Йоанна Яґелло — Кава з кардамоном (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 2 з 6

Лінка заснула на дивані, а вітчим відніс її у ліжко.

VI

Зранку мами не було. У школі Халіна сиділа як на голках. Під кінець уроків Лінка усвідомила, що встигла схопити три одиниці. Класний керівник лишив Лінку після уроків, щоб поговорити. Вона мовчала. Він сказав, щоб прийшли батьки.

Вдома Лінка помітила, що маминих речей і валізи немає. Раптом з'явилася мама з Каєм. Братик пішов дивитися мультики, а мама сказала Лінці, що має на два тижні поїхати з Польщі, щоб залагодити певні справи. Лінка мало не плакала.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Листопад

Голоси гучнішають і вщухають. Чиїсь долоні гладять її волосся. Голоси жаліють її. Голоси вбрані в чорний одяг, жінки без облич несподівано перетворюються на зграю чорних галок, які злітають високо і раптом падають їй під ноги. Вона дивиться на свої чорні лаковані туфлі, на палицю, яку тримає в руках. Штурхає її кінцем мертву галку. Викопує для неї невеличку ямку в бабусиному садку в Сероцьку й прикрашає могилку кольоровими скельцями й засохлими братками. Одним з уламків скла порізала палець і кличе маму, але її нема. У спальні лежить мертва галка, дівчинка біжить і провалюється в порожнечу.

I

Лінка з бабусею Боженою з'їздила на могилу батька.

Після маминого від'їзду обов'язків у Лінки побільшало. Довелося відводити Кая до садочка. Забирала малого бабця Ружа, але швиденько передавала онука Лінці й утікала до своїх "друзів" і танців. Адама практично цілими днями не було, тож дівчина купувала якісь продукти, прала речі. Лінка пообіцяла Леонові, що виправить погані оцінки, почала вчитися. Адам сказав, що в мами нікого нема, але не сказав, які у неї справи. Лінку турбували кошмари.

На цвинтарі Лінка дивилася на могилу батька, якого не пам'ятала. Дівчина запитала бабусю, чи маленькою не знаходила мертву пташку. Бабуся сказала, що Лінка у 4 чи 5 років знайшла мертву галку і поховала в садку.

Тепер дівчина розуміла, що її сни – це спогади з минулого.

II

Кожен день для Лінки був однаковим. Вона вставала о шостій, приймала душ, одягала Кая. Вона перестала щодня мити голову, як робила це досі, коли мама була вдома. Натягала на себе якісь лахи, досить, аби вони були більш-менш чисті. Машинально робила собі бутерброди. Відводила братика до садочка. На уроках сиділа тихенько. Робила конспекти. Якщо її викликали до дошки, іноді навіть непогано відповідала. Наталія дедалі рідше запитувала, що з нею діється, бо Лінка ніколи не відповідала. З Адамом вона теж майже не говорила. Знала, що він їй бреше, адже мусить знати, куди поділася мама. Мама жодного разу не подзвонила й не написала.

Одного разу до них приїхала гостювати баба Стефа (мамина мама).

III

Величезним плюсом приїзду бабці Стефи було те, що дім знову став затишним. Удома завжди була гаряча страва, не кажучи вже про пироги, які бабця пекла зі справжньою пристрастю. Бабця займалася Каєм.

З Наталією Лінка майже не розмовляла. Інших друзів у неї не було, зрештою, навіть якби й були, то про що з ними можна говорити? Про маму, яка несподівано зникла? Про Мацека? Їй здавалося, що таким не можна ділитися з однокласницями. Навіть із Наталією, хоча раніше та була її найближчою подругою.

Була середина листопада. Лінка пішла у торговий центр, який уже прикрасили до Різдва. Там Лінка зустріла Касю з її батьками, які купили дівчині багато книжок, а потім дали гроші і пішли. Кася і Лінка пішли у фастфуд. І там Каська сказала, що це її прийомні батьки. Каська провела в дитячому будинку все життя. Дитиною Кася дуже хворіла, невідомо було, чи вона взагалі ходитиме. Але видужала і недавно її взяли прийомні батьки. В дитячому будинку Кася підслухала, що її справжня мама відмовилася від неї, бо дівчинка була хвора.

IV

Лінка боялася, що її мама не повернеться. Може, в неї дійсно хтось є, вона народить йому дитину, а Лінка стане непотрібною.

Дівчина вирішила дізнатися більше про своє дитинство, щоб дізнатися, що є причиною її кошмарів.

Падав перший сніг. Лінка згадала слова бабусі Божени про те, як Лінка закопувала галку у замерзлу землю. Але ж в Сероцьку Лінка проводила тільки літні канікули.

Вдома Лінка запитала бабусю Стефу, чи відвозили її в Сероцьк взимку чи навесні. Бабуся сказала, що може й відвозили. Лінці здалося, що баба виглядає роздратованою і щось від неї приховує.

Тоді Лінка вирішила, що поїде до баби Божени. Може, вона щось знає про маму? Бабуся Стефа не скаже нічого, це вже зрозуміло. Краківська бабця була непохитною мов скеля. А баба Божена – хороша й лагідна.

V

Нагода трапилася наприкінці листопада. Уроків не було, бо в гімназії прорвало трубу. Лінка приїхала в Сероцьк. У удинку нікого не було. Дівчина трохи покрутилася порожнім засніженим садком, а тоді вирішила повернутися до містечка й пошукати бабусю.

В одному барі Лінка купила собі чаю, і одна жінка-блондинка спитала дівчину, що вона тут робить. Тоді Лінка розповіла, що приїхала до бабусі. Жінка виявилася сусідкою бабусі. Жінка розповіла, що пам'ятає, як Лінка маленькою жила у бабусі, як раз Лінка захворіла і чоловік цієї жінки віз Лінку до лікаря, а потім мама забрала Лінку назад до Варшави. А діти цієї жінки колись гралися з маленькою Лінкою, яка жила тут три або й чотири роки. Мама Лінки приїжджала, коли не дуже хворіла на голову.

Лінка відчула, як їй паморочиться в голові від почутого. Випила останній ковток чаю, подякувала й вийшла на вулицю. Прийшла до будинку бабусі. Двері були відчинені (тут довіряли сусідам і не замикали дверей). Лінка не перевірила, чи двері були відчинені першого разу. Дівчина хотіла дочекатися бабусю, але не втрималася і пішла нагору. Нагорі була колишня татова кімната. Між книжками Лінка знайшла фотографію. На фотографії була молода жінка. Її мама. Вона сиділа на лавці. На маминих колінах сиділо немовля. Лінка впізнала себе. Середина фотографії вийшла неякісною, білуватою. Лінці уже був час іти на автобус. Дівчина заховала фото до рюкзака, щоб потім зробити копію для мами.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Грудень

У саду повно білих квітів. Бабуся пояснює, що з них виростуть яблука. Дівчинка питає, чи мама померла, чи приїде влітку. Бабуся каже, що обов'язково приїде.

I

У Лінки не було нагоди розпитати маму про фото, бо та не приїздила. Може, на свята, так принаймні казав Адам.

Наближався кінець першого півріччя. Багато вчителів повиставляли оцінки ще до свят, бо після Нового року навчання тривало лише два тижні, а тоді були зимові канікули. Повернувшись додому, Лінка зачинялася у своїй кімнаті, щоби вчитися.

Лінка геть забула про день святого Миколая. А їй потрібно було купити подарунок для однокласника чи однокласниці (Леон вирішив завчасно не вибирати, хто кому даруватиме подарунок, щоб було цікавіше). Лінка пішла у торговий центр і там побачила Мацека. Він вдав, наче її не помічає. У цю мить вона усвідомила, що її почуття зникло. Лінка зайшла до фотокрамниці і залишила там фото, щоб його відновили і зробили копію.

II

У день Святого Миколая Лінці дісталася чашка з оленем. Каська отримала величезний квітковий горщик, розмальований слониками, над яким Лінка і Кася реготали у домі новенької.

Останнім часом Каська й Лінка дуже подружилися. Каська виявилася нормальною, класною дівчиною. Вона була весела, із неймовірним почуттям гумору, хоча в школі цього й не було видно. Зате Наталія з Лінкою не розмовляли.

Лінка подружилася з Каською, яку Наталія ненавиділа, бо та подобалася Міхалові.

Дівчата домовилися зустрітися в неділю, і Лінка повернулася додому в піднесеному настрої. У Касиному товаристві вона почувалася легко й невимушено.

III

Вихідні радували, незважаючи на те, що довелося залишитися з Каєм, бо бабуся Стефа поїхала. Малий був на диво слухняним. Лінка читала детектив.

В обід Кай відмовився їсти, Лінці здалося, що лобик у малого занадто гарячий. Під вечір у Кая було майже сорок градусів. Лінка зателефонувала до Адама, але в того ввімкнувся автовідповідач. Тоді до бабусі Стефи. Те саме. Одягла Кая так тепло, як тільки могла, вибігла з ним на вулицю. Таксі не було. Лінка спинила якусь машину і попросила відвезти до лікарні.

У прийомному відділенні було зо тридцять осіб. Лінка відчула, що зараз розплачеться. Посадила Кая, бо вже не мала сили його тримати, і стала поруч. У неї запаморочилася голова і їй здалося, що вона от-от впаде. Раптом почула голос Адріана, кузена Наталії. Виявилося, що його батько лікар.

Прийшов тато Адріана, узяв Кая на руки, а Адріан обняв схвильовану Лінку за плечі. Коли Кая оглядали, до Лінки подзвонили з фотостудії, бо була готова фотооргафія. Потім подзвонив Адам, Лінка сказала, що в Кая інфекція. Тато їхав у лікарню.

Адам запропонував підвезти Лінку додому, вона хотіла привезти улюблену іграшку Кая. Поїхали по пінгвіна, а тоді назад до лікарні. Адам уже був там. Кай уже отримав ліки й помітно пожвавився. Адам лишився в лікарні, а Адріан відвіз Лінку додому. Вона весь час була без куртки і тепер ледве дійшла до дверей. Адріан допоміг їй іти, вдома напоїв ліками від грипу. Лінка показала свої фото. Одну Адріан взяв, щоб намалювати з неї картину.

IV

Уранці Лінка прокинулася бадьора й із чудовим настроєм. Адам надіслав есемеску, що по обіді вони з Каєм повертаються додому.

Уночі випав сніг, Лінка вирушила зробити фотографії. До неї написала Каська. Згодом Лінка, зовсім замерзши, прийшла до дівчини. Виявилось, що Кася малює комікси, яких є вже багато. Лінка порадила відправити до якогось видавництва.

V

У фотостудії зробили кілька більших і кілька менших копій маминої фотографії. Якість покращили. Лінка зраділа. Якщо мама приїде на свята, Лінка матиме для неї подарунок. Поклала фотографії до рюкзака й вийшла.

Баба повернулася в неділю ввечері, коли Лінка вже спала. Кай повинен був залишатися вдома два тижні, приймати антибіотики й вітаміни.

Ввечері Лінка у своїй кімнаті дістала фотографії. Лінка розглянула середину фотографії і раптом побачила, що мама була вагітна! Дівчина була переконана, що мамин живіт на знімку – це таємниця, про яку вона не знала.

VI

Майже весь грудень, до самих свят, Лінка не знала, що робити.

1 2 3 4 5 6