Це – девіз його життя.
На сцені Київського російського драматичного театру імені Лесі Українки з успіхом ішла п’єса "Дочка прокурора", а Яновський невтомно шліфував її , удосконалював У натхненній праці й обірвалося несподівано його життя – 25 лютого 1954 року.
"Художній досвід Яновського багато значить для нашої літератури,— підсумовує Олесь Гончар.— Він створив свій оригінальний тип романгу , свою стилістику фрази , слово його опукле, стереоскопічне, він володів тими скарбами , які прийнято називати таємницями майстерності".
Оцінюючи творчу спадщину автора роману "Вершники", французький письменник Луї Арагон писав, що в сім’ї європейських літератур Юрій Яновський –письменник першого плану.
Зміст
Вступ
1. Дорогою до майстерності.
2. Талант світового масштабу.
3. Янковський-драматург.