Йоанна Яґелло — Кава з кардамоном (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 4 з 6

А Лінка ж нікому не розпатякала, що бачила тоді у ванній.

Наталія мешкала недалечко. Лінка прибігла до неї і наказала спростувати плітки про Касю. Наталія відмовилась, тоді Лінка збрехала, що сфотографувала тоді випадково Наталію і хлопця, бо робила знімки Норбертових інтер'єрів своїм новим фотоапаратом. Раптом до Наталії прийшов Міхал. Лінка сказала, що Наталія може йому щось пояснити. Але Наталія розплакалася і зачинилася в квартирі, залишивши Лінку і Міхала.

Лінка розповіла Міхалові, що всі плітки про Касю – неправда, яку вигадала Наталія.

IV

У школі Міхал знову дивився на Каську ніжно, як завжди. Лінка радила подрузі зробити перший крок, бо Міхал сором'язливий. Але Кася вирішила чекати. Наталії в школі не було.

V

Наталія не приходила до школи вже цілий тиждень. Лінка надіслала їй кілька есемесок, але та на жодну не відповіла. У п'ятницю до Лінки написав Адріан. Він запропонував поїхати до Кракова шукати могилу сестри.

По дорозі Лінка розповіла про вигадку з фото Наталії з хлопцем на вечірці. Адріан слухав мовчки. Але довідавшись, що Лінка не бачила Наталії відтоді, як це сталося, раптом зупинився на узбіччі. Він переживав, щоб з Наталею нічого не сталося. Хлопець розвернув машину і сказав, що Лінка повинна усе пояснити Наталії.

Мама Наталії розповіла Лінці, що дочка зачинилася у своїй кімнаті. Ні з ким не спілкується, нічого не їсть, не ходить до школи. Лінка написала записку, що все вигадала про фото, склала записку і попросила маму просунути записку під двері. А потім подзвонити Лінці і сказати, що станеться. У машині Лінка отримала смс, що Наталія вже вийшла з кімнати.

Андріан згадав, що Лінка сказала йому в дорозі, коли сварилися за Наталію, що він для неї ніхто. Хлопець образився і відвіз Лінку додому, замість їхати в Краків.

Вдома Лінка посварилася ще й з мамою, яка не приділяла їй уваги, а потім дівчина плакала у своїй кімнаті.

VI

Зранку Лінка думала, що робити із цим усім, що вона заварила. Була неділя. Дівчина пішла до Адріана. Він ще був у піжамі. Дівчина вибачилася. Адріан запропонував їхати у Краків.

VII

Вони знову мчали тим самим шосе. Десь на півдорозі Адріан почав розповідати про маму, яка постійно погано себе почувала, але багато працювала. А коли втратила роботу, постійно казала, що погано почувається. А батько та Адріан легковажили на це. Тепер батько дуже жаліє про це і постійно біля мами.

У Кракові на кладовищі вони досить швидко знайшли потрібне місце, але ні в родинному склепі, ані десь поблизу жодної дитячої могили не було.

Адріан вирішив перевірити записи у цвинтарних книгах. Шукали за прізвищем, спершу маминим по чоловікові, потім за дівочим, проте нічого не знайшли.

Адріан запропонував просто спитати бабусю. Лінка набрала номер бабці Стефи, але та, почувши запитання, несподівано роз'єдналася. А коли Лінка передзвонила, увімкнувся автовідповідач.

Дорогою додому хлопець запропонував на канікулах поїхати на пленер мистецького ліцею.

Раптом подзвонила бабуся і сказала не лізти в ці справи, бо станеться щось жахливе. Та Лінка вирішила усе дізнатися.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Лютий

Палата з рядами немовлят у маленьких пластмасових чарунках. У палаті поруч – інкубатори з дітьми, які народилися зарано.

До котрої із цих палат зайде сумна жінка. Постать у лікарняній сорочці зупиняється біля світлої палати, та за хвильку знову рушає вперед, продовжуючи свою нелегку мандрівку. Отже, це ще не кінець.

Сумна жінка не вийде звідси за два чи три дні з рожевим згорточком у тремтячих руках. Чи навчиться вона любити свою дитину крізь плутанину трубок, пластмасову шибку, коли до немовляти можна ледь торкнутися? Жінка плаче.

I

Лінка стала учасником пленеру і фотографувала з іншими понад дві години стару школу. Керівники, Марек і Патриція, мали величезні знання й досвід.

Лінка й досі не могла повірити, що мама відпустила її на пленер. Подумала, чи не доклалася до цього бабуся Стефа, яка наказала триматися подалі від родинних таємниць.

Після фотографування, починалося обговорення фото. Лінчині роботи розкритикували. Але дівчині тут подобалося. Після кожного заняття дівчина усвідомлювала, що розуміє дедалі більше. Тепер їй стало ясно, що вона фотографувала досить хаотично, і чимало знімків, які досі вважала добрими, насправді такими не були. А вже якщо й траплявся якийсь непоганий, то це було, радше, випадково.

II

Після обіду Лінка познайомилася з хлопцем на ім'я Конрад. Він запитав тихо (але Лінка чула) Адріана, чи вона його дівчина. Адріан відповів "Ні". Через це Лінка погодилася на пропозицію Конрада ввечері прогулятися.

III

Ввечері Конрад виявився неприємним: він курив, вважав, що головне – мати гроші, мав химерну поведінку. Він хотів покласти їй руку на плече, але Лінка пішла до школи, де зараз ночували учасники пленеру.

Лінка уже лягала спати, але згадала, що має почистити зуби. У коридорі вона підслухала розмову Адріана і якоїсь дівчини. Хлопець розповідав про свої плани щодо малювання. Для Лінки це було прикро.

IV

У наступні дні Лінка намагалася зорієнтуватися, з ким із дівчат зустрічається Адріан, але він гарно маскувався. Адріан, здавалося, був на Лінку ображений. Вони хоч і спілкувалися, але все вже було не так, як раніше. Конрад після тієї прогулянки до неї не озивався.

Лінка вже встигла розповісти Касі про курси, заняття, фотографії. Розповіла про Конрада, який, як їй здавалося, починав їй подобатися. Кася давали поради, як треба поводитися з хлопцями.

V

Наступного дня під час занять Лінка наче мимохідь підійшла до Конрада і скористалася порадами Касі. Після розмови з хлопцем, Лінка подумала, що Каська б нею пишалася.

Ця розмова явно подіяла. Конрад дивився на Лінку з усе більшим зацікавленням. Дівчині було цікаво, що буде далі, коли закінчаться заняття на курсах. Ця розвага навіть почала їй подобатися.

VI

Конрад запросив Лінку на побачення в парку. Кася скептично ставилася до такого запрошення, бо надворі був мороз. Парк аж ніяк не підходив.

VII

Лінка засумнівалася, чи справді побачення в парку було гарною ідеєю. Вона страшенно замерзла, а Конрад говорив лиш про свій улюблений гурт "Нірвана". Коли Лінка запропонувала перекусити, виявилось, що Конрад не має грошей. Дівчина заплатила за нього. До бару зайшли двоє японців, які питали щось англійською. Вони, мабуть, намагалися замовити курятину, проте низенький в'єтнамець англійської не знав. Ця сцена привернула загальну увагу. Усі відвідувачі реготали. В'єтнамець повторював: "Куйка нема, пйосю". Не реготав лиш Конрад.

Лінка глянула на нього. Він більше не здавався їй гарним. Дівчина побігла від нього геть.

Березень

Будинок старий. Стіни пофарбовані до половини олійною фарбою салатового кольору. Коридори здаються безкінечними. Раптом усі двері одночасно розчахаються, говорячи: "Що це там, що це там". Раптом вибігають лікарі й медсестри, їхні халати розвіваються. Розштовхуються ліктями, біжать у юрбі, яка продовжує скандувати: "Що це там, що це там, що це там, що…"

I

Лінка розповіла Адріану, що їй снилася психіатрична лікарня. Хлопець не вірив у сни.

Після курсів Адріан з Лінкою майже не бачилися. Лінка була певна, що в нього є якась подружка. Але вони продовжували бути друзями. Хлопець пообіцяв Лінці дізнатися у лікарні, якщо це можливо, про народження Лінчиної сестри.

Вдома Лінка помітила, що мама виглядала так, ніби постійно чогось боялася.

II

Лінка не любила математики і фізики. І якщо з математикою можна було якось змиритися, бо вчив її класний керівник, то фізичка Райдуга могла покликати учня, що відстає, додому і там його "пиляти" годинами, а у неї було тринадцять котів, які жахливо смерділи.

Посидівши всього кільканадцять хвилин й уважно придивившись до завдань на тему електромагнітних хвиль і коливань, Лінка збагнула, що не відповість на жодне запитання. Райдуга сказала, щоб Наталія позаймалася з Лінкою.

III

Наталії та Лінці було незручно спілкуватися після сварки. Згодом Наталія сказала, що образилася, бо Лінка знайшла собі нову подругу і хлопця, а її кинула саму. У глибині душі Лінка відчувала, що в Наталиних словах є дещиця правди.

Ввечері Адріан написав, що знайшов дещо. Лінка так хотіла дізнатися, що під приводом вигулювання Фікуса, вискочила з дому. Виявилось, що Адріан знайшов документи мами й інформацію про пологи. Дівчинку звали Катажина Печериця (їй не дали прізвища ні мами, ні тата), вона народилася з ДЦП. За документами виходило, що сестра жила кілька років, хіба що в документах помилилися.

По Лінку вийшов Адам. Він питав, що це за хлопець. Але Лінка нічого не говорила. Вона просила вітчима розповісти їй правду. Тоді він не витримав і сказав, що мама, коли Лінка була маленькою, народила другу дитину, але дівчинка померла при народженні. Мама дуже важко це пережила. Потрапила до психлікарні. У неї була депресія… Нещодавно хвороба знову озвалася. Мама їздила лікуватися до Кракова.

У своїй кімнаті Лінка розмірковувала про три версії про сестру: смерть від вади серця, смерть при народженні і ДЦП. Хтось явно брехав Лінці.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Квітень

У будинку високі готичні вікна, на них – похмурі темні ґрати. Двері будинку розчахаються, і вибігають хлопчики і дівчатка. Жінка розглядає їх. Раптом наче впізнала когось, але ні, усе-таки не вона. Остання дитина проходить, а жінка безпорадно щулить плечі.

I

На Лінку чекали іспити. Дівчина накинулася на підручники й різні посібники. Та лишалося лиш три тижні. Учителі влаштовували тестування, давали завдання, щоб підготувати гімназистів до випускних екзаменів. Лінка перестала зустрічатися з однокласницями, особливо з Каською.

Дівчина майже не спала. Замість кави почала пити аргентинський чай мате. Їй здавалося, що від нього наче прояснюється розум.

Одного разу Адам попросив Лінку посидіти з братом. Лінка допомагала Каєві складати пазли і тоді зрозуміла, що пошук сестри теж своєрідний пазл: вона розшукує сестру, молодшу на рік дівчину, яка живе в дитячому будинку або ж її хтось удочерив. Вона не померла, тому її мусили кудись віддати.

1 2 3 4 5 6