Не ходи рано в садочок,
Не полохай дівочок,
Нехай зів'ють віночок
Із рутоньки, із м'ятоньки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного василечку.
Ой спи, дитя, до обіду,
Покіль мати з міста прийде
Да принесе три квіточки:
Ой первую зросливую,
А другую сонливую,
А третюю щасливую,
Ой щоб спало, щастя знало,
Ой щоб росло, не боліло.
На серденько не кволіло,
Сонки-дрімки в колисоньку.
Добрий розум в головоньку,
А рісточки у кісточки.
Здоров'ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Найдорожче для матері — її дитина. Тому вона дбає про неї від народження, колише безсонними ночами, мріє про щасливу для неї долю і закликає ту долю своїми колисковими піснями. Колискові побудовані так, що вони справді приколисують, заспокоюють дитину, називаючи близькі й зрозумілі поняття — пухнастого грайливого котика, гарну квіточку, красивий віночок, у який вплітали як символи здоров'я та довголіття хрещатий барвінок, руту, м'яту, васильки. Кажуть, що діти уві сні ростуть. Тож матері й бажають, щоб росли здоровими, розумними, вчилися швидше ходити й говорити. Любов матері до дитини. Лагідність передаються багатьма зменшувально-пестливими словами.