Всередині вона почула дивну мелодію й помітила створінь із червоними очима. Однак Кораліна не злякалась, бо зрозуміла, що це лише несправжні образи, створені "іншою матір'ю". Вона зустріла там істоту, схожу на "іншого старого сусіда". Він спробував переконати дівчинку залишитись у цьому світі, обіцяючи їй безкінечні радощі й комфорт. Але Кораліна не погодилася, бо їй не подобався світ, у якому всі бажання легко здійснюються.
Тоді сусід розсипався на багато чорних пацюків. Один з них побіг із останньою скляною кулькою, що містила душу дитини. Кораліна кинулась навздогін, але впала й травмувалася. Втративши надію, вона побачила, що кіт убив пацюка й повернув їй кульку. Тепер Кораліна мала всі три душі дітей, які потребували порятунку.
Саме в цей момент дівчинка здогадалася, де "інша мати" сховала її справжніх батьків – у сніговій кулі, що лежала на полиці каміна. Душі дітей попередили її, що інша мати не збирається відпускати Кораліну. Кіт підтвердив це, додавши, що відьма закрила всі таємні ходи, і єдиний вихід з її світу – через двері.
Розділ 11
Взявши наляканого кота на руки, Кораліна зайшла до квартири. Інша мати виросла дуже високою та блідою, але дівчинка не злякалась. Вона впевнено заявила, що знайшла душі дітей і знає, що її справжні батьки знаходяться у коридорі між світами.
Щоб довести, що Кораліна програла, відьма відкрила двері. Скориставшись моментом, Кораліна кинула кота в обличчя іншої матері, схопила снігову кулю й вибігла крізь двері. Кіт кинувся слідом.
У коридорі дівчинка спробувала зачинити двері, але їй бракувало сил. Тоді їй на допомогу прийшли привиди дітей і душі її батьків. Двері зачинилися, відірвавши руку відьми. Кораліна і кіт побігли темним моторошним коридором, який намагався їх затримати, переслідувані рукою чаклунки. Дівчинка не здавалася й, зрештою, вбігла до своєї квартири, де замкнула двері на ключ. Опинившись у безпеці, вона заснула в кріслі, що належало її бабусі.
Розділ 12
Пізніше Кораліну розбудила мама. Батьки були поряд, але нічого не пам'ятали про те, що з ними сталося. Кораліна повісила ключ від дверей на шию, а кульки з душами дітей поклала під подушку.
Радісна, що все повернулося на свої місця, Кораліна пішла до батькового кабінету й поцілувала його. Потім родина повечеряла піцою, після чого дівчинка лягла спати.
Вночі Кораліні наснилося, що вона зустріла трьох дітей на пікніку. Діти подякували їй за порятунок і попередили про можливу небезпеку, після чого пішли. Вранці вона побачила, що кульки під подушкою розбилися, мов порожні шкаралупи яєць.
Прокинувшись, Кораліна почула дивний шум, визирнула у коридор і помітила руку відьми. Дівчинка зрозуміла, що рука шукає ключ від дверей.
Розділ 13
Наступного дня Кораліна пішла в гості до стареньких сусідок на чай. Міс Форсібілла знову поворожила їй на чаї та побачила в чашці обриси руки. Це підтвердило підозри дівчинки, що рука чаклунки за нею стежить. Вночі Кораліна побачила, як біла рука з червоними нігтями дряпає вікно.
Вранці Кораліна вирішила діяти й підготувала пастку. Вона зняла дошки зі старого колодязя, накрила отвір паперовою скатертиною й поклала на неї ключ як приманку. Рука відьми схопила ключ і провалилася до колодязя разом із ним. Кораліна знову закрила колодязь дошками, щоб нічого звідти не вибралось.
На зворотному шляху вона зустріла дивака з третього поверху, який повідомив, що миші назвали її рятівницею. Тепер Кораліна не боялася нічого, навіть першого дня у новій школі. Раніше вона хвилювалась перед школою, але тепер знала, що більше не існує нічого, що могло б її налякати.