Літературний рід:
лірика;
Жанр:
інтимна пейзажна лірика (любовна пісня);
Напрям, течія:
просвітницький реалізм із елементами романтизму (Бернс підносить прості почуття до рівня вічних цінностей);
Віршовий розмір:
чотиристопний ямб;
Римування:
парне (AABB);
Строфа:
катрени (чотиривірші);
Тема:
уславлення щирого, вічного й відданого кохання;
Ідея:
справжня любов не має меж ні в часі, ні в просторі, вона сильніша за стихії природи й навіть за смерть;
Провідний мотив:
незнищенність кохання, яке долає усі перешкоди;
Художньо-стильові особливості:
- Епітети: "пишна рожа", "мелодійний спів" — підкреслюють красу коханої та почуттів;
- Метафори: "висохнуть моря", "розтопиться граніт", "западеться світ" — гіперболізовані образи вічності;
- Гіпербола: любов триває "за десять тисяч миль" і "поки не западеться світ";
- Порівняння: краса коханої — як весняний день;
- Повтори: "Прощай, прощай" — посилюють драматичність розлуки;
Образи та символи:
- Кохана — ідеал краси, гармонії й натхнення;
- Рожа — символ краси, ніжності, досконалості;
- Стихії природи (море, граніт, світ) — символи вічності, які, однак, підвладні часові, тоді як любов — безсмертна;
- Дорога на "десять тисяч миль" — символ відданості й готовності здолати будь-яку відстань;
Композиція:
Поезія складається з кількох катренів: перші два змальовують красу коханої та вічність почуттів, далі посилюється драматизм (розлука), а фінал підкреслює незламність любові попри відстань.
Стислий переказ:
Ліричний герой порівнює свою кохану з розкішною трояндою та мелодійним співом. Він запевняє, що любитиме її стільки, скільки існує світ, навіть якщо висохнуть моря чи розтане граніт. Навіть розлука й відстань у "десять тисяч миль" не зможуть розірвати цього почуття.