Усі зайшли до Кенги, і вона попросила Тигру заглянути у буфет, щоб щось собі там знайти поїсти. Кенга одразу збагнула, що хоч Тигра й здається великим, але він так само, як і її Крихітка Ру, потребує ласки й турботи.
З дозволу Кенги Пух взяв собі бляшанку згущеного молока. А Тигра перекопирсав увесь буфет і не знайшов нічого собі до смаку.
В цей час Кенга, Крістофер Робін та Паць обступили Крихітку Ру, умовляючи його випити риб'ячий жир. Ру не хотів, а Тигрі він дуже присмакував. Крихітка Ру радів. Тепер нас не здивує, що Тигра назавжди зостався жити в хатці Кенги і щодня пив риб'ячий жир на сніданок, обід та вечерю. Деколи після жиру він їв манну кашу, якою годували Крихітку Ру.
Пригода 13, у якій всі йдуть на розшуки і Паць знову зустрічає Слонопотама
Одного разу Пух сидів удома і зосереджено перелічував свої горщики з медом. Раптом прийшов Кролик, збивши Пуха з лічби. Кролик хотів спитати, чи Пух не зустрічав Кузьки – одного з його родичів і знайомих. Кролик мав так багато Родичів та Знайомих, всі вони були такі різні на вигляд і зріст, що Пух навіть не уявляв, де можна було б зустріти того Кузьку.
Кузьки давно уже не бачили в лісі, і Кролик пообіцяв Крістоферові організувати його розшуки. Тож Пух і Кролик подалися на розшуки. Пух мав шукати біля Шістьох Сосен, а тоді в напрямку Совиного Замку "Каштани". Коли вже Кролик зник з очей, ведмедик раптом згадав, що він забувся спитати, а хто ж такий Кузька – чи він із тих Кроликових Родичів та Знайомих, які можуть сісти тобі на носа, чи з тих, на котрих ти сам можеш ненароком наступити й не помітити. Але тепер було пізно питати, і тому Пух подумав, що найкраще буде почати ці Лови з розшуків Паця, аби розпитати в нього, кого вони розшукують. Пух розробив собі план, кого шукати: спочатку Паця, тоді Кузьку, а потім – Кролика (сказати йому, що Пух розшукав Кузьку), а ще потім – Кузьку знову (сказати Кузьці, що Пух розшукав Кролика).
Пух був дуже заклопотаний обмірковуванням свого плану розшуків і зовсім не дивився собі під ноги. Він перечепився об якийсь корч і впав. "Рятуйте!" – сказав тоненький, писклявий голосок. Пух подумав, що він упав в колодязь, і це його голос. Та виявилося, що Пух впав на Паця, у яму. Ведмедик сказав, що вони з Пацем упали в Слонопотамову Пастку на Пухів! Від такої новини Паць перелякався. Пух планував, у разі приходу Слонопотама, мугикати пісеньку. Або Пух міг сказати Слонопотаму, що зробив на нього пастку і чекав, поки той впаде у неї. І мугикатиме далі, а це зовсім приголомшить Слонопотама. Паць більше не боявся і уявляв, як Вінні-Пух розмовляє зі страшним Слонопотамом. І тут Пацеві зробилося трішечки сумно, бо він раптом подумав, що було б краще, аби така Серйозна Розмова відбулася між ним, Пацем, і Слонопотамом. Паць навіть уявив свою розмову зі Слонопотамом, у якій поросятко вестиме себе зовсім безстрашно. А вкінці Слонопотам ще й втече.
Поки Паць отак мріяв, а Пух пригадував, скільки ж у нього залишилось горщиків з медом – чотирнадцять чи п'ятнадцять, по всьому Лісі йшли розшуки Кузьки.
Крістофер Робін знайшов Пуха і Паця у ямі. Хлопчик сміявся, а Паць із несподіванки й страху підскочив вище власної голови (він думав, що це прийшов Слонопотам), а Пух, напівсонний, і далі мріяв про свій мед. Паць не бачив хлопчика і вирішив, що це Слонопотам. Паць сказав: "Таратара-тара-ра...". Він не підводив очей і не обертався, бо знав, що коли ти обертаєшся й бачиш перед собою Лютого Слонопотама, то ненароком можеш усе забути. "Трам-пам-пам, тірлім-пам-па!" – сказав Крістофер Робін голосом Пуха, бо це Пух вигадав пісеньку, яка починалася цими словами. І коли Крістофер Робін хотів заспівати цю пісеньку, він завжди співав її голосом Пуха. Найстрашнішим, найлютішим голосом Паць сказав: "Хо-хо!". Тоді хлопчик обізвався своїм голосом. Паць налякався, бо Слонопотам промовляє голосом Крістофера Робіна. Паць, спантеличений та приголомшений, сказав, що тут пастка. В цей час прокинувся Пух, бо йому засвербіло на спині. Пух угледів Крістофера Робіна і привітався. Паць зиркнув угору. Йому зробилося соромно і ніяково. Але нараз він помітив, що у Пуха по спині повзе Кузька!
Паць знову відчув себе щасливим. І коли Крістофер Робін повитягав їх із ями, вони всі троє, побравшись за руки, пішли додому.
За два дні Кролик випадково зустрів у Лісі Іа-Іа. Ослик ще досі шукав Кузьку.
Пригода 14, у якій з'ясовується, що Тигри не лазять по деревах
Одного разу Вінні-Пух вирішив провідати ослика Іа, бо вони не бачилися аж з учорашнього дня. Наспівуючи пісеньку, він пішов до ослика, але раптом згадав, що не бачив Сови з позавчорашнього дня. Тому він завернув у Дрімучий Праліс подивитися, чи вдома Сова. Наспівуючи ту саму пісеньку, він пішов до річки, де раптом затурбувався – а як же там поживають Кенга, Ру й Тигра.
Пух сів на камінь посеред річки і, думаючи, що ж йому тепер робити, проспівав ще один куплет пісеньки. Пух згадав про Кролика, підвівся з каменя, повернувся на берег і рішуче пішов до Кроликової хатки. Але не встиг він ступити й кількох кроків, як подумав, що Кролика може не бути вдома. А ще Пух боявся знову застрягнути у дверях. І весь цей час, поки Пух отак розмірковував, він непомітно збочував дедалі лівіше й лівіше і опинився нарешті на свій превеликий подив... біля власних дверей!
Була саме одинадцята година ранку. Був саме підходящий час, щоб трохи... Одне слово, за півгодини Пух вийшов з дому й пішов до свого друга Паця. А, йдучи, він витирав лапкою губи й наспівував пісеньку.
Паць копав ямку під самим порогом своєї хатки: він садив жолудь, щоб біля порога виріс дуб, і тоді буде багато-багато жолудів, по які не доведеться нікуди ходити.
Пухові захотілося посадити біля свого порога стільник з медом, щоб виріс цілий вулик. Паць був у цьому не зовсім певен. Він поклав жолудь у викопану ямку, присипав його землею, а тоді на тому місці пострибав.
Пух запропонував провідати Кенгу, Ру і Тигру. Паць погодився, але він ще й досі трішечки побоювався Тигри. Тигра був страшенно стрибучий і мав жахливу звичку – вітався так, що потім у вас завжди були повні вуха піску. Отож вони подалися до Кенжиної хатки.
Того ранку в Кенги був саме прибирально-господарський настрій. Вона вирішила скрізь навести порядок. Ру і Тигру мама випровадила з дому, давши Крихітці Ру пакет бутербродів із салатом, а Тигрі – пакет бутербродів із риб'ячим жиром. І вони пішли собі в Ліс, і дорогою Тигра розповідав Крихітці Ру (якого це дуже цікавило) про все, що Тигри вміють робити. Тигра говорив, що вміє літати і стрибати, але просто не хоче показувати. Невдовзі вони добралися до Шести Сосен. Ру сказав, що вміє плавати. Тигра теж похвалився, що вміє і плавати, і по деревах лазити. Ру показав на дерево і спитав, чи зможе Тигра вилізти на нього. Тигра раптом відчув страшенну впевненість, що Тигри лише для того й створені, аби лазити по деревах. Він почадив собі Ру на спину, й вони полізли.
Тигра важко давалося лізти. А гілка, на якій він зупинився, зненацька обламалася, і він, відчуваючи, що падає, ледве встиг зачепитися за вищу гілку. Ру зліз із Тигри і примостився поруч. Кенгуреня вважало, що Тигра падав просто для сміху.
Тим часом Вінні-Пух та Паць чалапали собі Лісом. Пух віршами розповідав Пацеві про те, що він ладен усе робити, тільки б далі не товстіти, і що він не буде товстіти, а навпаки... а Паць думав про те, чи скоро виросте жолудь, якого він посадив.
Раптом Паць побачив когось на Сосні. Друзі налякалися, що це страшний Ягуар. Паць відчував, що не слід підходити до дерева, з якого – так і чекай кинеться лютий звір. Паць уже збирався побігти додому в якійсь страшенно невідкладній справі, коли звір подав голос: "Поможіть! Поможіть!". Поросятко зрозуміло, що на дереві сидять Тигра й Крихітка Ру. Кенгуреня сказало, що тигри вниз лазити не вміють, бо їм дуже плутаються між ногами хвости. Вони вміють тільки вгору. І Тигра про це забув. Пух заходився наминати Тигрині бутерброди, що лежали під Сосною. Потім сказав, що може зняти Крихітку Ру, але Тигри не дотягне. Пух доїдав бутерброди Крихітки Ру, коли раптом на галявку вийшов Крістофер Робін у супроводі Іа. Пух кинувся до хлопчика і сказав, що Тигра і Крихітка Ру залізли прямо на Шість Сосен, а злізти не можуть.
Крістофер Робін подивився на дерево, де сидів Тигра із Крихіткою Ру, і спробував щось придумати. Він скинув свою сорочку, друзі взялися за її краї. Крихітка Ру стрибнув на самісінький центр рятувальної сорочки. Летів він так прудко, що його знову підкинуло майже на ту ж висоту, і він ще довго підлітав то вгору, то вниз, вигукуючи: "О! о! о-о!.."
Тигра, хоч боявся, все-таки змушений був стрибнути. Почулося – гуп! – а далі – трісь!!! – і на землі зробилася "весела купочка". Крістофер Робін, Пух та Паць підвелися першими, потім вони підняли Тигру, а на самому споді був Іа.
Пригода 15, у якій Кролик має клопітний день і ми дізнаємося, що Крістофер Робін робить уранці
Усе віщувало, що Кролик знову матиме страшенно клопітний день. Не встиг він як слід прокинутись, як уже відчув, що сьогодні все залежить від нього і всі від нього чогось чекають. Він вийшов із дому і розмірковував, із чого почати. Найближче йому було до Кенжиної хатки, бо там жив Крихітка Ру, який чи не найкраще за всіх у Лісі вмів казати "Авжеж, Кролику" й "Гаразд, Кролику...". Тепер там жив Тигра, який сам усе знав краще за Кролика. Тому до Кенги Кролик точно не хотів. І пішов до Крістофера Робіна, бо хоч любив Пуха, Паця й Іа, проте вважав, що у голові в них тирса.
Трюхикаючи далі й далі, Кролик зайшов у ті місця, де мешкали його Родичі та Знайомі. Мимохідь привітавшись з усіма, Кролик біг далі. А його Родичі, а саме з родини Комашок, включно з Кузьчиним Синочком, гайнули до Дрімучого Пралісу й полізли на дерева, щоб подивитися, що відбуватиметься.
Кролик поспішав краєм Дрімучого Пралісу, з кожною миттю дужче відчуваючи важливість свого завдання, і нарешті він прибіг до дерева, в якому жив Крістофер Робін. Та хлопчика не було вдома. Кролик раптом помітив на землі клаптик паперу, що раніше був пришпилений до дверей. Ось що там було написано: "Пішов скоровернус залнятий скоровернус К.Р."
Кролик вирішив, що треба негайно повідомити інших.