У чаті з'явився Бен, і хлопці почали обговорювати, як з'являться на вручення голяка. Коли всі вийшли з чату і заходилися збиратися, Квентин пішов у душ і почав думати. Нью-Йорк чи Каліфорнія? Чикаго чи Округ Колумбія? Тепер у нього була машина, і він міг поїхати на пошуки Марго.
Потім хлопець відкрив програму для "Омніпедії", ввів індекс центру Чикаго, натиснув "пошук за місцем" і задав радіус у двадцять миль. Негайно вивалилася сотня результатів: від Нейві-Пір до Дірфілда. У нього на екрані з'явилося перше речення кожної статті, і він прочитав їх усі хвилин за п'ять. Ніщо там не привернуло особливо уваги. Потім Квентин ввів індекс містечка поблизу Катскілл-парку в Нью-Йорку. На цей раз статей виявилося всього вісімдесят дві, і вони були розсортовані за датою створення. Квентин почав читати про Вудсток, озеро Кетрін, Катскілл-парк, Роско, Аґлое. Останнє виявилося селом у штаті Нью-Йорк. Село було вигадане на мапі, випущеній компанією "Ессо" на початку 1930-х pp. з метою контролю за порушенням авторських прав, так зване "паперове місто". Квентин перейшов за тим посиланням і прочитав статтю. Село розташоване на перетині двох ґрунтівок на північ від Роско, штат Нью-Йорк. Його вигадали два картографи, Отто Ґ. Ліндберг і Ернст Алперс, які склали назву села як анаграму з власних ініціалів. Подібні пастки давно використовуються картографами для контролю за дотриманням авторських прав. Вони вигадують орієнтири, вулиці, населені пункти, поміщаючи їх на мапах. Якщо ця вигадана деталь опиниться на мапі іншого видавництва, констатується плагіат. У 1940-х pp. селище Аґлое в штаті Нью-Йорк стало з'являтися і на мапах інших видавництв. Компанія "Ессо" запідозрила їх у порушенні авторських прав і готувалася подавати в суд, аж з'ясувалося, що хтось і справді побудував "Універмаг Аґлое" на тому самому перехресті, яке було зазначене на мапах "Ессо". Ця будівля, яка й досі стоїть на тому самому місці, являє собою єдину споруду в Аґлое, і селище продовжує фігурувати на мапах з традиційно означеним населенням у нуль осіб.
Статтю про Аґлое ніхто не редагував понад рік, а от в обговореннях висів недавній коментар від аноніма: "До відома того, хто це Редагує: "Населенням аґлое до Полудня 29 травня Буде Одна особа"". Ці випадкові великі літери Квентин впізнав миттю. Коментар залишили п'ятнадцять днів тому. І весь цей час він чекав, коли хлопець його прочитає. Залишалася менш як доба, поки Марго звідти поїде. Квентин подзвонив до Радара і сказав знайти Аґлое, штат Нью-Йорк. Друг сказав, що це дійсно може бути та сама точка в Катскілл на мапі. В інтернеті Квентин спробував знайти вказівки, як доїхати від Орландо до Аґлое, але Радарова мапа Аґлое не знала, тож хлопець ввів Роско. Якщо рахувати по шістдесят п'ять миль на годину в середньому, сказав комп'ютер, потрібно буде дев'ятнадцять годин чотири хвилини. Зараз була чверть по другій. Квентин підрахував, що у нього є двадцять годин сорок п'ять хвилин. Він роздрукував маршрут, схопив ключ від мінівена і замкнув по собі парадні двері. Його батьки уже поїхали на вручення атестатів, бо хлопець сказав їм, що хоче їхати не з ними, а своєю машиною.
Квентин знову подзвонив друзям і сказав, що їхати в Аглое 19 годин і 4 хвилини. Радар сказав, що усі в школі уже шикуються, а Квентина досі нема. Квентин вирішив їхати до Марго прямо зараз і сказав про це друзям по телефону, але Радар просив приїхати в школу на 5 хвилин, бо батьки Квентина уже були там, та й усе пиво Радара було у мінівені.
Квентин рвонув до школи. Йому назустріч бігло троє школярів у мантіях. Мантії розмаялися, і Квенин побачив тонкі чорні ноги Радара, а поруч був Бен у кросівках без шкарпеток. Лейсі трохи відставала.
На трибунах сиділи родичі випускників. Квентин знайшов батьків і сказав, що знайшов Марго і їде в Аґлое, штат Нью-Йорк. Йому довелося вириватися з маминих ніжних обіймів. Не встигли вони нічого сказати, як він помчав уже вниз по східцях до мінівена. Бен, Лейсі і Радар уже сиділи в машині і сказали, що теж їдуть.
Стислий переказ по частинах і главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Частина третя
Судно
У машині усі подзвонили своїм батькам, щоб пояснити, що проґавлять вручення атестатів, бо їдуть шукати Марго. Радар сказав друзям, що його батьки були вкрай незадоволені, і Анжела теж, тому мандрівка просто мусить бути надзвичайна, щоб виправдати його відсутність.
Друзі дуже швидко розподілили ролі. Лейсі зробила облік: у них було пів "Снікерса", двісті дванадцять пляшок пива в багажнику; Квентинова роздруківка маршруту; решта з її сумочки: вісім пластинок жуйки, олівець, носовички, три тампони, пара сонцезахисних окулярів, гігієнічна помада, ключі від її хати, членська картка YMCA, читацький квиток, якісь чеки, тридцять п'ять доларів і картка на заправку "British Petroleum".
Радар поцікавився, чи не має вона чоловічих трусів у сумочці, бо ж хлопці були тільки у мантіях. Він зробив розрахунки з кишенькового ноутбука: з якою швидкістю треба їхати, щоб опинитися на місці завтра до опівдня, скільки разів треба зупинитися, щоб не скінчився бензин, подивився, де по маршруту розташовані заправки "British Petroleum", скільки триватимуть зупинки. Радар підрахував, що заправитися треба 4 рази, і дуже-дуже швидко, а середня швидкість повинна становити сімдесят дві милі на годину. Квентин намагався їхати швидше, хоч мінівен трусило. І тут Бенові захотілося в туалет. Друзі не могли втрачати жодної хвилини, тому не зупинялися.
Під час третьої години їзди усім уже захотілося їсти, а Бен досі хотів у туалет. Лейсі склала величезний список усього, що треба купити на заправці під час першої зупинки. Радар сказав Бенові, що зупинка буде лише за годину п'ятдесят вісім з половиною хвилин. Бен більше не міг чекати на туалет, тому Радар подав йому пляшку з-під пива.
У Джорджії Лейсі змусила хлопців вивчити напам'ять перелік покупок. Друзі кілька разів повторили план відвідування заправки, адже зупинка мала бути ідеально підготовлена. Радар мав зайнятися бензином, Лейсі мала дати картку касиру і піти в туалет, Квентин мав робити покупки разом з Беном. Хлопці мали купити футболки, щоб скинути мантії.
На заправці друзі швидко пояснили касирці, що куплятимуть усього багато, і треба швидко усе порахувати. Лейсі купувала напої, Бен – неїстівне, Квентин – харчі. Касирка зібрала чотири торби покупок, і друзі швидко кинулися у машину. Вони зраділи, коли підрахували, що на 4 секунди випередили графік. Згодом Лейсі виявила, що Квентин забув купити їй бананів, яблук, родзинок, але хлопці сказали, що вона може з'їсти енергетичних батончиків. Футболки з заправки виявилися просто велетенськими, до того ж на них було надруковано прапор Конфедеративних Штатів Америки з написом: "НАСЛІДДЮ ТАК, НЕНАВИСТІ НІ". Радар за кермом сміявся з футболки і говорив, що хотів би побачити обличчя копа, коли той побачить чорного у футболці з прапором Конфедерації, під якою – чорна сукня.
На ділянці траси на південь від Флоренції, штат Південна Кароліна, друзі потрапили у затор. Вони грали в цей час у гру "Он той чувак – жигало". Суть гри полягала в тому, що друзі уявляли життя людей, що застряли разом з ними на дорозі.
Друзі виїхали з затору і підрахували, що тепер треба їхати на швидкості 77 миль за годину – звідси до самого Аґлое. Бен заснув. Лейсі на іншому сидінні теж лягла спати. Вона мала прокинутися о другій ночі, щоб сісти за кермо.
Коли вони в'їхали в Південну Кароліну, Квентин побачив, що Радар позіхає, і сам сів за кермо.
Надійшла пора другої зупинки. На годиннику 00:13. Радар знайшов на своєму кишеньковому ноутбуці найближчу заправку "British Petroleum". Квентин і Радар з труднощами розбудили Лейсі з Беном.
Коли мінівен зупинився біля колонки, всі вилетіли на заправку. Квентин купив для Радара камуфляжні штани і велику рожеву футболку з написом: "НАЙКРАЩА БАБУСЯ НА СВІТІ". Радар ще був у туалеті, тому Квентину довелося перший раз у житті сходити у жіночий туалет.
Друзі знову рушають у дорогу. Радар зрадів, що має штани і нову футболку, тому скинув свою мантію. Бен тим часом стогнав, що йому ніхто не купив штанів.
Уночі Квентин знову сидів за кермом, а Бен поруч розмовляв з ним про Марго. Бен вважав, що іноді людина може виявитися насправді зовсім не такою, якою ти її уявляв. Наприклад, він завжди думав, що Лейсі гаряча, неймовірна, крута, а тепер, коли вони разом, сприйняття змінилося. Друг боявся, щоб такого не було з Квентином і Марго. Квентин сказав Бену, що вже усвідомив, як довго плекав про Марго облудні ілюзії.
На дорозі раптом з'явилися дві великі корови. Знаючи, що зіткнення не уникнути, Квентин заплющив очі і підніс руки догори. Але Бен врятував ситуацію, вхопився за кермо і виїхав на узбіччя. У Квентина виявилася порізаною щока. Лейсі кинулась до хлопців, щоб допомогти. Раптом почало щось литися. Бен подумав, що це бензин, і всі друзі почали тікати, але Радар сказав, що це розбилося усе пиво. Бен цього не чув і все ще тікав лукою. Друзі побачили, що в'їхали у тин, і на дверях машини була велика подряпина.
Друзі знову сіли у машину і поїхали, тільки Квентин тепер не сідав за кермо. Друзі прибрали у машині, нас кіль це було можливо, бо ж розлилося усе пиво. Радар пошукав у інтернеті запасні дверцята для машини: триста доларів плюс фарбування. Квентин подумав, що літом доведеться працювати. Щоку Квентина Лейсі заліпила прапором Конфедерації з футболки. Хлопець заснув. Коли він прокинувся, то був уже в штаті Нью-Йорк. Бен був за кермом, Радар – за штурмана.
Друзі добралися до Роско – маленького містечка зі скромними будиночками. Потім вони виїхали на інше шосе, шукаючи універмаг Аґлое. Раптом Лейсі побачила авто Марго біля якоїсь старої споруди.
Радар з'їхав на узбіччя, Квентин вистрибнув з машини і побіг. Марго не було біля її машини. Друзі кинулись до стодоли. Опинившись усередині, Бен показав у куток. Два довгі шматки оргскла сходилися під гострим кутом, а протилежними краями прилягали до стіни. Там у чорному шкіряному офісному кріслі сиділа Марго, схилившись над шкільною партою, і щось писала. Волосся її стало коротшим: вона підстриглася.