Маргаритко, моя квітко (скорочено)

РОЗДІЛ 1, У ЯКОМУ ТОЙ, ХТО НЕ ЧИТАВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ЧАСТИН ЦІЄЇ ІСТОРІЇ, МАЄ НАГОДУ ПОЗНАЙОМИТИСЯ З ЇЇ ГЕРОЇНЕЮ

Маргариті Марії Закмаєр було 17 років, вона мала сірі очі, волосся кольору спанієля, малесенький дитячий носик, зріст 170 сантиметрів, і тіло її було чудово сформоване по всій довжині. Об'єктивно Маргариту можна було назвати "дуже вродливою", а суб'єктивно вона себе теж такою вважала.

Маргаритин тато добре заробляв, мама заробляла мало, бо була соціальна працівниця. Маргаритин брат Гансик був великим 15-річним занудою з купою проблем. Маргаритина сестра Меді була маленькою 9-річною діставучкою. Маргарита жила зі своїми батьками, братом і сестрою в солідно підклеєній сімейній гармонії. Підклеєній, бо три роки тому гармонія була геть розвалилася. Батьки розійшлися, а потім возз'єднались і тепер розігрували сімейну гармонію.

Маргарита дуже подобалася хлопцям! А особливо двом істотам чоловічої статі: Гінцелю, милому хлопчині лагідної вдачі, і Флоріану, однокласнику. Флоріан був найгарнішим хлопцем у Маргаритиному класі. А на думку Ґабріели – навіть найгарнішим хлопцем усієї школи. Уже кілька років Маргарита намагалася дати лад своїм почуттям і вибрати одного з двох.

У школі в Маргарити було все гаразд, хоча вона вже і не вчилася так сумлінно, як раніше. Вона так довго була найкращою ученицею, що вчителі до цього звикли. Вони все ще вважали Маргариту "здібною дівчинкою" і ставили їй добрі оцінки. Дівчина досі мала свої звички: вона часто чухала живіт, хоча він їй і не свербів. Інколи вона тримала в роті пасмо волосся, мимоволі жуючи його. Вона любила також тягнути себе за пальці, аж поки хруснуть суглоби. А ще вона часто шморгала носом, хоч ніколи не мала нежитю.

РОЗДІЛ 2, У ЯКОМУ ҐАБРІЕЛА В ПОДВІЙНОМУ РОЗПАЧІ, А МАРГАРИТА МАЄ СУМНИЙ ПРИВІД ПОБАВИТИСЯ В ОФІЦІАНТКУ

Маргарита і Ґабріела їли морозиво. Подруга просила Маргариту йти з нею у басейн, бо там мав бути її новий знайомий Анатоль. Свого прізвища він Ґабріелі не назвав і номера телефону не дав. Отож, у Ґабріели був єдиний реальний шанс іще раз побачити Анатоля – піти у басейн, бо хлопець казав, що буде сьогодні там. Але надворі починався дощ, тому дівчата пішли у "Ваксельберґер". У кав'ярні, окрім Іксі, не було ні душі.

Ґабріела трохи намокла, тому витерла голову. На рушнику лишилися великі рожеві плями – фарба для волосся облізла! А дівчина завжди заперечувала, що фарбується. Попри всю делікатність Маргаритиної посмішки, Ґабріела її помітила. Вона сказала, що тут нудно, і пішла.

Іксі колись ходила з Маргаритою в одну школу. Минулого літа вона кинула навчання зі сімома "незадовільно" в табелі. Іксі почала працювати замість кельнера у "Ваксельберґері", бо старий пішов на пенсію. Це була жалюгідна робота, адже основний прибуток офіціанта – чайові, а у "Ваксельберґер" приходили переважно колишні однокласники Іксі, котрі вважали недоречним давати Іксі на чай. Вони ще й брали напої у борг, а Іксі абсолютно не вміла вимагати заборговане назад. Маргарита була одним із небагатьох платників серед постійних клієнтів.

Іксі пожалілася Маргариті, що справи у кав'ярні йдуть погано. Та й у самої дівчини були проблеми. Маргарита була щиро стурбована. Вона знала Іксі як незаморочену особу. Іксі наважилася розповісти Маргариті, що її хлопець Роберт мав якусь Адріану, яка могла заразити його СНІДом. Роберт часто зраджував Іксі, але потім вони мирилися. Тому Іксі боялася, щоб вона теж не була інфікована. А перевірятися вона не хотіла, бо була впевнена, що вже хвора.

Маргарита потішала подругу, поки не зайшли шестеро змоклих хлопців і дівчат на чолі з Отті Горнеком. Отті був однокласником Маргарити. Раніше вона ставилася до нього непогано, та за останній рік він перетворився на справжнісінького крутелика, і Маргарита намагалася його оминати. Приятелів Отті вона не знала. Іксі плакала, тому пішла сховатися в туалет. Маргарита взяла на себе обов'язки офіціантки. Отті з друзями не хотів розраховуватися. Але Маргарита була вперта, і відвідувачі таки заплатили. Іксі сиділа в туалеті, аж поки до дверей не підійшла одна з дівчат і, голосно гримаючи, почала вимагала пустити її. Тоді Іксі вийшла, налила собі подвійного джину, запалила сигарету й підсіла до Маргарити. Оскільки її мама була соціальним працівником, Маргарита запропонувала Іксі піти на консультацію для ВІЛ/СНІД-інфікованих. Іксі не хотіла, а тут раптом з'явився Роберт. Іксі питала його, чи він знайшов ту хвору дівчину і чи дізнався щось. Роберт вважав, що це все неправда. Коли Іксі відійшла, Роберт сказав, що це все просто вигадки Герберта-Кальоші.

Маргарита пішла додому. Вона заскочила трамвай, бо йшов дощ. Трамвай рушив, і мокра наскрізь Маргарита подумала: "Наступна зупинка – просто перед Гінцелевим будинком. Напевно, я сіла в цей трамвай тільки тому, що хочу провідати Гінцеля!"

РОЗДІЛ 3, В ЯКОМУ МАРГАРИТА СПРОСТОВУЄ ВСІ ГІНЦЕЛЕВІ АРГУМЕНТИ, ХОЧА ЦЕ АБСОЛЮТНО НЕ СВІДЧИТЬ, ЩО САМА ВОНА ЗНАЄ КРАЩЕ, В ЧОМУ РІЧ

Гінцель уже майже рік мав свій власний дуже успішний бізнес. Він працював у Bird Art. Принаймні так було написано на візитних картках. Гінцель робив модні аксесуари. Він виготовляв прикраси з пташиного пір'я: в наймайстерніший і найоригінальніший спосіб обклеював, обшивав і обліплював модне причандалля різнокольоровими пташиними пір'їнами. Цю роботу Гінцель знайшов, чи то пак винайшов, зовсім випадково. Торік він хотів зробити Маргариті на день народження розкішний подарунок. А оскільки на той момент у нього абсолютно не було грошей, то йому спало на думку занести до антиквара єдину цінну річ, якою він володів, – розкішний свічник прадіда. В антиквара він побачив велику картонну коробку, повну маленьких паперових пакетиків із пташиним пір'ям. Гінцелеві з першого ж погляду сподобалося пір'я. він купив його, бо ціна була низька. А потім тим пір'ям обшив капелюшок для Маргарити.

Ніколи в житті Маргарита не отримувала на день народження подарунка, який би приводив усіх у такий шалений захват! Навіть абсолютно незнайомі жінки та дівчата зупиняли її на вулиці або у трамваї і питали, де можна придбати таку прекрасну шапочку, і були смертельно розчаровані, коли дізнавалися, що ця розкішна річ – унікальна та неповторна, і неможливо ніде купити щось подібне. Ґабріела, Іксі й Анні Фройденталер, звичайно ж, теж негайно забажали таку саму несамовиту шапку, і добросердний Гінцель не міг опиратися їхнім проханням. А тоді Маргариті спало на думку, що пір'ям можна прикрашати не лише головні убори, але і будь-які інші аксесуари. Усіх, хто звертав увагу на прикраси Гінцеля, які носила Марагрита, вона повідомляла, що її приятель може зробити це за двісті-триста шилінгів і що вона готова прийняти замовлення. Так і почався бізнес Гінцеля. Він потроху звик клеїти пір'я за гроші. Йому це навіть сподобалось. Хлопець навіть постачав свій товар у один бутик.

Тепер Гінцель мав підстрижене їжачком волосся, носив рогові окулярі, черевики на грубих підошвах, льняну вим'яту куртку з закасаними рукавами, а під нею – шовкову футболку. І широкі штани з ґудзиками на ширінці. Він навіть пахнув дорогим одеколоном і регулярно відносив свої брудні речі до пральні, а потім навіть їх ретельно прасував. І – що раніше робив украй рідко – обрізав нігті й чистив зуби! Єдине, що не змінилося, — це метелик на щоці.

Гінцелеве помешкання було таке саме, як і тоді, коли вони познайомилися. Коли бізнес почав розцвітати, Гінцель зайняв у тому самому домі, де й жив, маленьке приміщення з входом із вулиці. Будинок належав його батькові, старому Целляндерові-Целлергаузену. І хоча той був невисокої думки про Вird Art, як, зрештою, і про свого сина загалом, але те, що Гінцель нарешті почав працювати, допомогло.

Якось Маргарита розповіла хлопцеві про проблему Іксі. Гінцель був вражений, бо знав, що в Роберта було багато різних дівчат. Але Гінцель вважав, що Іксі теж могла бути винна, бо зовсім недавно зустрічалася з якимось Крістіаном, а з ким спав він, можна лише здогадуватися. "Єдина людина з усіх, кого я знаю і котра справді може бути цілком спокійна за своє минуле, – сказав Гінцель, – це ти, Маргаритко, моя квітко. Бо ж лише абсолютна цнотливість є абсолютним захистом!"

Коли Гінцель почав говорити про їхні інтимні стосунки, тобто про їх відсутність, Маргарита вирішила йти додому. Вона вважала, що Гінцель, з одного боку, запевняє, що ні до чого її не примушує, а з іншого – постійно на неї тисне. Хлопець поклявся, що вже більше не буде починати цієї теми, тому дівчина залишилася. Вона допомагала робити прикраси. Гінцель нахилився до Маргарити і легесенько поцілував її в потилицю. "Я тебе дуже люблю", – тихо сказав він. "Я тебе теж", – пробурмотіла Маргарита.

РОЗДІЛ 4, У ЯКОМУ МАРГАРИТА НЕ СПРИЙМАЄ СЕРЙОЗНО ТАТОВУ СКОРБОТУ І ВИПАДКОВО РОЗБИВАЄ СЕРЦЕ МЕДІ

До півночі Маргарита допомагала Гінцелю клеїти пір'їни. Вдома мами ще не було, Меді спала, а тато сидів у вітальні й дивився телевізор. Гансик у піжамі шукав їжу на кухні. Маргарита приєдналася до брата, та нічого їстівного вони не знайшли, бо була саме татова черга купувати продукти. Вона посварилися з татом, до того ж, він дорікнув, що вона пізно прийшла. Тато почав вмовляти дочку, щоб переконала маму не ходити на свої вечірні чергування. Він не міг терпіти по понеділках і четвергах мамині вечірні чергування, по вівторках – групу психологічної підтримки, а по середах – курси підвищення кваліфікації. Маргарита сказала, що мамі подобається там, і вона не буде її ні в чому переконувати.

У ванні до Маргарити прийшов Гансик. У них виник конфлікт, і дівчина нехотячи перевернула поличку. Розбився Мікі Маус – підставка для електричної зубної щітки Меді. Наступного ранку зі солодкого сну Маргариту вирвав шалений крик: Меді била Гансика, бо думала, що це він розбив Мікі. Та коли вона дізналася, що це зробила Маргарита, то навіть не сварилася.

РОЗДІЛ 5, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ПРОВОДИТЬ СПОЧАТКУ ОДНУ БЕЗТУРБОТНУ ГОДИНКУ, А ПОТІМ ІЩЕ ОДНУ

Щосереди Маргарита з мамою зустрічалися для "бабської розмови". Відразу ж після школи Маргарита проводила з мамою дві години у "малого італійця". "Малим італійцем" вони називали один ресторан, на відміну від "великого італійця", де все було значно-значно дорожче.

Мама розповіла, що Марі-Луїза дуже хотіла завтра-післязавтра піти на якусь конференцію, а тепер не зможе, бо Пепі захворів. Маргарита розмірковувала, чи може прогуляти післязавтра контрольну з математики… Це була остання контрольна в цьому році, та дотепер Маргарита не пропустила жодної. Математика давалася їй легко. Тому дівчина сказала мамі, що пропустить школу і побуде з Пепі. Тільки Маргариті не подобалося, що Марі-Луїза захопилася недавно езотерикою і вірила в різну бридню.

Маргарита згадала, що хотіла обговорити з мамою проблему Іксі. Та в мами уже не було часу.

Біля газетного кіоску перед "маленьким італійцем" уже чатував Флоріан Кальб. Маргарита не домовлялася з ним про зустріч, але Флоріан добре затямив її звички. Він знав, де можна знайти дівчину по середах близько третьої години. Вони пішли до парку, обговорюючи шкільні справи. Флоріан мав у школі кілька поважних проблем. З латини та математики в нього було щось посередині між "задовільно" і "незадовільно". З математики навіть дуже близько до "незадовільно". Та Флоріан не дуже тим переймався! Флоріан розповів, що студент-математик Берті, який був репетитором Кальба та Гансика, сказав, що Гансик зовсім безнадійний. Маргарита зовсім не хотіла думати про свого брата-невдаху.

Флоріан облишив цю тему і вони сіли на лавочку та насолоджувалися сонцем. Хлопець переживав, щоб його ніс не спікся на сонці. Маргарита жартувала з Флоріана та вважала його марнославним. Флоріан притиснув її до лавки. Старий пан із маленьким песиком на шнурку поспішив Маргариті на допомогу. Він думав, що хлопець і дівчина незнайомі, тому провів Маргариту до дитячого майданчика, де було "безпечніше". Маргарита сказала старому, що піде додому. Щойно чоловік і песик зникли за кущами бузку, прибіг Флоріан, вимахуючи Маргаритиною торбою. Маргарита сміялася з хлопця. Флоріан поставив торбу на стежку, обняв Маргариту і поцілував. Коли за деякий час Маргарита вивільнилася з його обіймів, попереду, біля куща бузку, вона побачила пана з песиком. Вони втекли, але коли Флоріан запитав дівчину, чи вона ще піде до Гінцеля сьогодні, а Маргарита сказала, що піде, Флоріан образився і пішов.

Гінцель був у майстерні. Маргарита поцілувала його в метелика на щоці. "Ти пахнеш Кальбом", – сказав Гінцель. Це, звісно, була цілковита нісенітниця. Гінцель просто знав, що Флоріан полюбляє забирати Маргариту з обіду в "малого італійця". Маргарита і Гінцель поцілувалися, бо поцілунку в метелика хлопцеві було замало.

РОЗДІЛ 6, У ЯКОМУ МАРГАРИТА РОЗУМІЄ КЛОПОТИ КАЛЬБА, АЛЕ НЕ ПОДІЛЯЄ ПОГЛЯДІВ МАРІЇ-ЛУЇЗИ

По дорозі зі школи Флоріан знову порушив складну проблему канікул. Він мав твердий намір на канікулах вирушити разом із Маргаритою в подорож Європою. На всі два місяці. Зі спальником, наметом і посудом. Уже кілька місяців він двічі на тиждень по обіді підпрацьовував помічником продавця у крамниці делікатесів, аби назбирати грошей на дорогу. А які запеклі суперечки зі своїми старими йому довелося витримати, щоби вибороти дозвіл на канікули без батьків! Старі Кальби ніяк не хотіли відпускати свого малого Кальба самого.

Маргарита брехала Флоріану, що мусить випросити дозвіл у тата. Насправді ж усе було значно-значно складніше. Тато хотів разом із дружиною та дітьми полетіти на місяць до Португалії. А на решту канікул збирався відіслати своє потомство до бабусі у Цветль. Але: мама призналася Маргариті, що до Португалії не хоче, а хоче відпочити сама, Меді хотіла їхати з Пепі до бабусі хлопчика, а Гансик мріяв провести усі канікули у цветльської бабусі.

Маргариті було зрозуміло: від маминого рішення залежала і доля її, Маргаритиної, відпустки. Якщо мама зробить те, що вона вважає своїм "обов'язком", і поїде разом із родиною до Португалії, то Маргарита зможе втілити свої плани. І тоді їй залишиться тільки вирішити проблему Гінцеля-Флоріана. Якщо ж мама послухається свого "бажання" і не поїде до Португалії – отоді почнеться!

У четвер і п'ятницю Маргарита сиділа з Пепі і навіть ночувала. Першого дня Маргариту відвідав Флоріан. Він хотів вийти з дівчиною від Пепі у порожню кімнату, щоб їм ніхто не заважав. Маргарита не хотіла, і ображений Флоріан пішов. Наступного дня прийшов Гінцель. Це втішило не лише Маргариту, але й Пепі. Малий обожнював Гінцеля. Вони погралися, а Маргариті було весело.

Вечорами в четвер і п'ятницю Маргарита допізна дискутувала з Марі-Луїзою, яка поверталася додому сповнена нових вражень і розповідала всілякі дивні речі. Виявляється, на конференції говорили про місячну релігію. Місяць, повчала Марі-Луїза Маргариту, – це жіночий принцип. Натомість Сонце – чоловічий. І з цим треба боротися. Треба повернутися до жіночого принципу.

У суботу, з головою, переповненою місячними премудростями, Маргарита повернулася додому. На порозі її зустрів похмурий тато. Маргарита здогадувалася, що до такого розпачу тата довела подвійна нічна самотність. Тато сварився, що дочка прогуляла школу, доглядала Пепі і ночувала не вдома. "Якщо хочеш, можеш завести собі всюди по ліжку! Ще одне в Гінцеля, а ще одне, можливо, в того дурника Кальба!" — кричав тато. Маргариті було смішно.

Трохи згодом повернулися з магазину мама та Меді. Сестричка хотіла знати, як почувається Пепі й чи можна буде його відвідати. Мама уже підозрювала, що тато сварився з Маргаритою щодо її ночівлі у Марі-Луїзи. А потім мама сказала, що приходив Конні і хотів терміново поговорити з Маргаритою. Дівчина була дуже здивована, бо сусідський Конні ще ніколи не хотів із нею терміново поговорити. Дотепер він дзвонив у двері закмаєрівської квартири, тільки щоби щось позичити. Конні був на рік старший за Маргариту. Він уже закінчив школу. Кілька днів тому склав випускні іспити. Маргарита знала, що у Конні є дівчина, яка приходила до нього тричі на тиждень.

РОЗДІЛ 7, У ЯКОМУ ДВА БУДИНКИ МРІЙ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ОДИН

Маргарита пішла до Конні. Двері відчинила його мама. Жінка була дуже балакуча, а уся квартира скидалася на антикварну крамницю, бо там було безліч старовинних речей і мало місця. Конні саме вибіг у кіоск, тому його мама пішла варити каву, щоб пригостити дівчину. Коли Конні прибіг, його мама не давала йому пояснити, чому він шукав Маргариту. Врешті, Конні розповів, що зі своєю дівчиною Мартіною хотів поїхати на все літо до Греції. Там є будиночок, про який він мріє вже чотири роки. Ще у березні Конні заплатив наперед за всі два місяці. Конні зі своєю дівчиною, її сестрами, а також з приятелем Андреасом, його дівчиною та її подругою хотіли провести літо в цьому грецькому "будинку мрії". Але тепер Мартіна провалилася на іспиті з математики і їй перенесли його на осінь. І тато категорично заборонив їй їхати до Греції. Її сестер теж не відпускають, а друг Конні Андреас передучора потрапив на мопеді в аварію і тепер лежить у лікарні в гіпсі. А його подруга Бібі не хоче покинути свого бідного загіпсованого хлопця. А її подруга Лотті не хоче їхати до Греції без Бібі.

Тепер у Конні був прекрасний будинок на грецькому острові, та не залишилося нікого, хто би міг скласти йому товариство. Тому він запропонував їхати Маргариті. Хлопець показав фото того будинку в Греції. На фотографії був білий двоповерховий будиночок із пласким дахом, блакитними віконницями та дверима й білим балкончиком над входом. До дверей вели дві сходинки. На них дрімало двійко рудих котів. Обабіч сходинок у зелених бляшаних відрах росли олеандрові деревця. "Там відразу за ним починається море, – пояснив Коні, – а навпроти – кав'ярня".

Маргарита втупилась у фотографію. Вона відразу ж упізнала цей будиночок. То був будинок не лише сусідової, але і її власної мрії. Торік Закмаєри були у відпустці в Греції. На острові Наксос. Одного разу Маргарита, мама та Меді поїхали на прогулянку катером. Катер тричі причалював у портах сусідніх островів. За третім разом – на острові Паром. І тут Маргарита побачила цей дім. Вона часто згадувала про нього, навіть після відпустки. "Звичайно, ти можеш взяти з собою, кого захочеш, – сказав Конні. – Що більше, то краще".

Маргарита згадала, що Гінцель хотів поїхати з нею в Югославію, а Флоріан хотів подорожувати з нею Європою. Та потім у неї виникло напрочуд спокійне міркування: "Я хочу в цей будинок, а що хочуть інші – мене не обходить!" Маргарита сказала Конні, що він може розраховувати на неї. Ударивши по руках, вони зафіксували укладення угоди.

Маргарита розмірковувала, з ким першим вона поділиться своїми планами на літо. Вдома вона розповіла, що домовилася з Конні відпочивати на Паросі, в будинку, про який, як виявилося, вони обоє, незалежно одне від одного, вже давно мріяли. Родина замовкла, а потім Меді сказала, що теж не їде в Португалію, а разом з Пепі їде до його бабусі. "А я залишуся на все літо в нашої бабусі!" – вигукнув Гансик. "Ви що, всі повар'ювали?" – тато підскочив і забігав по вітальні. Та через деякий час тато і мама дійшли згоди, що поїдуть одні в Шотландію. Маргарита зрозуміла, що мама зробила жертву, бо вона ж хотіла відпочити сама.

Меді та Гансик зраділи. Меді відразу поскакала в коридор, щоби зателефонувати Марі-Луїзі та Пепі. А Гансик посміхнувся широкою посмішкою. Маргарита абсолютно не могла собі уявити, де у цветльському літі криється хоч краплиночка щастя. Вона підозрювала, що Гансикове щастя пов'язане з можливістю непорушно лежати під грушею і поглинати неймовірні кількості бабусиних харчів.

Згодом Гансик почав займатися математикою, але він нічого не розумів. Маргарита вирішила допомогти. Їй вдалося навчити брата розв'язувати задачі, і він дуже радів.

РОЗДІЛ 8, У ЯКОМУ ФЛОРІАН ПУСКАЄТЬСЯ БЕРЕГА, А ТАТО НЕНАРОКОМ ДЕЗІНФОРМУЄ ГІНЦЕЛЯ

Суботній вечір Маргарита провела на дискотеці "Конекшен". Загалом, вона не дуже любила дискотеки. Музика, яка там гриміла, була для неї заголосна і не надто відповідала її смаку. Здебільшого Маргарита просто стояла за шинквасом; дивилася, як танцюють інші, і слухала, як хтось верещить їй щось у вухо. Цього вечора в "Конекшені" була й Іксі. Вона знову була у формі й у доброму гуморі. Іксі сказала Маргариті, що Герберт-Кальоша – придурок, бо збрехав про СНІД в колишньої Робертової дівчини. Маргарита охоче пораділа би разом із Іксі, та їй це не дуже вдавалось, бо коли вона уявляла собі піраміду інтимних контактів, на вершині якої перебувала Іксі, в неї мороз по шкірі йшов. Іксі з Робертом, Роберт із безліччю інших дівок, ті дівки з безліччю інших чуваків, а чуваки… Без сумніву, скоро знову буде паніка.

Поки Маргарита снувала цю сумну думку, до шинквасу підійшов Флоріан. Його супроводжувала білява дівчина, котрої Маргарита ще ніколи не бачила. Білявка була смішно одягнена, виглядала, як молода хуторяночка. Флоріан цілував білявку. Маргарита й оком не змигнула. Вона вже добре знала цю Флоріанову тактику. Він хотів довести, що може мати безліч дівчат, тому Маргарита мала з ним переспати, щоб він не покинув її.

Маргарита підійшла Ґабріели. Подруга сумувала, бо ще не зустрічала свого Анатоля. А він їй навіть снився у якихось кошмарних снах. Коли почалася Ґабріелина улюблена пісня, вона пішла танцювати. Маргарита вирішила, що на сьогодні норму відвідування дискотек виконано. Вона проштовхалася до виходу повз шинквас, де все ще стояли Флоріан і хуторяночка, не випускаючи одне одного з обіймів і не відводячи одне від одного здебілілих поглядів.

Підійшовши до свого будинку, Маргарита помітила, що в помешканні Закмаєрів іще горіло світло. Це було дивно. Виявилося, що до них приїхала тітонька Ізольда – татова двоюрідна сестра.

Мама була в кухні. Вона сказала Маргариті, що тато зробив дещо жахливе. Коли прийшов Гінцель, тато саме розповідав Ізольді про те, що він з мамою летить в Шотландію, а Маргарита із Конні – до Греції. І Гінцель швиденько попрощався і забрався геть.

РОЗДІЛ 9, У ЯКОМУ МАРГАРИТА, ПО-ПЕРШЕ, РОЗДРАТОВАНА, ПО-ДРУГЕ, ЛАМАЄ ГОЛОВУ НАД ПРОБЛЕМАМИ, ТОЖ, ІЗ ЯКОГО БОКУ НЕ ГЛЯНЬ – НЕВЕСЕЛЕ ЖИТТЯ

Маргарита проспала до обіду. Їй хотілося, щоб ніхто її не чіпав. Весь день вона провела за в'язанням, бо хотіла з ниток дванадцяти різних кольорів витворити строкатий шедевр в'язального мистецтва. Мама сказала їй, щоб пішла до Гінцеля і все пояснила, та дівчина не хотіла. Мама віддавна з упередженням ставилася до Флоріана. Вона вважала його "солоденьким тупаком" і "малолітнім лялюсем". А Маргарита не знала, з ким вона хоче їхати: Флоріаном, чи Гінцелем.

У понеділок, ідучи до школи, Маргарита прийняла рішення: на великій перерві вона розповість про все Флоріанові. Щоби змусити себе до цієї неприємної розмови, вона наклала на себе кару на той випадок, якщо в останній момент злякається й відступить. "Якщо я йому сьогодні цього не скажу, – поклялася вона собі, — то після обіду три години займатимуся з Гансиком математикою!"

У школі Флоріан просив Маргариту вибачити за ту білявку, бо він був п'яний. Ні на уроках, ні на перервах Флоріан не відривався від словничка, бо мав здавати іспит з латини. А після іспиту, який він таки склав, хлопець був такий щасливий, що Маргарита перенесла "вирішальну розмову" на дорогу додому.

Та коли вони вийшли зі школи, на Флоріана чекала білявка. Він хотів тікати від обох дівчат, але Маргарита міцно тримала його за руку. Флоріан вирвався від Маргарити, забіг назад у школу і зник у коридорі, що вів на подвір'я. Після обіду Маргарита займалася з Гансиком математикою — обіцянка є обіцянка! Гансик був у захваті і навіть вірив, що зможе здати іспит з математики.

Вечір Маргарита провела перед телевізором. Гінцель так і не зателефонував.

У вівторок на великій перерві Маргарита сказала Флоріанові, що в Європу з ним не їде, бо хоче до Греції. Флоріан думав, що це через білявку. Аж до дзвінка на наступний урок Маргарита намагалася донести до нього свою думку. І тільки почувши, що про відпустку у Греції вже все домовлено зі сусідським Конні, він допетрав, що йдеться не про "сцену ревнощів" і що Маргарита має цілком серйозні наміри. Флоріан почав лаятися. На уроці англійської він написав записку, що коли вона не передумає, між ними усе закінчено. Записку навіть помітила і прочитала вчителька, що дуже обурило клас: усі вважали, що в цю справу вчительці не треба пхатися.

Отож, Маргарита і Флоріан порвали, а на перерві він віддав їй подарунки, які вона колись дарувала йому: червону ручку та зелений годинник. Ручку Маргарита подарувала йому на Різдво, а годинник – на день народження. Маргарита запхала ручку та годинник до торби і подбала, щоби на її обличчі не відобразилася жодна емоція.

Маргарита аж надто погано не почувалась після розриву з Флоріаном. І її це трохи бентежило. Адже щойно розірвалися стосунки, які тривали три роки! Проте загалом її душевний стан можна було визначити просто як "доволі знервований". Маргарита вирушила до Гінцеля, щоб і з ним усе вирішити. Але в майстерні його не було. Двері квартири теж ніхто не відчиняв, а старенька сусідка сказала, що хлопця нема уже кілька днів. Дівчина залишила записки з проханням подзвонити і в майстерні, і в квартирі, а сама пішла додому. Чекаючи дзвінка, вона займалася з Гансиком математикою. Брат уже знав, що вона розійшлася з Флоріаном, і попросив віддати йому той годинник, що повернув Флоріан. Маргарита віддала годинник Гансові.

РОЗДІЛ 10, У ЯКОМУ В МАРГАРИТИ З ПЕРЕЛЯКУ ТРЕМТЯТЬ КОЛІНА, А МАМА, ЯК І НАЛЕЖИТЬСЯ ДОБРІЙ МАТЕРІ, НАМАГАЄТЬСЯ ЦЬОМУ ЗАРАДИТИ

Наступного дня Гінцель також не подзвонив. Зранку Маргарита пішла до його будинку і виявила, що записки на місці. Потім вона пішла до школи, а після уроків ще раз поїхала до Гінцелевого будинку. Потім подалась у "Ваксельберґер". Там вона застала тільки Іксі та Ґабріелу. Іксі сказала, що Гінцеля вже тиждень тут не було. Маргарита розповіла дівчатам про те, що сталося. Вона почала панікувати і плакати. Дівчина подзвонила мамі і розповіла про свої клопоти. Мама сказала зайти у квартиру Гінцеля, адже у майстерні були ключі, а ключ від майстерні Маргарита мала. Мама відправила Маргариту і Ґабріелу в майстерню по ключ від квартири, а потім і сама приїхала. Мама з дівчатами зайшли до квартири, але Гінцеля не було. На підлозі були розкидані якісь лахи. Видно було, що тут поспіхом пакували валізу і викидали зайвий тягар.

Тут була і купа недописаних листів до Маргарити. Мама та Ґабріела залишили Маргариту саму і поїхали. Тоді дівчина лягла на смугастий матрац і почала читати листи. Загалом, тут було тринадцять чернеток. Кожна починалася словами "МАРГАРИТКО, МОЯ КВІТКО". Неможливо було навіть зрозуміти, який лист Гінцель написав першим, а який останнім. З листів було зрозуміло, що Гінцель подумав, ніби Маргарита закохана в Конні, бо їде з ним відпочивати. А Гінцель вважав, що його суперник – Кальб. Хлопець писав, щоб Маргарита віддала замовлення, які він зробив. Гінцель ще писав, що їде кудись, але Маргариту все одно любить. У тринадцятій чернетці після звертання взагалі не було ні слова, тільки кілька поморщених і безколірних плям завбільшки з шилінг. Маргарита вирішила, що це висохлі сліди сліз. Це її так зворушило, що вона теж заплакала.

Маргарита вдягла Гінцелеві штани, футболку і светр. Це її трохи заспокоїло. Понад дві години Маргарита просиділа на смугастому матраці. Вона не мала сили повертатися до щоденних проблем. Врешті-решт, Маргарита вирішила – про всяк випадок – написати Гінцелеві листа. Вона написала, що точно не любить Конні, і хоче поїхати Гінцелем у будинок своєї мрії. Вона поклала лист на подушку і пішла в майстерню. Дівчина вирішила віддати замовникам готові прикраси, а п'ять невиконаних замовлень захотіла зробити сама. Маргарита переглянула Гінцелеві ескізи й узялася до роботи.

Згодом Маргарита хотіла зайти у кав'ярню, та Анні, що саме була поблизу, порадила не заходити, бо там Флоріан і білявка. Маргарита все ж зайшла. Флоріан цілував білявку.

РОЗДІЛ 11, У ЯКОМУ МАРГАРИТА СТРАЖДАЄ ВІД ОДНОГО ВИРВАНОГО ЗУБА ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, НІЖ ВІД ІНШОГО, ПРОТЕ ВІДХИЛЯЄ ПРОПОЗИЦІЮ ЛІКАРЯ

Наступні дні, а також усі вихідні Маргарита сиділа за Гінцелевим столом і виконувала замовлення. Крім того, Маргарита регулярно займалася з Гансиком математикою. Вона ще завзято прибирала у своїй кімнаті, дов'язала светр і подарувала його мамі. Аж такою бідною-нещасною Маргарита і не почувалася. Хіба що на матраці в Гінцеля, коли читала його листи. От тільки тепер у неї було якесь дуже дивне відчуття. Таке, ніби їй вирвали великі корінні зуби й від них у роті залишилися дірки, і вони трохи поболювали і дуже бентежили. Тієї дірки, де раніше був зуб "Флоріан", майже не відчувалося. Вона тільки заважала і псувала настрій. Кальб бігав за кожною спідницею, не зробивши жодної "перерви на траур", він наговорював на Маргариту всім однокласникам і спільним друзям.

Давати собі раду з другим "вирваним зубом", Гінцелем, Маргариті було набагато важче. Дірка від нього була дуже болюча і не збиралася гоїтися. Надія на те, що Гінцель повернеться і покірно проситиме про примирення, з кожним днем ставала дедалі примарнішою. Мама вважала, що у проблемах доньки винна її "нерішучість і спричинений нею хаос у плануванні відпустки".

Якось Маргарита пішла до Конні, щоб спитати про плату за будиночок. Хлопець сказав, що не треба грошей, бо його родичі дуже розщедрилися, коли він отримав атестат. Маргарита не хотіла жити в Греції за його рахунок, бо їхала вона одна. Конні сказав, що його дівчина почала ревнувати до Маргарити, а потім взагалі його кинула. А Конні зізнався їй, що йому дійсно подобається Маргарита. Дівчина почала заспокоювати Конні, але він був засмучений, бо його колишня розказувала усім, що в ліжку він ні до чого.

Маргарита вирішила розповісти Конні про свої "вирвані зуби", адже від покинутого коханця можна було сподіватися співчуття і розуміння! Маргарита мала рацію! Конні її розумів. Він анітрішечки не звинувачував її в тому, що сталося.

РОЗДІЛ 12, У ЯКОМУ МАРГАРИТА БЕРЕ СЕБЕ В РУКИ, А ДОБРЕ СЛОВО ПОКРАЩУЄ ЗІПСУТІ СТОСУНКИ

Останній тиждень навчального року почався з дощового понеділка. Маргариті не хотілося йти у школу, бо контрольних уже не було, а всі оцінки були виставлені. Дівчині було нелегко щодня впродовж п'яти годин, зібравши всю волю в кулак, вдавати, ніби її колишній хлопець для неї не існує.

Маргарита згадала, що допомогла Гансику "витягнути" обидва іспити, які він мав складати "на осінь". Незадовго до виставлення остаточних оцінок вона підійшла до двох учителів, котрі погрожували поставити Гансикові "незадовільно" і переконала їх змінити свою думку.

Мама дозволила дочці не йти до школи. Маргарита поспала до обіду, а потім зайшла до Конні. Та там була лише його мама, яка хотіла говорити. Дівчина мусила вислухати її. Мама жалілася на уже колишню дівчину Конні.

Потім Маргарита пішла у "Ваксельберґер". Там була половина її класу. Поряд із Ґабріелою були два вільні крісла. Маргарита сіла на одне з них. Згодом прийшов Флоріан, який виходив у туалет. Він сів поряд із Маргаритою. Вона вела себе природньо, а Флоріан не був невимушеним. Здавалося, він почував себе дуже незатишно. Він почав розповідати Отті Горнекові одну "офігенну історію" про те, що з ним буцімто сталося вчора ввечері. Маргарита не могла допустити, щоби Флоріан так ганьбив себе і виставлявся на посміховисько. Вона поклала руку Флоріанові на коліно і попросила припинити розповідь. Згодом вона попросила хлопця не ображатися і залишитися друзями.

Потім Іксі пожалілася Маргариті, що Роберт знову зняв собі якусь дівку і кудись поїхав. Маргарита запропонувала їй їхати в Грецію, але Іксі сказала, що вона банкрот і скоро поїде кудись на заробітки. Те, що незабаром тут уже не буде Іксі, дуже засмутило Маргариту.

Згодом Маргарита вийшла з кав'ярні і розглядала вітрини, бо їй дещо було потрібно для відпочинку. Та раптом їй заболів живіт, і вона почала шукати туалет. Дівчина вирішила забігти до мами на роботу, бо це було близько, і там був туалет. Після туалету Маргарита зайшла у мамин кабінет, але мами не було. До сусіднього кабінету ввійшли мама та Марі-Луїза, і Маргарита почула їхню розмову. Дівчина дізналася, що у мами недавно був роман, вона тільки-но порвала з тим чоловіком, бо діти їй важливіші. Маргарита не дослухала і вибігла, щоб ніхто її не побачив.

РОЗДІЛ 13, У ЯКОМУ МАРГАРИТА РОЗДУМУЄ ПРО ЗВОРОТНИЙ БІК СКЕЛЯСТОЇ БРИЛИ Й ЦІЛУ НІЧ ЧЕРГУЄ НА ТЕЛЕФОНІ

У вівторок уранці Маргарита знову чемно сиділа у школі. Флоріан про неї вже нічого не розповідав! Маргаритине христянсько-людяне примирення у "Ваксельберґері" подіяло.

Після школи Маргарита поїхала з татом по крамницях, бо він був дуже щедрий. Вона купила два купальники, дві пари сандалів, чотири футболки, одну міні-сукенку, льняні штани і трохи косметики.

Вдома вона переглянула пошту. Між рекламними брошурами бала листівка. На ній було написано: "З любов'ю, давньою, але незмінною. Гінцель!" На превеликий жаль, листівку було адресовано "пані Елізабет Закмаєр". Підтвердження Гінцелевої незмінної любові до мами Маргариту анітрішки не втішило.

Згодом Конні сказав Маргариті, що з квитками до Афін усе добре, але з рейсом Афіни – Парос щось не виходить, бо вони все ще у списку бажаючих, і не відомо, чи дійде до них черга. Це означало, що вони довідаються в останній момент, чи зможуть летіти, чи ні. Можливо, навіть не раніше, ніж в афінському аеропорту. Тому треба зарезервувати собі місця на кораблі. Маргарита дала згоду на резервування квитків на корабель і запитала Конні, чи не помирився він із Мартіною. Конні заявив, що про жодне примирення не може бути й мови.

Як не дивно, мама прийшла додому відразу ж після роботи. Вона сказала, що в неї болить голова, і тому закрилася у спальні.

Коли Маргарита готувала вечерю, постійно дзвонив телефон. Та ніхто не говорив, коли Маргарита чи Гансик підносили трубку. Після десятого дзвінка мама сама поговорила. Маргарита зрозуміла, що то її коханець Макс. Про Макса знала Меді, вона усе й розповіла Маргариті.

Тато прийшов із роботи вчасно. Він весело закричав: "їсти, їсти, їсти!" Довідавшись, що в мами болить голова і вона лежить у ліжку, він дуже розхвилювався і хотів лікувати її, однак Маргарита пояснила, що буде ліпше, якщо він навіть не заходитиме до мами в кімнату.

Після вечері, коли Маргарита, Гансик і тато прибирали в кухні, знову задзвонив телефон. Тато хотів уже дзвонити у поліцію, але Маргарита спинила його і сказала, що то хтось з її однокласників.

Незадовго до півночі – Гансик і Меді вже спали, а Маргарита саме була в лазничці й чистила зуби – знову пролунав телефонний дзвінок. Не встигла Маргарита відкласти зубну щітку, як тато вже був біля телефону. А за кілька секунд дуже лагідним тоном він сказав: "Любий хлопчику, якщо ти негайно не припиниш свої дурні жарти, я, на жаль, буду вимушений поговорити з твоїми батьками!" Маргариті було з чого похихотіти, адже, коли чоловік погрожує коханцеві татом і мамою, це справді кумедно.

Вкладаючись спати, Маргарита, щоби запобігти подальшим дзвінкам, забрала телефон до себе в кімнату. Вона поставила його біля ліжка на диванну подушку, поклала зверху ще дві подушки і накрила цю подушкову гірку ковдрою.

РОЗДІЛ 14, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ДАЄ МАМІ ДОБРУ ПОРАДУ, ВІДХИЛЯЄ МАМИНУ ДОБРУ ПОРАДУ І СТРАЖДАЄ ВІД НАДМІРНОГО СПОЖИВАННЯ КРЮШОНУ

Цієї середи Маргариті зовсім не хотілось іти на зустріч із мамою. Дівчині не виходив із голови "Макс", і вона не знала, що їй робити. Зізнатися мамі, що вона в курсі? Чи вдавати, ніби вона вірить у якогось телефонного ідіота. Зайшовши до "малого італійця", Маргарита вирішила залишити розв'язання проблеми для мами. Мама розповіла, що Гінцель зранку телефонував їй на роботу і дала дочці номер його телефону. Мама говорила, що то саме Гінцель дзвонив вчора весь вечір. Але Маргарита сказала, що знає усе про Макса, і саме Меді про все їй розповіла. "Але ж моя наймолодша донька не може бути мені союзницею в моїх позашлюбних зв'язках! – сказала мама. – Напевно, мені треба про все розповісти Закмаєрові!" Маргарита переконала маму, що зараз не час розповідати, бо тато щасливий перед поїздкою в Шотландію.

Ввечері тато був щасливий, бо мама була вдома. Він планував летіти у відпустку першим класом, радів, що в день відльоту – їхня річниця весілля.

Маргарита пішла на вечірку, яку Ґабріела влаштувала у своєму саду, з ліхтарями, свічками та персиковим крюшоном. Включно з господинею на забаві було дванадцять осіб. Усі, крім Маргарити і Ґабріели, прибули парами.

Ґабріела виливала Маргариті своє горе: її Анатоль не прийшов! Вона його "нарешті-нарешті" знову зустріла у басейні, й він залізно пообіцяв прийти на її свято. Ґабріела, схиливши голову на коліна, рюмсала і стогнала. Маргарита поплескала її по спині.

Після вечірки Маргарита застала вдома тільки Гансика та Меді. Меді вже мирно похропувала, а Гансик саме вийшов до кухні за "опівнічною перекускою", яка складалася з велетенської банки оселедців. Брат сказав, що мама з татом пішли на пиво.

Наступного дня у школі Ґабріела дуже раділа, бо після півночі Анатоль таки прийшов.

Після обіду Маргарита пішла у "Ваксельберґер". То був останній робочий день Іксі. Подруги сумно сиділи за столиком. А прощаючись, Іксі ридала так, що Маргаритине ліве плече промокло наскрізь. Маргарита попросила в Іксі грубий зошит із боргами. Восени вона мала намір потрясти всіх боржників Іксі.

Увечері Маргарита почала пакувати речі. Мама радила дочці подзвонити до Гінцеля, але мама з дочкою почали сваритися. Прибіг тато. Маргарита хотіла сховатись у лазничці. Але там, посеред гори блакитної піни, сиділа Меді. У туалеті сидів Гансик. "Як ви всі мені набридли!" – крикнула вона і вибігла з квартири. Дівчина пішла до Конні. Його мама уже спакувала йому всі речі.

Маргарита скористалася ліжком Конні не як сидячим, а як лежачим місцем. Вона не мала би нічого проти, якби Конні приліг поряд із нею. Ба навіть чекала цього! На жаль, Конні не зрозумів змін у Маргаритиних почуттях. Цілком цнотливо і чемно він зайняв місце біля її ніг і не зробив ані найменшої спроби наблизитися. Маргарита поклала свої гарні голі ноги хлопцеві поперек колін. Конні сприйняв це спокійно, зазначивши тільки: "О! Ти вже досить засмагла!".

РОЗДІЛ 15, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ДУЖЕ ВТОМЛЮЄТЬСЯ, А МАМА ПЛУТАЄ ГОРОБЦІВ І МЕТЕЛИКІВ, ЩО МАЄ ДУЖЕ ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ

Увечері того дня, коли дітям видали табелі, тато повів свою сім'ю до "великого італійця". То була родинна традиція. Цього року святкували не тільки Маргаритин прекрасний середній бал, але і Гансиків позитивний результат. Меді обурювалася, бо мала лише відмінні оцінки, а раділи більше за Гансика, який ледь не завалив навчання, але за допомогою Маргарити усе здав.

У суботу Маргарита вирушала на відпочинок. Тато поговорив з нею і порадив, як уникати усіх загроз і небезпек, які чигатимуть на неї в дорозі. Потім тато повіз Гансика у село. Конні зайшов по Маргариту, і Меді спитала, чи він тепер зустрічається з її сестрою. Меді сказала, що Флоріан їй не подобається, але такого гарного метелика, як у Гінцеля, Конні не має.

Маргарита і Конні прилетіли в Афіни. Їм пощастило потрапити в літак, що летів до їхнього острова. Вони прибули о другій ночі. Потім їхали на таксі через весь острів до свого будиночка. Маргарита роздивилася довкола будинку. Два тьмяні ліхтарі освітлювали маленьку площу, на одному кінці якої вона сиділа. Посередині площі був фонтанчик. Дівчина і хлопець хотіли зайти. Обабіч сходів були олеандрові деревця, а на сходинках теж щось було! Там щось рухалось! "І кого ж ми тут маємо?" – спитав Конні й поставив на землю свій вантаж. "Мене ви тут маєте! Я тут товчуся вже кілька годин. Думав навіть, що переплутав адресу!" — сказав Гінцель.

Конні піднявся сходами й відчинив вхідні двері. Гінцель сказав, що тут є багато птахів, і він буде збирати пір'я. Конні сказав, що тут більше метеликів, ніж птахів. Маргарита сказала, що це байдуже, і обійняла Гінцеля.

Конні спитав, чи Маргарита і Гінцель візьмуть кімнату на двох. Гінцель вибрав для них кімнату на першому поверсі з видом на море. Конні пішов милуватися світанком, а Гінцель застелив ліжко, на яке впала стомлена Маргарита. Вона заснула, а Гінцель сказав: "Завжди все стається так, як забажає наша Маргаритка".

Маргаритко, моя квітко (скорочено)

Крістіне Нестлінгер