята втеча. Батьки дівчини поводились ницо: вони говорили, що їм треба дбати про меншу дитину, думати про себе, вони не хотіли бачити Марго у своєму домі, сказали, що поміняють замки, і вважали, що вона вже доросла, тому хай робить, як хоче. Детектив нагадав, що Марго завжди залишала якісь підказки, коли тікала. Наприклад, перш ніж утекти в Міссісіпі, вона їла суп з вермішеллю у вигляді літер і залишила в тарілці чотири літери: М, І, С, П. А коли вона вночі пішла у "Світ Диснея", то залишила на своєму ліжку Мінні-Маус.
Згодом детектив поговорив з Квентином наодинці. Хлопець розповів детективові усе про ту ніч, і після того чоловік сказав: "Буває так: хтось – як правило, дівчисько – настільки волелюбний, що не надто ладнає з батьками. Такі діти – мов наповнені гелієм кульки, прив'язані за ниточку. І ниточка ця постійно напнута. А потім щось стається, і вона рветься, і вони летять геть. Може, ти цієї кульки більше ніколи не побачиш… коли ниточку перерізують, назад її вже не прикріпити".
Зі свого вікна Квентин помітив, що у вікні Марго висить плакат з якимось чоловіком. Радар і Бен допомогли знайти в інтернеті, що це фото співака Вуді Гатрі. Квентин почав здогадуватися, що Марго залишила йому якісь підказки. Друзі вирішили піти в кімнату Марго. Коли її батьків не було у будинку, хлопці попросили Руті (молодшу сестру Марго) впустити їх. У кімнаті Марго Радар відразу сів за її комп'ютер, а Квентин і Бен намагалися знайти якісь підказки. Квентина здивували соті вінілових платівок в алфавітному порядку за іменем виконавця. Вуді Гатрі не було, але на платівці Біллі Брегга була фотографія міської блочної забудови, а зі звороту дивився Вуді Гатрі. Квентин поставив платівку. Якийсь хлопець співав пісню Вуді Гатрі. Пісня "Племінниця Волта Вітмена" була обведена чорною ручкою. Бен знайшов книжку "Листя трави" Волта Вітмена.
Удома Квентин розглядав книжку Вітмена. Там було кілька підкреслень, зроблених синім маркером, усі – в довгому вірші під назвою "Пісня про себе". А два рядки були підкреслені зеленим:
Зривайте замки з дверей!
Зривайте і двері з одвірків!
Синім були підкреслені рядки:
…Пускаюсь у вічну мандрівку…
…Померти – це зовсім не так,
як уявлялося, це щастя.
Підкреслені були й останні строфи "Пісні про себе".
Заповідаю себе землі, нехай проросте
травою, яку я так люблю,
Якщо знову потягне до мене,
шукай мене під своїми підошвами…
У школі Лейсі Пембертон прийшла до репетиційної і покликала Квентина, Бен пішов з ним. Лейсі уже знала, що то Квентин з Марго кинули їй рибину в машину. Дівчина спитала, за що Марго була на неї ображена. Квентин відповів, що за те, що Лейсі не сказала про Джейса й Бекку. Лейсі сказала, що про Джейса з Беккою не знала. Хлопець Лейсі – Крег, знав про це, а вона не знала. Лейсі це так розлютило, що вона порвала з Крегом, і тепер не має з ким іти на бал. Бен запросив Лейсі, і на диво, вона погодилася.
Квентину дякували хлопці і дівчата, які отримали по 200 доларів, і хлопець почувався щасливим: він відновив справедливість, з ним заговорила красуня Лейсі Пембертон, а Чак Парсон перепросив його. Після уроків Квентин побачив Бена з Лейсі. Дівчина розповіла, що в кімнату Марго ніхто ніколи взагалі не заходив: батьки не дозволяли їй запрошувати гостей. Лейсі вважала, що подруга могла поїхати у Нью-Йорк. До того ж, Вітмен був звідти, і Вуді Гатрі там досить довго прожив.
Радар сказав Квентину, що фраза Вітмена про двері – єдина, що виділена іншим кольором, тож, треба копати тут. Раптом Бен придумав, що це пряма вказівка, і треба зірвати двері у кімнаті Марго. Хлопці знову попросили Руті впустити їх і зірвали двері. Та там вони нічого не знайшли.
Усі готувалися до балу, а Квентин мріяв устигнути знайти Марго й умовити її піти туди разом. І все це мало б статися в останній момент, в суботу ввечері. І тоді вони б увійшли у бальну залу в джинсах і поношених футболках, встигаючи тільки на останній танець, і всі тицяли б на них пальцями і дивувалися поверненню Марго. Раптом Квентину прийшла думка, що треба скидати двері з завісів у своїй кімнаті. Він так і зробив, і знайшов записку від Марго: бартлсвіль-Авеню, 8328. Про таку вулицю він раніше ніколи не чув. Вона була за тридцять чотири і шість десятих милі від нього. Набравши Бена, Квентин розповів про знахідку. Друзі вирішили поїхати вранці наступного дня і пропустити школу.
Зранку хлопці набрехали батькам, що хворі, і рушили у дорогу.