А тоді знову здер свій прекрасний витвір, зіжмакав його, порвав, розтовк кулаками, скинув на підлогу, розтоптав і з люттю розкопав по всіх кутках.
6. Маленькі штучки – великі проблеми
До директора подзвонила місіс Донован і сказала, що завтра після обіду буде перевірка. Місіс Донован була дуже важливим шкільним інспектором. Директор боявся, що як тільки Донован гляне на міс Гармидер, то закриє всю школу, а його звільнять.
У третьому класі міс Гармидер саме поставила на свій стіл стару бляшанку з-під печива. Там були миші. Вчителька пояснила, що її кіт лінивий, тому вона сама зловила мишей. Але поставила такі пастки, які ловлять мишей живими, щоб їх можна було потім випустити на волю.
Мишей посадили у клітку. Діти зачаровано спостерігали. Гармидер хотіла поставити клітку на поличку. Але ручка обірвалася, і клітка впала на підлогу. Дверцята від удару відчинилися, і миші опинилися на волі. Вони прожогом чкурнули з клітки. Половина класу тут же кинулася за ними, а друга половина повискакувала на парти і розверещалася.
Миші шмигали по всьому класу. Одна мишка вискочила на парти, а друга забігла у шафу. Діти почали викидати усе з шафи, шукаючи мишку. Дуже скоро шафа стала цілком порожньою. Весь її вміст лежав звалений на купу. "Ось вона, на верхній поличці! Попалася!" — заверещала Сара. Дівчинка підстрибнула, вхопилася за поличку – і тут же вся шафа повалилася на учнів.
Двері з грюкотом відчинилися, і в клас увірвався містер Шрапнель. Його зустріли зливою вигуків: "Сюди! Сюди! Ходіть-но сюди!".Перш ніж він встиг відкрити рота, за нього вчепилася міс Гармидер і сказала, що у класі миші. Містер Шрапнель відступив, побачивши, як велика шафа сама по собі піднімається з підлоги і починає насуватися на нього.
Директор побачив звірятко і кинувся за ним. Частина дітей підбадьорливо загукала. Містер Шрапнель почав витягувати книгу за книгою, зазираючи за кожну з них. Гармидер так ловила мишу, що та потрапила прямісінько в рукав піджака. Але той нічого не помітив і далі нишпорив між книжками. Директор сикнув піджак, але миша була вже у джемпері.
Містер Шрапнель зігнув руку, побачив рухому випуклість – і кинувся в дикий танок "у-мене-в-рукаві-миша". "Ай-ай! Вона мене вкусить! Геть, геть, забирайся геть, маленька тварюко!" — кричав директор. Він шалено вимахував рукавом, і за мить із нього таки вискочила миша. За щасливим збігом, вона впала прямісінько в бляшанку з-під печива. Вейн миттю прикрив її кришкою.
Містер Шрапнель радісно усміхався у відповідь на вигуки захвату. Тим часом діти помітили і другу мишу, яка налякано причаїлася за дошкою. Містер Шрапнель закатав рукави і приклав палець до вуст. Діти притихли. Окрилений своїм недавнім успіхом, директор зловив і другу мишу.
Третьокласники видихнули і радісно загукали. Містер Шрапнель поправив краватку й обвів клас задоволеним поглядом. Міс Гармидер стояла позаду нього, усміхалася і плескала в долоні. Директор підняв руку, і гамір ущух. Директор наказав дітям прибрати, а вчительку покликав до себе.
На третьокласників накотилася хвиля страху. Директор відчинив перед Гармидер двері й пропустив уперед. На виході він глипнув на дітей, і ті спішно кинулися наводити порядок у класі.
7. Дзвінок інспектора
Директор сказав міс Гармидер, що помітив, що діти надзвичайно схвильовані. "Якщо забути на мить про ті збитки і неприємності, що мали місце, то мушу сказати, що ваш клас… ну, отримує задоволення. А сьогодні після обіду – я теж", — сказав директор. Містер Шрапнель і міс Гармидер уважно дивилися одне на одного. На обличчі вчительки з'явилася усмішка, і вона засміялася. Містер Шрапнель теж почав усміхатися. Раптом ні з того ні з сього міс Гармидер обвила директора руками навколо шиї і розцілувала його в обидві щоки. Директор силкувався видертися з міцних обіймів міс Гармидер. Тим часом поруч проходила місіс Штурх. Вона побачила сцену в кабінеті директора, хихикнула і втекла.
Містер Шрапнель нарешті вирвався з обіймів Лілії і сказав, що одружений. Але Гармидер сказала, що просто щаслива. А коли людина щаслива, то повинна когось обійняти.
Директор розповів, що перед школою постала велика проблема, бо завтра після обіду прибуде місіс Донован, шкільний інспектор. І завтра після обіду клас містера Донована має плавання, і розкладу треба дотриматися. Гармидер погодилася.
Третій клас був вражений, побачивши міс Гармидер наступного дня була у школі. Діти думали, що директор вигнав її. Міс Гармидер розреготалася і сказала, що вона їх учитиме, аж поки не одужає містер Дейвід. Вчителька повідомила, що після обіду діти плаватимуть. Джулі поскаржилася, що на плаванні діти просто ходять туди і назад на мілкому, а пірнати не дозволяють. Діти просили чогось цікавішого.
Лілія Гармидер уважно подивилася на насуплені обличчя, благальні обличчя і знуджені обличчя дітей, які стояли навпроти неї. Вона сказала, що у басейні усі розділяться на чотири групи і шукатимуть спосіб перетнути басейн від берега до берега, залишаючись сухими. Діти сказали, що це неможливо. Але потім придумали, що можна побудувати міст чи човен, або перекинути канат з берега на берег і переповзти по ньому.
На момент закінчення ранкових уроків було знайдено чотири різні розв'язання басейнової проблеми: човен зі старої ванни, канат через басейн, міст із довгих дощок і водоступи з великих шматків пінопласту, знайденого десь неподалік. Суть полягала в тому, щоби надягти їх на ноги і пройти по воді, як по сухому. Одразу після обіду учні схопили свої купальні костюми і потягнули все спорядження у басейн. Міс Гармидер сказала, що було б непогано переодягтися, просто на всякий випадок. Вона зникла в одній із кабінок, а тоді вийшла – вдягнена у старомодний смугастий повністю закритий купальний костюм у вікторіанському стилі. Вона намагалася вдягнути ще й капелюшок, але на її чудернацькій зачісці ніяк не хотів триматися жоден головний убір.
Усі групи почали готуватися. Вони вже майже закінчили, коли з'явився містер Шрапнель разом із місіс Донован, шкільним інспектором.
Місіс Донован була огрядною добродійкою з червоним лицем, гучним голосом і крикливим макіяжем. Вона остовпіло вирячилася на купу мотлоху коло басейну. Від несподіванки її очі широко розкрилися. Вона кілька разів кліпнула, а тоді повернулася до містера Шрапнеля, який цієї миті понад усе прагнув провалитися під землю. Ну невже міс Гармидер хоч раз не могла зробити щось як треба?
Гармидер пояснила, що робитимуть діти. Інспектор підняла намальовані дітьми схеми й оглянула спорядження. Донован так сподобалося, що вона вирішила випробувати човен. Ребекка і Пітер хихикнули і сказали, що, звичайно, вона може спробувати. Місіс Донован відклала свою сумочку і почала залазити у ванну. Вона запросила директора пройти канатом.
Ванна вже шалено розгойдувалася у басейні. Усе проходило цілком успішно. Місіс Донован з'ясувала, що керувати ванною доволі важко, та найважливіше було те, що ідея спрацювала.
Містер Шрапнель скинув піджак і повис на канаті. Це було справжнє випробування. Він знав, що весь клас дивиться на нього. Директор відштовхнувся ногами і перекинув їх над канатом, а тоді почав посуватися над водою. Та врешті, директор опинився у воді. У відчаї він схопився за перше, що трапилося йому під руку. Це виявилася ванна, яка спокійно пливла по басейну. На жаль, містер Шрапнель схопився за неї з такою силою, що "човен" перевернувся – і шкільний інспектор місіс Донован вивалилася за борт. Половина третьокласників кинулася у басейн рятувати обох дорослих. Міс Гармидер кинулася до своєї "швидкої" й увімкнула сирену і маячки. Коли вона повернулася, двоє дорослих у надзвичайно забрудненому вбранні сиділи над басейном, їхній одяг намок і липнув до тіла.
Донован сказала, що дуже давно не мала такого задоволення від візиту до цієї школи. Тут їй завжди було нудно через гидотні розклади. Інспектор пообіцяла написати вельми сприятливий відгук. І місіс Донован почалапала в переодягальню. Містер Шрапнель дивився їй услід. А тоді він почав реготати. І діти почали реготати. І міс Гармидер також почала реготати. Містер Шрапнель піднявся на ноги. Він обережно всівся у ванну і взяв весло. Директор запросив Гармидер з собою. Вона сіла у ванну, і вони почали рівномірно гребти веслами під захоплені вигуки учнів.
І навіть коли ванна почала просідати все нижче і нижче під їхньою вагою, вони не звертали на це уваги. Невдовзі, сміючись, міс Гармидер і містер Шрапнель поволі сховалися під хвилями.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.