Прадавній гріх — то перша насолода,
Що усвідомлена була людьми.
Радість смаку, пізнання, сила вроди
Й те, що коханням називаєм ми.
Все це нас відрізнило від тварини,
Наблизило до Божого єства...
Й прокляттям зразу впало на людину,
Бо надто стала гордою вона.
Земна й небесна радість сперечаються,
Незрима завжди йде між них війна.
Не знаю, чом ніхто не поступається,
Аби скоріш скінчилася вона.