Образи та символічні образи:
- Козак ‒ ліричний герой, який, сидячи далеко від дому, думає про свою тяжку долю; він залишив рідну землю і тепер блукає чужими краями, відчуваючи себе загубленим та безвладним, назавжди позбавленим будь-якої розради та спокою. Імовірно, автор в його образі поетично передає власні переживання, виступаючи як спостерігач, що розмірковує над своєю долею та долею українського народу.
- Думка ‒ уособлений внутрішній голос, совість.
- Синє море ‒ символ долі, нескінченних пошуків; водночас ‒ це байдужа стихія.
- Журавлі, що летять додому ‒ символ ностальгії, прагнення повернутись, загубленого щастя.
- Биті шляхи, зарослі тернами символізують забуття, неможливість повернення (терни ‒ страждання).
Примітки та корисна інформація:
Твір вперше надруковано 1841 року в альманасі "Ластівка" (його поет підписав власноруч) як продовження іншого вірша, "На вічну пам′ять Котляревському". 1860 року додано до збірки "Кобзар", але як уже цілком самостійний, окремий твір під теперішньою назвою.
Тему вірша ‒ шукання долі молодим козаком ‒ взято з народних пісень, що також містять подібні образи (напр., "Нещасливий козаченько без долі вродився...", "Ой не шуми, луже, зелений байраче...", "Ой не шуми, луже, дубровою дуже...", "Ой зелений дубе, чого нахилився..." та ін.).