Юрій Андрухович — Пісня мандрівного спудея (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

Він високоосвічена людина та водночас поет-наватор; хоче, щоб його вірші несли добро у світ, змушували відчувати, змінювали реальність. Вважає себе батьком, який творить і випускає у світ своїх "дітей".

  •       Маленькі чортенята ‒ пустотливі, нестримні створіння – втілення внутрішньої стихії митця, його творчої енергії.
  •       Явір як символ журби, роздумів і зв'язку з рідною землею.
  •       Небо ‒ вічність, духовність, божественність.
  •       Соловій символізує натхнення.

  • Примітки та корисна інформація:

             "Пісня мандрівного спудея" ‒ це славень творчості, свободі та пошукам істини. Ю. Андрухович ділиться думкою, що справжній митець не боїться відкривати нові горизонти.

    Вірш увійшов до збірки "Листи в Україну".

    Спудей ‒ давнє слово, означало студента або мандрівного філософа, що навчався у Києво-Могилянській академії.


    1 2

    Дивіться також: