Образ долі, наприклад, змальований за допомогою звертань моя зоре [7, 139] (зоря поезії), зоре моя! [7, 139], доле [7, 155], о доленько моя [7, 179]. З образом волі пов’язані кличні комунікати ти, воле, ти зоре таємна [7, 52], ти, вічний дух розкутого ума [7, 91]; о воля [7, 91]. Два поширені кличні комунікати передають ставлення до слави (йдеться про минулу славу українського народу): Славо! Наша згубо! Славо, наша мати [7, 68].
Зображальну функцію виконують усі кличні комунікати у художньому мовленні Лесі Українки. Але сутність зображальної функції залежить від семантики і структури кличного комуніката. Власне кличні комунікати, тобто звертання, які називають істот-адресатів, образні, бо представляють образ-персонаж. Коли до прагматичного значення контактності долучається емоційно-оцінна семантика, тоді кличний комунікат виконує ще й характеризуючу функцію. З ускладненням структури кличного комуніката роль характеризуючої функції зростає, а вага функції адресування мовлення знижується, у зв’язку з цим зображальна функція перетворюється на характеризуючу. Кличні комунікати із субстантивними та ад’єктивними напівпредикативними поширювачами стають уже центрами повідомленнями, конденсерами художньої інформації. Коли основу кличного комуніката в поетичному мовленні становить назва неістоти, то зображальна функція його якісно змінюється. Це вже власне мовний образ, чи метонімічний адресат (душа, серце тощо), чи комунікативна метафора.
Література
1. Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів// Мовознавство.– 1998. – С. 67— 72.
2. Лутак Т.І. Вторинна предикація як спосіб конденсації інформативного обсягу речення // Мовознавство.– 1986. — № 4. – С. 65-67.
3. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис. – М.: Наука, 1986. – 208 с.
4. Плющ М.Я. Функціональна співвідносність називного і кличного відмінків за значенням особи // Мовознавство.– 1983. – № 6. – С. 36-42.
5. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – 670 с.
6. Скаб М.С. Вокатив на тлі взаємодії рівнів мови // Мовознавство.– 1990. — № 5. – С. 30-33.
7. Українка Леся. Твори в двох томах. – Т.1. – К.: Наук. думка, 1986. – 608 с.