Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Модернізм, символізм.
Вид лірики: Патріотична та пейзажна.
Віршовий розмір: Чотиристопний амфібрахій; в рядку повних чотири стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним і ненаголошеним (U_U):
На рó сах, на вó дах,
На всíх пе ре хó дах
Кур лú чеш ме нí в жу рав лú них клю чáх,
Римування за схемою ААБВВБ.
Рими точні: водах – переходах, ключах – очах, Україно – країно, голос – колос, зерно – дано, Україно – калино, розлука – мука, чужині – мені, Україно – хатино.
Строфа: Вірш складається з трьох строф по шість рядків у кожній.
Вид строфи: Шестивірш (секстина).
Провідний мотив, мотиви:
- Глибокий емоційний зв'язок ліричного героя з Батьківщиною навіть на відстані.
- Єдність людини з природою; внутрішня потреба бути частиною цього простору.
- Тема розлуки й туги, яка, однак, зігріта надією на щасливе повернення (світло долі з вікна хати).
Тема: Зображення рідної землі через образи природи, які розкривають її красу, багатство й духовну велич.
Ідея: Уславлення щирої любові до України, яка для поета є джерелом тепла, натхнення та моральної опори.
Художньо-стильові особливості:
- У творі поєднано фольклорну традицію (народні образи, як-от пшеничний колос, калина, журавель) з індивідуальним авторським стилем.
- Настрій ― захопливий, ніжний; завершується твір на оптимістичній ноті.
- Лаконізм і мелодійність роблять вірш близьким до народної пісні, що сприяє його емоційному сприйняттю та легкому запам'ятовуванню.
- Романтичні мотиви: ліризм, акцент на внутрішньому світі людини, її особистих переживаннях, увага до природи.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "ясні небеса", "родима країна", "колиска-калина", "гірка моя мука", "білявка-хатина".
- Метафори: "Курличеш мені в журавлиних ключах", "Ясні небеса в материнських очах", "Пшеничний твій колос у душу мені засіває зерно" —передає зародження і розвиток глибоких патріотичних почуттів; "З тобою розлука — Гірка моя мука", "Печаль журавля без гнізда в чужині" — образ, що передає тугу за домівкою; "з твойого вікна світить доля мені — уособлення".
- Рефрен: "Моя Україно" втілює почуття прив'язаності до рідної країни.
- Риторичні звертання: "Моя Україно", "Родима країно", "Колиско-калино", "Білявко-хатино" підкреслюють любов ліричного героя до Батьківщини та набувають символічного значення.
- Перелічення: "На росах, на водах, на всіх переходах…".
- Інверсія: "Пізнати тебе мені щастя дано", "світить доля мені".
- Асонанс [о], [и], [і] та алітерація [н], [к], [л], [м], [п].
Образи та символічні образи:
- Україна ― образ матері-землі, живої, дбайливої, до якої прагне серце ліричного героя. Вона — частина його самого, що формує його особистість і життєві цінності.
- Роси, води та всі переходи символізують красу та багатство української природи.
- Колиска-калина ― втілення рідного гнізда та прив'язаності до сім'ї.
- Пшеничний колос символізує родючість українських земель.
- Журавлині ключі ― символ смутку, вірності Батьківщині; часто асоціюється з "відльотом" на чужину, але також з прагненням повернутися додому. Крім того, образ журавля пов'язують із відродженням душі.
Зорові образи: роси, води, небеса, пшеничний колос, калина, журавель, вікно.
Слухові образи: "курличеш мені в журавлиних ключах", "я чую твій голос".
Образи кольорів: "білявко-хатино"; ті білі сільські хати зі стріхами.
Примітки та корисна інформація:
Михайло Ткач у цьому вірші майстерно передав любов до України через яскраві метафори, епітети й народну образність, роблячи його актуальним і зворушливим для кожного, хто цінує свою Батьківщину.