Нечуй-Левицький Іван — Кайдашева сім'я

Здавалось би, як же її по-іншому можна трактувати? Адже всією системою ситуацій, образів і характеристик І. Нечуй-Левицький однозначно стверджує, що головна причина сварок у родині Кайдашів — це приватновласницькі інтереси. Та й обидва варіанти закінчення повісті поглиблюють цей загальний висновок. Перший (1879 p.): "...груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашенками та їх жінками..."...

Соціально-побутова повість, у якій реалістично відображено життя пореформеного села з усіма його суперечностями, породженими несправедливим суспільним ладом.

Повість була надрукована 1879 року.

Фізично здорова, працьовита, горда і незалежна Мотря вихована в заможній сім'ї, свекрусі не кориться, ні в чому їй не поступається. Мріє про власне господарство. Вона зла й егоїстична, не раз сама здіймала сварку. Мотря наділена типовими рисами людини з дрібновласницькою психологією. Мелашка від природи чутлива й вразлива, спокійна, лагідна. Та поступово під впливом оточення Мелашка черствіє, втрачає поетичність і душевну привабливість, стає такою ж егоїстичною, як і інші члени родини.

І. Франко відзначав, що "Кайдашева сім'я" з погляду на ...високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства. Повість скомпонована зі сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкривається темнота, обмеженість, егоїзм.

Образи сільських бабів Палажки та Параски. З їхньою впертою ненавистю, затурканістю та забобонністю вони є втіленням темноти в житті українського пореформеного села.

Карпо — рішучий, вольовий, з похмурою вдачею, а Лаврін — душевний, лагідний, добрий і безкорисливий. Але поступово його краса і привабливість зникають, черствіє душа, грубішає мова. У кінці повісті брати майже не відрізняються один від одного. Обидва вперті, егоїстичні, непримиренні.

Омелько Кайдаш — образ темного, затурканого селянина. В образі Кайдашихи втілено риси сварливої, егоїстичної жінки, вихованої умовами тогочасного життя.

Відтворюючи життя персонажів у хронологічній послідовності, з усіма подробицями, І. Нечуй-Левицький розкриває причини, під впливом яких формувалися характери героїв. Хоча в основу повісті покладено життя лише однієї селянської родини, проте у змалюванні художніх образів Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя села взагалі. Образи героїв повісті автор подає у гумористичному плані, наділивши їх рисами типових дрібних власників.