Троллі — традиційне норвезьке втілення половинчастості, самовдоволеності. Пер Гюнт втікає від них і зустрічається з іншим символічним образом — Великою кривою, що радить усе обходити. Він готовий битися з нею, проте вона перемагає без бою, а разом з тим і її ідея — обхідних шляхів. В Америці, куди Пер емігрував, йому пощастило: він стає комерсантом, продає негрів та статуетки і багатіє. Обходив все стороною і був сам собою задоволений, втратив усі свої позитивні якості. Як особистість Пер перестає існувати, служачи власному благу, тому в пустелі він видає себе за пророка, а в будинку божевільних його проголошують царем. Після довгих поневірянь Пер повертається додому старою хворою людиною, і зустрічається зі своєю смертю: це Гудзикар, що ходить з олов'яною ложкою і збирає в неї людей на переплавку, позаяк цільні особи тепер перевелися, і лише з багатьох можна сплавити справжню людину. Пер вважає, що він ціле життя був собою, вважає, що він — щось цільне. Тоді він бачить неподумані думки, невиплакані сльози тощо. Тоді Пер мусить знайти Гудзикареві свідка того, що він був особистістю. Таких не знаходиться: його не визнають за свого троллі, не беруть і в пекло. Не вірячи в порятунок, він зустрічає Сольвейг: вона сліпа, не звинувачує його ні в чому і приймає його назад, рятуючи. Проте це не повний порятунок — з Гудзикарем вони ще зустрінуться. Персонажі "Пера Гюнта" — символічні. Ібсен нарешті зміг проникнути в душу свого сучасника.
34. Сврєрідність творчого методу в драмі Ростана "Сірано де Бержерак". Едмон Ростан (1868-1918) зі своєю п*єсою "Сірано де Бержерак" (1897) повертав драматургію до романтичного ідеалу, втілюючи гуманістичні традиції. Він по-своєму переосмислив образ письменника 17 століття і зробив його внутрішньо привабливим, глибоко шляхетним, мислячим і здатним відстоювати свої переконання.Сирано — сильна особистість, що контрастує як з ідеалом декадансу, так і з ніцшеанською надлюдиною, демократ за переконаннями, борець за свободу для себе і для всіх. Він втілює дух волелюбності.
35. Жанрова своєрідність драми Ібсена "Ляльковий дім". Це драма нового типу, соціально-психологічна. Основний інтерес у ній становить не те, що відбувається в нас на очах, а ставлення героїв до того, що відбулося в минулому, і в теперішньому, що з минулого витікає. Ми бачимо наслідки подій, і аналіз цих наслідків. Ібсен вводить підтекст. П'єса говорить про несправедливість суспільства по відношенню до жінки, соціальну нерівність. Дія відбувається в родині адвоката Хельмера, чесного, розумного, люблячого чоловіка. Дружина Нора — добра матір. Проте вона мріє про те, щоб у ній цінували людину, а не жінку. Щоб урятувати Хельмера, Нора підробляє підпис свого батька на векселі. Це — передісторія, яка у драмі поступово розкривається. Дія починається з того, коли кредитор Крогстад вимагає у Нори, щоб її чоловік відновив його на роботі в банку, шантажуючи її. Вона зі здивуванням дізнається, що здійснила злочин, згодом її чоловік вирішує взяти провину на себе. Він звинувачує Нору так само, як і суспільство, а потім "прощає", проте вже сам безнадійно падає в її очах. Мораль Хельмера правильна з точки зору суспільства, але заважає руху до кращого майбутнього. Внутрішній конфлікт полягає у тому, що людину в Норі ніхто не хотів помічати, а вона не хоче бути "лялькою і ляльковому будинку". В результаті Нора йде з родини, щоб самій з'ясувати, хто вона є.
36. Специфіка героя в драмі Ібсена "Ворог народу". Тут герой показаний у боротьбі з суспільством. Немає ані складної передісторї, ані таємниці, з нею пов'язаної. Важливі тільки дії, що відбуваються на сцені. Стокман, курортний лікар приморського містечка, дізнався про зараження води, через які хворі набувають нових хвороб. На його честь мешканці міста, що оголошують його "другом народу", влаштовують демонстрацію зі смолоскипами. Проте, коли вони дізнаються, що місто проводитиме перебудову водогону за їхній рахунок, то оголошують його "ворогом народу". Заражені джерела — це символ зараженості суспільства, що виявляється ворожим до правди. Стокман читає людям лекцію про поділ суспільства на "пуделів" (аристократію, найкращих людей, лідерів) та "простих псів" — натовп, що не здатний мислити. Поділ цей не соціальний, а духовний. Він вважає, що псів треба або винищити, або перевиховати. У нього залишається зовсім мало прибічників. "Найсильніша людина в світі — та, що найбільш самотня" — це його висновок.
37. Специфіка методу в драмі Ібсена "Дика качка".У цій п'єсі автор прагне зобразити ницих людей, ниці інтереси, що ховаються за пафосними речами. Драматург викриває Брандове "все — або нічого", що може зруйнувати старе, але нічого не дає нового. Герої п'єси, старий Екдаль, колишній військовий та мисливець, та його син Ялмар, фотограф, який бреше всім про свій геніальний винахід, втратили орієнтування в житті: їм огидна праця, і повсякденне життя вони намагаються замінити грою. На горищі вони мають "ліс" зі зрубаних ялинок, там живуть кури та дика качка, що була поранена і не може літати. Туди вони ходять на "полювання". Всі справи в фотографії за Ялмара робить дружина. Коли його дочка читає про "морську пучину", в неї виникають асоціації з горищем. Коли Грегерс Верле — карикатурна подоба Бранда — вимагає від Ялмара очистити його життя, це приводить тільки до страждань. Істина не може дати щастя таким людям. Єдина людина, ще не зіпсована міщанством — це дівчинка Хедвіг. Вона вбиває себе, щоб довести батькові любов до нього. П'єса глибоко песимістична, люди в ній жалюгідні, і надій на пробудження немає. Символисил у п'єсі — сама качка, що символізує духовний розпад героїв, багато їхніх вчинків.
38. Специфіка психологізму Гамсуна в романі "Пан". Головний герой — лейтенант Глан.Динаміка сюжету приблизно така: 1)Герой розповідає про своє відлюддя 2 роки тому з собакою Езопом на північному норвезькому узбережжі; 2)До оселі героя потрапляють комерсант пан Мак та його дочка Едварда; головну роль в описі грають психологічні деталі переживань і сприйняття героя.3)Опис полювання, романтичної стихії моря, символ — дівчина,дочка коваля, в білій хустці; 4)Знову опис полювання, природи, екзистенційності часу, мимоходом герой знову зустрічає Едварду разом з доктором під час полювання; 5)В один ранок Едварда з доктором приходять додому до героя, в самій зустрічі немає нічого особливого, але вона залишає в герої довгий слід роздумів, спогадів і вражень; 6)Після триденної перерви герой знову іде на полювання, знову суб*єктивний опис лісу та природи, в результаті вражень від якої та роздумів він вирушає до Сірілунни до пана Мака; 7)Герой проводить вечір за вістом у Мака; психологічний опис присутніх; 8)До героя додому приходить дівчина-пастушка Генрієтта, він обіймає її, хоча до кінця нічого не ясно — все виражається в напівтонах і переживаннях; 9)Розмова з Едвардою, в якій зміст важить набагато менше, ніж ремарки, опис; в такому дусі і темпі твір продовжується і далі.У Глана зав*язується роман з Едвардою, автор малює романтичні картини нічних побачень.Але поступово почуття Едварди холоне, вона веде з Гланом якусь гру, а в нього раптово починається зв*язок з дочкою коваля Євою,від якої він не приховує свого захоплення Едвардою.Через ревнощі Глан прострілює собі ногу. Будучи хворим, він відкриває нові, гірші сторони особистості Едварди.В описах прогулянок по лісу реальність переплітається з казковим світом, де діють герої Дідерік та Ізеліна. Глан намагається порвати з Едвардою, до якої залицяється фінський барон.Розлучаючись з нею, дізнається, що Єва не дочка, а дружина коваля. Багато уваги присвячено опису складних взаємин Глана і Єви після цього.Мак і його дочка намагаються розлучити їх, зрештою Мак підпалює його сторожку.Глан влаштовує вибух на скелі, і каменем випадково вбиває Єву.Її смерть викликає в героя глибоку депресію.Нарешті він вирішує їхати; під час прощання Едварда просить в Глана лишити їй Езопа — найдорожче, що в нього є, і він вбиває його і передає їй труп.Символічна сцена від*їзду.У своєрідній післямові "Смерть Глана" повідомляється, що Томас Глан помер від випадкової кулі на полюванні в Індії.
39. Своєрідність героїв та конфлікту в драмі Гауптмана "Ткачі". При підготовці матеріалу для драми Гауптман, що виріс в місцях, де відбувалося повстання, ретельно вивчив історичні передумови, документальний матеріал, що стосувався повстання. У драмі вражає надзвичайна а зображальності. З безлічі подробиць складається картина нелюдської експлуатації ткачів. Фабрикант грубий з ними, їх постійно обманюють, знижують розцінки. Повстання можна назвати стихійним, але не є випадковим. Ткачі бачать реальну дійсність, де церква і поліція перебувають на службі у багатіїв. Серед ткачів знаходяться свідомі люди, що здатні висловити відповідні ідеї і закликати товаришів до дії: ткач Беккер та Єгер, що повернувся до села з солдаччини. "ліпше вмерти, ніж жити по-старому". Ткачі мають агітаційну пісню "Кривава розправа", що викриває фабрикантів, які бісяться, чуючи в ній свої імена. Ткачі, попри всі намагання заспокоїти їх, звільняють Єгера, руйнують будинок фабриканта Дрейсигера і вирушають збурювати інші села. Симпатії Гауптмана повністю на боці робітників, він показує їхню боротьбу як справедливу. Художна тенденція драми особливо відбивається в епізоді зі старим Гільке, який хоче лишитися осторонь боротьби, проповідує покору та християнське терпіння. Тим часом з вулиці випадкова куля вбиває цього проповідника, а ткачі проганяють солдатів. Це кінець драми. Вона написана на силезькому діалекті, далекому від літературної мови, а затим перероблена. Ткачі неодноразово були заборонені німецькою цензурою.
40. Жанрова своєрідність драми Гауптмана "Потоплений дзвін". Драматична казка в віршах "Потоплений дзвін", написана в 1896 році, вдало використовує образи народної поезії: тут діють гноми та ельфи, лісовики та водяники, стара чаклунка Віттиха та юна прекрасна фея Раутенделейн. Це світ природи, в якому все природно і вільно. В гори, де немає законів християнського аскетизму, люди тягнуть важкий дзвін, який має закликати до покори.