небо над городом плаче.
Що це за туга? Відкіль
цей невгамований біль?
Мжиці зажурені звуки
І на землі, й по дахах!
В серце, що в’яне від скуки,
ллються зажурені звуки.
Сльози і біль без причин
в серці, якому байдуже...
Тут ані зрад, ні провин:
туга моя без причин.
Чи не найбільше це горе —
навіть не знати, чому
в серце несміливе, хворе
люте закралося горе?
Переклад М. Драй-Хмари